З першою зірничкою на небі, по стародавному звичаю, загомонять нинї в руских родинах веселим "Христос раждає ся!" Свято мира і спокою стрічаємо з боговінєм, складаючи собі взаємні желаня. В тій торжественній хвили переходимо в души все пережите в цїлім роцї, всї злиднї і гаразди, та з чувством любови, віри і надїї висказуємо собі щирим серцем наші бажаня і желаня. В щоденній борбі житя настає хвилевий супочинок, в котрім набираємо нових сил до дальшої борби і — побіди.
Як в тїснїйшім кружку родиннім, так і на ширшім поли нашого народного житя надає ся теперішна хвиля до того, щоби розглянути ся в наших відносинах політично суспільних, — тим більше, що кождий відчуває і розуміє, що время люте. Зі всїх сторін робота веде ся горячково, немов би не можна часу даремно тратити і неначе кожда хвиля опізненя не дала би cя опісля здогнати. Живемо в часах пари і елєктрики, тож і подїї в житю суспільно-політичнім поступають з незгамованою скоростію. Треба квапити ся!...
Становиско правительства супротив Русинів цїлком здекляроване. Бачимо, що оно старає ся чим раз більше, і то в кождім напрямі, взяти Русинів в курателю, а всякі самостійні змаганя Русинів на поли політично-культурнім робить зависимим від инших, більше або менше важни і оправда даних чинників. В першій лінії таким чинником — Поляки, котрі при наших відносинах занимають идентичне становиско з правительством. А для Поляків вага их політичної акції лежить в тім, щоби змаганя руского народу були утримані в як найбільше уміркованій дозї і не виходили по-за межу колізії з загальними ширшими интересами польскими. Для такої цїли не перебирає ся в средствах — а видимим успіхом сеї акції єсть витворенє між Русинами фракції урядовцїв, котрі мають ити на руку правительственно-польскій політицї. Фракція урядовцїв має запевнену рацію свого истнованя, як довго не стане в суперечности з интенціями своїх творцїв і покровителїв.
З другої же сторони між Русинами проявляють ся познаки, з котрих можна набрати сили і віри на красшу будущність та надїї на успіхи побіди. Дух серед загалу народовцїв не упадає, — прапор народний держить ся все високо і хоронить ся перед атаками ворогів бодро і неустрашимо, — сервілізм і культ адорації чужих богів осуджує ся загально. Духовеньство зазначило своїми резолюціями на зїздї, а також иніціятивою в заснованю спільного комітету виборчого, стоячого по-над партіями, — що готове постояти завсїгди за нарід і не думає від него відчужати ся. З народом і за нарід — отсе оклик, під котрим всї щиро мислячі Русини стають до борби і єї ведуть.
А нарід від себе не лишає ся по заду сеї орґанізаційної роботи. Рух просвітний між народом ширшає: читальнї "Просвіти" засновують ся по селах, робота в них веде ся після пляну і під доглядом люстратора, результати сеї роботи реєструють ся пильно і точно; — товариства економічні розвивають ся успішно з більшим закроєм і з ширше обдуманою акцією; — орґанізація руского міщаньства задумана в патріотичнім дусї і з зрозумінєм самої річи; — рух політичний огортає верстви і зазначує ся чим раз ширшими кругами, а віча і збори освідомлюють незрячих.
Русини прийшли до пізнаня, що в суспільно-політичній борбі оперти ся им на власні сили, а не на чужу поміч і ласку, за котру приходить ся им стократно заплатити своїм власним добром. Під прапором народним і демократичним стає Русь до борби, віруючи, що поборе, коли робота буде вести ся енерґічно й неустрашимо, а нарід не упаде на дусї. З желанями тої побіди витаємо весь рускій нарід при нинїшнім святї.
Дѣло
05.01.1897