◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Наш руско-народний театр гостить тепер в Калуши, де дасть такі представленя: в четвер 17-го с. м. драму д-ра Франка: "Украдене щастє", в суботу 19-го с. м. оперетку "Барон циганьскій", а в недїлю 20-го с. м. одноактову комедію д-ра Франка "Майстер Черняк" і двоактову комедію "Перше повмирали, а потому ся пібрали". Комедія д-ра Франка "Майзтер Черняк" є премієрою.

Наслїдки процесу Monitor-a. О. Терлецкого, що виступав в процесї п. Брайтера з обжалованєм, власти шкільні мали засуспендувати телєґрафічно з уряду окружного инспектора шкільного, а прокураторія державна зарядити против него карне слїдство. — Жида Герша Гайльберґа, котого по зізнанях підчас розправи увязнено в сали судовій за кривоприсягу, випущено по трех днях на волю, бо не заходить обава утечи, але слїдство о кривоприсягу ведесь против него дальше.

З Самбора пишуть нам: Доношу Вам про два цїкавійші процеси, які тут вели ся: В процесї против фальшівників 10-ґульденових банкнотів по шестидневній розправі засудив трибунал судьїв присяглих Еля Флєна на одинацять лїт тяжкої вязницї, Сімхе Горна на сїм лїт тяжкої вязницї, а Шаю Ґрайфа на вісїм місяцїв вязницї за те, що набували від фальшівників на Угорщинї фальшовані десятки і на торгах в Самборі, Судовій Вишни і в Мостисках пускали в обіг. В часї слїдства, що тревало майже цїлий рік, показало ся, що жиди угорскі мали до вибиваня фальшивих десяток прасу в Мункачи і з-відтам заходили ті банкноти до Галичини. Власти угорскі виловили всїх тих виновників. — Від так вела ся через пять днїв розправа карна против Антона Буркгарда, властителя млина парового в Старім-містї, що сфальшував кільканацять векслїв на суму 8.000 зр., і против єго любовницї Чижової, що єму при тих маніпуляціях була помічна. Трибунал судьїв присяглих засудив Буркгарда на півтретя року тяжкої вязниці, а Чижову на півтора року тяжкої вязницї. Прокуратор державний зголосив відклик за для низького виміру кари.

На вчерашних зборах віденьских робітників в сали Гамбурґера говорив знoв д-р Ив. Франко про галицкій рух селяньскій та про борбу Русинів з Поляками. Голос в тих справах забирав теж редактор віденьскої "Arbeiter-Zeitung", д-р Адлєр. — 3 Відня одержали ми письмо в справі відчиту д-ра Франка перед кількома днями п. заг. "Die Lage des galizischen Bauernstandes", виголошеного на запросини товариства Фабіїв в сали Etablissement Ronacher. Позаяк имя д-ра Франка знане у Відни а тема відчиту була для Віденцїв цїкава, то вже на пів години перед відчитом [т. є. о 8-ій] простора саля була заповнена, а хто прийшов пізнїйше, займав місце в прибічних комнатах буфетових або на ґалєрії. Більше як третину присутних становило жіноцтво. [Треба тут зазначити, що заряджено, аби в часї відчиту слухаюча публика не їла і не пила, як се тут є в звичаю.] Д-р Франко яркими красками змалював нужду нашого селянина, єго повседневне житє серед порядків витворених "сполечною єрархією". І прояснило ся неодному Віденцеви, котрий доси не міг начудуватись як то можливо, що деякі "зелїзні руки" починаючі у Відни ржавіти, могли в Галичинї набрати стілько блеску... Неодин пізнав, за якою то "волею люду" многі галицкі панове засїдають... при буфетах в парляментї — при буфетах, бо ті посли майже не беруть участи в нарадах, а як прийде до голосованя, то пан Абрагамович мало не поломить собі пальцїв на дзвінку елєктричнім... В часї відчиту відзивали ся часто виклики "hórt!" "brаvо!" Тілько якійсь невдоволений панок бурмотїв щось під носом по польски. [Говорили, що то котрийсь посол.] Головною задачею відчиту було представити соціяльне положенє галицкого мужика, і сїй задачи прелєґент, на мою гадку, вповнї відповів. По відчитї вивязала ся дискусія. Забирали слово 8 бесїдників, а на кінци прелєґент поправив деякі хибні погляди Нїмцїв і заявив готовість ще нераз послужити відчитом, коли товариство забажає. Сю заяву приняли присутні оплесками.

Обманьство. Як ми свого часу доносили — з каси державних зелїзниць у Львові відобрав якійсь проворний обманець 6000 зр., що були там зложені на рахунок п. Ґредля, співвластителя Сколього. Отже судове слїдство довело до того, що в останних днях увязнено одного з висших зелїзничих урядників, хоч обманця доси не викрито.

"Бриґідки", знане карне заведенє у Львові, буде невдовзї усунене. Після дотеперішного проєкту в "Бриґідках" мають бути поміщені судові бюра, що доси гнїздять ся в поєзуїтскім будинку і в льокалях, винанятих для повітових судів. Нинїшна вязниця мусїла-б улягти основним змінам. Презідент суду краєвого п. Тхоржницкій виповів вже наєм поєзуїтского будинку і зробив пропозицію, щоби бриґідских жителїв порозміщувати в провінціональних карних заведенях в Станиславові, Висничи, Золочеві і Стрию, де має невдовзї побудувати ся нове карне заведенє. З тою зміною лучить ся зміна не лиш в зарядах вязниць Галичини, але й цїлої монархії, бо урядничій персонал роздїлять поміж другі карні заведеня у всїх провінціях. При тій нагодї належить замітити, що адміністрація галицких заведень веде ся все ще в нїмецкій мові, так само як по наших залїзницях і в зарядї почт і телєґрафів она нїмецка.

Львівскі маґістратскі діюрністи дістануть підвисшенє платнї. На ту цїль буде вставлена в міскій буджет на 1897. рік сума 4.000 зp., а крім того буде одна часть діюрністів стабілізована з правом на емеритуру.

Борба поліції з академиками у Львові. В суботу вечером відбуло ся — як відомо — віче академиків в справі будови академічного дому, по вічу була вечеря, а по вечери традиційний "гусак" улицями міста. На улици Кароля Людвика "гусак", стрітивши поліцію, напитав собі біди. Кількох академиків поліціянти завели до дирекції поліції і там — як голосять польскі дневники — мали знущати ся над ними бити их до крови. Нема сумнїву, що в прикрій сїй справі буде переведене слїдство і оно викаже: чи поліція була в праві арештувати студентів і чи та й за що знущала ся над ними. Кажуть, що по сторонї поліціянтів знайшли ся в тій афері також оден фельдвебель 30 п. п. і один член ради міста Львова...

Дрібні вісти. Маєтність Товмач засеквестрував банк гіпотечний за два міліони довгу; фабрикою цукру заряджувати-ме з рамени банку п. Мисьонґевич з Конґресівки.

Дѣло