◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Свято Николаївске, уряджене "Клюбом Русинок" для львівскої рускої дїтвори повело ся, як не мож красше. Просторі комнати "Рускої Бесїди", де відбували ся вечерницї, не могли помістити зібраних дѣтей і их родин. По над 250 осіб, разом дїтей і старших, прислухувало ся виконаню красної і відповідної проґрами. Поважнїйші співи як; "До рускої пісни", "Пробудилась Русь" виконав дуже добре хор дївчат з институту Василіянок, а пісоньки дїточі: "Спи дитинко, спи" і "Ha поли, на поли" відспівав хор 12 дївчаток з рускої школи вправ. Відтак гра на фортепянї (Шумки Завадского) і деклямації "Розрита могила", "Св. Николай") випали рівнож дуже гарно так що заслугують не лиш, щоб публично піднести их виконанє, але й зазначити, ще труд, ложений на вивченє сеї дїтвори, був вповни винагороджений гарним успіхом. І як перша часть проґрами дала старшим докази ревної працї і незвичайного поступу дїтей, так знов друга часть була жерелом потїхи для самих дїтей. Образи маґічні, кинені апаратом проєкційним, забави з калейдоскопом — викликали у дїтей щиру втїху і подив, а поява св. Николая з ангелами і чортиком довершила их радість. Короткій образець сценічний випав так гарно і удачно, що очарував всїх присутних. По тім наступила найважнїйша і нетерпеливо дожидана хвиля: роздача дарунків від св. Николая! А посипались ті дарунки щедро, то від самих родичів то знов для біднїйших від "Клюбу Русинок", котрий не забувши на бідну дїтвору наших львівских руских шкід, запросив по-над 50 бідних дїтей на ті вечерницї. — Мимо значних видатків, ложених на безплатний підвечірок для бідної дїтвори і на саме урядженє вечерниць, передано товариствам "Руслан" і "Шкільна Поміч" разом 54 зр., на що зложились чистий зиск з вечерниць в квотї 29 зр. і дохід з льотерії, урядженої з робіт наших патріотичних дївчат з институту Василіянок в квотї 25 зр. З всяким признанєм мусимо піднести се, ще "Клюб Русинок" удїлив вільного вступу не лиш бідній дїтворі але й их родинам, бо втягаючи ширші верстви нашої суспільности в кружок, де гомонить руске слово, звенить руска пісня, розжарить ся в их серци потягаюча искорка любови до руского слова, за чим і послїдує народне усвідомленє. Вечерницї ті принесли не тілько радість дїтворі, але й доконали патріотичного дїла, — длятого належить ся повне признанє "Клюбови Русинок" за заходи коло тих вечерниць.

В справі Різдвяних ферій в середних школах Галичини подає Gazeta Lwówska нинї автентичне розпорядженє міністра просвіти, що не згаджає ся з тою звісткою, яку ми вчера подали після неясно стилізованої телєґрами тої-ж урядової ґазети. Різдвяні ферії в школах західної Галичини тревати-муть в сїм роцї виїмково до дня 3-го сїчня 1897 р., а шкільна наука має розпочати ся в понедїлок дня 4-го сїчня. Ферії ті зачинають ся в тих школах, як звичайно, дня 23-го грудня. В школах всхідної Галичини Різдвяні ферії зачали ся в сїм роцї виїмково, в наслїдок розпорядженя міністра, вже дня 20-го грудня замість о 3 днї пізнїйше. Кінчать ся ті ферії, як звичайно, дня 28-го грудня 1896 р., а ві второк дня 29-го грудня зачинає ся в тих школах правильна наука.

Адвокатска палата у Львові скликала на 19-го с. м. загальні збори своїх членів. По справозданю презідії і ухваленю буджету на рік 1897, д-р Роб. Чайковскій предложив проєкт зміни §.12. дисциплінарної устави в тім напрямі, щоби грошеві кари впливали не до фонду місцевих убогих, але до фонду запомог для вдовиць і сиріт по адвокатах. Загальні збори згодили ся на се і ухвалили внести до міністерства судівництва відповідну резолюцію. Відтак рішено вислати своїх делєґатів на віче адвокатів у Відни і поручити видїлови справу скликаня віча польских і руских адвокатів в цїли згідного поступованя при введеню нового цивільного закона. До нового видїлу палати вибрано на 3 роки: Чайковского предсїдателем, Роїньского і Скалковского заступниками предсїдателя, а Білиньского, Роб. Чайковского, Чешера, Дулємбу, Ґорецкого, Лєвенштайна, Лозиньского, Помяновского і Стечковского членами видїлу. В число екзаминаторів при адвокатских испитах війшов також один Русин, д-р Стефан Федак.

Дрібні вісти. Вибір д-ра Винк. Країньского маршалком і В. Крушевского віце-маршалком ради повітової в Сокали одержав цїсарску санкцію. — Поліційний урядник Кантор, що відограв несимпатичну ролю в конфліктї академіків з поліцією, дістав димісію. — Послом до сойму з курії більших посїлостій на місце бл. п. Дембовского вибрано вчера в Перемишли д-pa Володисл. Чайковского, перемиского віцемаршалка. — Перемиска державна прокураторія обжалувала увязнених Вит. Реґера, Сим. Вітика і тов. о нарушенє публичного спокою. Розправа перед судом присяжним відбуде ся в лютім 1897 р. — В склад ради міскої в Чернівцях війшли три Русини: совітник Вол. Ясеницкій, д-р Залозецкій і д-р Филипович. — У всїх австрійских друкарнях вводить ся з днем 1-го сїчня 1897 р. 9-годинний день працї. — Минувшої недїлї роздавили колеса поїзду на львівскім зелїзничім двірци робітника Ив. Чопку, що пожив смерти з власної неосторожности. — В львівскім готели "Під чорним орлом" напила ся Роза Наймарк, касієрка зі Стрия, сільної кислоти. Єї відвезено до шпиталю. Причина наміреного самоубійства незвістна. — Вчера по полудни на Личаківскім цвинтари у Львові Каміля П., жена урядника, перетяла собі жили лївої руки. Омлїлу відвезено на стацію ратункову, а з відтам домів.

Дѣло