◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Преконізація перемиского епископа. Як відомо, право потвердженя, институції і рукоположеня [facultatem confirmandi et instituendi, manusgue consecrationis impendendi] neремиского епископа в имени Апостольского престола [autoritate et nomine Sedis Apostolicae] має митрополит галицкій силою буллї папи Пія VII. з 22 лютого 1808 року "Іn universalis". Се право спочиває на такім-же давнім праві митрополитів кіївских, потвердженім папою Климентієм VIII. при заключеню унії берестейскої, і оно розтягнене було згаданою буллею Пія VIII, також на діецезію холмску. Однакож в діецезії холмскій того права митрополити галицкі виконувати не могли, позаяк тая діецезія лежить в державі россійскій. За те що-до діецезії перемискої право се завсїгди виконували. Синод львівскій втягнув се право митрополиче в свої рішаня і розтягнув єго також на діецезію станиславівску. Преконізація дотеперішних двох епископів станиславівских відбувала ся в Римі; на будуще буде єї виконувати митрополит галицкій, бо рішеня собору львівского св. Престол потвердив. — Преконізація теперішного Преосв. епископа-номіната Чеховича відбула ся в суботу 5-ого грудня в митрополичій палатї таким способом: По службі Божій, при котрій Є. Ем. кардинал-митрополит Сильвестер удїлив львівским і перемиским кандидатам стану духовного піддіяконат, о годинї 11-ій перед полуднем розпочав ся процес канонічний що до особи о. номіната. Свідками в тім процесї були Впр. оо. Ал. Бачиньскій пралат папскій і митроп. капітули, Мирон Подолиньскій шамбелян папскій і ґреміяльний крилошанин капітули перемискої, і о. Ал. Тороньскій совітник митроп. консисторії і краєвої ради шкільної, священик перемискої діецезії. Всї три добре знають о. номіната від довшого часу: першій яко бувшій віцеректор, коли о. номінат був префектом львівскої семинарії, другій яко товариш в капітулї, а третій яко колишній професор о. номіната. Всї три свідки зложили в руки Єго Еміненції на св. Євангеліє в каплици присягу, що на поставлені питаня будуть говорити правду. Потім поставлено им питаня що-до особи о. номіната і епископства перемиского на письмі, і кождий свідок окремо списав свої відповіди на письмі, підписав і их перед Єго Еміненцією і в присутности Впр. о. архипресвитера Білецкого яко нотаря відчитав. Коли всї відповіди були вдоволяючі, тогдї покликано о. номіната, введено єго до каплицї, і він тут перед престолом на Євангеліє зложив віроисповіданє, приписане папою Урбаном VIII для восточних, почім Є. Ем. митрополит, в омофорі, митрі і з жезлом в руцї, проголосив преконізацію о. номіната. Тая церемонія закінчила ся многолїтєм. Кромі того о. номінат одержав ще грамоту з підписом і печатію Є. Ем. кардинала митрополита, котра відчитає ся прилюдно в катедрі перемискій підчас рукоположеня архієрейского. Також видасть Є. Еміненція грамоту до капітули, до духовеньства і вірних перемискої діецезії з повідомленєм о номінації Пресв. о. Константина Чеховича епископом перемиским і о потвердженю єго в тім чинї. — Рукоположенє і интронізація відбудуть ся разом в половинї місяця лютого в Перемишли. По тім видасть Преосвящений Константин до духовеньства і вірних cвоєї діецезії перше пастирске посланіє, повідомляюче их о вступленю на престол владичій.

Єго Еміненція кардинал Сембратович жертвував вселаскавійше квоту 300 зр. для бідних учеників рускої ґімназії у Львові. Видїл товариства "Руслан" складає отсим Високодостойному добродїєви і опікунови молодежи найсердечнїйшу подяку! — Е. Харкевич заст. голови.

