◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рускій народний театр оголошує дальшій свій репертуар в Калуши: ві второк 20 н. ст. грудня "Учитель" комедія Ив. Франка; в четвер 31-ого "Торговля жемчугами" комедія Григ. Цеглиньского; в суботу 2 н. ст. сїчня "Дзвони" оперета; в недїлю 3-ого "Хата за селом" драма з повісти Крашевского. — Театр наш забавить в Калуши вже лиш короткій час, а відтак переїде до Долини.

Видїл Руского касина в Стрию запрошує отсим Вп. членів на загальний збір товариства, котрий відбуде ся 31 н. ст. грудня о год. 6 в льокали "під Чорним орлом". Порядок дневний: 1) справозданє з дїяльности за 1896 рік; 2) справозданє господаря; 3) вибір пятьох членів видїлу, 4) передплата і ліцитація часописей; 6) самостійні внески членів. — За Видїл Ив. Вахнянин голова.

Лонгин Бучацкій, галицкій Русин, знаний в 60-их роках из своєї жвавої вдачі молодій рускій громадї львівскій тогдїшний студент техніки, умер дня 9 с. м. в Одесї. Покійний, оженившись у Львові з гарною донькою властительки жіночого конвікту (назвиска не тямимо, — мабуть чи не Гімельсберґерової) забрав ся під конець 60. років до Петербурга і остав в Россії до смерти. Від р. 1881 був начальником Тихвиньскої системи, статским совітником инжінєром. Головною заслугою єго в Россії були роботи над пляном перебудови і приверненя забутої тихвиньскої дороги водної, котра є найкоротшим полученєм Неви з Волгою. Покійний не діждав ся здїйстненя своїх плянів. Як за молоду був жвавий і таким остав ся і пізнїйше; а навіть попав в хоробливу нервовість, так що мусїв через недугу лишити службу і з Тихвина поїхав лїчити ся на полудне, де й помер, як сказано, в Одесї.

Дѣло