В дни 29 н. ст. грудня відбули ся в Теребовли перші загальні збори ново-завязаного політично-економічного товариства, [о котрім вже було згадувано в "Дѣлї"] під назвою "Хлопска Рада". Збори розпочали ся відправою о 10 год. рано в міскій церкві служби Божої, котру відспівали в присутности численно зібраних членів оо. Сендецкій з Золотник і Гарматій з Настасова.
Статут сего товариства взятий живцем зі статута "Związku chłopsk-oгo"; лучше було би, як би чч. оснувателї були єго троха змінили і приноровили більше до наших обставин та надали всему характер чисто-рускій. Однак тая хиба не повинна впливати шкідливо на розвій товариства, бо відбуті перші загальні збори подають зовсїм добру надїю на успіх товариства. Участників було до 300, майже самих членів селян; священиків місцевих і околичних було около 12, з прочої интеліґенції явило ся кілька осіб. Збори відкрив горячою і краснорічивою промовою господар Теодор Содомора з Беневи, один з оснувателїв "Хлопскої Ради". Провідництво зборів припоручено також селянинови п. Миколї Дичковскому з Заздрости.
Вже з першої промови п. Содомори повіяло добрим духом на зібраних. Теребовельскій кут, в котрім ще доси зборів анї віч селяньских не було, де доси мало єсть заложених читалень, крамниць і т. п., де, правда, деякі громади і села тримають ся дуже добре, горнуть ся до просвіти і мають заведені красні порядки, але все таки загал селяньства знаходить ся на низькім степени розвитку і почутя своїх прав — теребовельскій кут з огляду на се подавав мало надїї на хорошій успіх перших зборів свого так важного товариства. Тимчасом збори випали над сподїванє добре. Можна би закинути оснувателям, що их реферати економічно політичні були за короткі і мало обдумані, не так як на других селяньских і инших вічах, на котрих основність рефератів становить саму суть віча, — однак хибу сю направляли в части внесеня членів, досить основні і мотивовані, а знов треба зважити і перешкоди, яких товариство дізнало при своїм завязаню, бо статут єго був три рази відкинений, а по наступившім затвердженю треба було як найскорше скликати збори, бо многі вже дуже довго чекали. Найважнїйшими рефератами [по-при внесеня] були: реферат п. Содомори о проєктї громад окружних, о. Цегельского з Струсова про заведенє обовязкової науки язика руского у всїх школах всхідної Галичини, Скоренького з Різдвян про тайне і безпосередне голосованє в курії сїльскій, і Ю. Ситника про сполученє громад з обшарами двірскими. З промов визначали ся: стихи [власні] Андрея Антонишина з Кобиловолок, плавні і дотепні, приложені до пори, і промова о. Матковского з Босяр, котрий умисно прибув з Гусятинщини, щоби приглянутись новому товариству і запросити єго до дїяльности в гусятиньскій сторонї, може найбільше занедбаній в Галичинї.
Участники зборів интересували ся горячо; пізнати се було можна з різних окликів і оплесків, котрі все падали в належитім місци. Збори тревали три години, від 2. до 5-ої. Нове товариство поставило собі також за задачу: заснувати в кождім селї теребовельского повіту читальню, крамницю і т. п. орґанізації, де би ще того не було. Правительственний комісар п. Шведзицкій діставав горячки, кілько разів ишла бесїда про вибори, однак зборів розвязати не міг, бо все йшло в добрім порядку. Всї протести і петиції ухвалено вислати на руки теребовельского посла п. Ольпиньского. До заряду товариства вибрано шість селян, одного зі світскої интеліґенції і одного священика о. Теодора Цегельского, дуже дїяльного і спосібного, котрий особливо єсть спеціялістом що-до орґанізованя і веденя стоваришень фінансових.
Збори закінчили ся — на внесенє п. Содомори ухвалою, щоби вислати телєґраму до посла Романчука з подякою за єго щирі і ревні труди в оборонї прав руского народу і пригнетеного селяньства. Потім участники зборів, відспівавши многолїтє цїсареви, розійшли ся.
Дѣло
02.01.1897