Заснованє дївочого института в Тернополи, котрого потребу підношено у нас вже не раз в часописях і на зїздах, починає поволи здїйстняти ся. Сими днями надіслала Вп. Марія Кручковска з Тернополя до Дирекції товариства "Днїстер" квоту 100 зр. яко першу на разї жертву на маючій заснувати ся дївочій институт в столици нашого Поділя. Дирекція згаданого Товариства приняла першу сю жертву в депозитї і зложила до опроцентованя в товаристві взаїмного кредиту "Днїстер" на книжочку щадничу ч. 213. За сей великодушний з патріотичних мотивів випливаючій дар Дирекція "Днїстра" виразила Вп. Марії Кручковскій письменно в имени загалу Русинів сердечну подяку і уважає річію відповідною о тій жертві подати до прилюдної відомости в надїї, що свідомий наш загал а в першім рядї філія Товариства педаґоґічного в Тернополи враз з кружками педаґоґічними підопруть в відповідний спосіб заиніціоване дїло і евентуально займуть ся ревно збиранєм дальших жертв на сю для нашої суспільности преважну институцію.

Печаливість п. Бобжиньского о руску ґімназію у Львові. Міністерство просвіти жадає, щоби в кождій ґімназії ходило як найбільше хлопцїв на ґімнастику. До недавна ходила руска ґімназія на ґімнастику до польского Sokóła досить численно, хоч хлопцї жалувались, що там учителї обиджають их народність. З новим шкільним роком Sokół польскій піднїс оплату, отже рада шкільна заявила, що руска ґімназія перестає там ходити. А позаяк нема у Львові иншої ґімнастичної салї, внїс рускій "Сокіл" до ради шкільної оферту користнїйшу навіть від давнини польскої [бо не подавав ограниченого числа учеників.] Директор рускої ґімназії п. Харкевич оглянув салю і прилади, узнав все за відповідне і горячо підпер справу. По якімсь часї надійшло з ради шкільної жаданє, щоби до оферти долучити ще статут товариства. Се зроблено. Все здавало ся бути на найлїпшій дорозї, аж ось рада шкільна відкинула оферту не подаючи мотивів. Руска ґімназія не буде мати ґімнастики!

Дивна ревність і беззглядність. Честнотами тими яснїє уряд податковий скільскій, котрий висилає екзекутників на села навіть до тих, що лише за четвертий квартал ceгo року завинили, хоть той квартал не минув ще та й хоть знає, що Бойко не в спромозї нинї дачку оплатити, бо збіжа у него на продаж нїколи не було й нема, а на всю маржину навіть і на безроги торги замкнені і не отворяють ся, коли вже й вигасла зараза.

Нещастна пригода. Дня 5 сего місяця вечером вертало пятьох Италіянцїв, занятих вирубом лїсів Крізера в Крушельници [в повітї стрийскім] до своєї буди так званими ризами [т. є. деревляними коритами призначеними до спусту дерева з гори на долину]. Нараз з причини відмяку в горі зсунув ся застрягшій висше в снїгах кльоц, пігнав стрілою в долину і в своїм бігу натрафив на идучих. Один з робітників погиб на місци, другій страшно поторощений умер за добу, двох страшно обезвічених відіслано до стрийского шпиталю; лиш один, що вихопив ся наперед і чуючи над собою гук, скочив на бік в снїги, вийшов цїло з сеї страшної пригоди.

Незвичайні зявиска природи. З Стрийского пишуть нам: По перших морозних днях грудня потеплїло у нас знов значно дня 7 с. м. Згаданого дня при легкім дощи і світлї сонця обсервували ми перед полуднем прекрасну дугу на північнім заходї. Вечером полляв ся густий дощ і дали ся видїти ясні блискавицї на полудневій сторонї неба. Величезний снїг стопив ся в значній части не лиш в долинї но і по горах, наслїдком чого прибули гірскі води і зрушили кригу на ріцї Стрию. Крига, що рушила слїдуючого дня ранком, була так груба і сильна, як инших лїт на веснї, і унесла з собою множество дерева на доли. Тамтого місяця зійшла вже була також крига, а з того ворожать у нас люде, що й дальше що місяця сеї зими буде лїд з ріки сходити.

Дрібні вісти. Краєвий маршалок ґр. Стан. Бадені перевів сими днями докладну люстрацію краєвого банку. — Презесом повітової ради в Горлицях вибраний д-р Каз. Щанєцкій а єго заступником Bайт. Бєхоньскій. — Під фірмою "Львівске задаткове товариство" основана у Львові нова фінансова институція з обмеженою порукою. — Дня 22-го падолиста відбуло ся вінчанє окінченого богослова п. Вол. Мохнацкого з панною Ольгою Константиновичівною, дочкою пароха в Чирній.

Дѣло