◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З руско-народного театру. П-ї Иванна Биберовичева, звістна наша драматична артистка, прибула сими днями на гостинні виступи до Снятина, де дружина тепер перебуває. Оногди виступала п-ї Биберовичева в "Нещастнім коханю", нинї виступає в "Хатї за селом", а завтра (в недїлю) виступить в "Сватаню на Гоячарівцї". — До дружини театральної вступив назад п. Спиридіон Підвисоцкій.

В черновецкім університетї має завести ся з днем 1 марта 1897 р. катедра практичного богословія з руским викладом.

П. Корнило Устіянович, наш звістний писатель і артист-маляр, занедужав і лежить хорий від тиждня у своєї сестри у Вижници, де тепер панує тиф. З правдивим жалем приходить ся нам нотувати сю вістку, але в Бозї надїя, що наш артист скоро верне до здоровля і буде служити ще довгі лїта для добра і слави свого народу.

П-а Саломея Крушельницка, що гостить тепер в Одессї в "городскім театрі", зазнає від тамошної критики вельми прихильної і вповнї заслуженої оцїнки своїх виступів. Н. пр. о виступі п-и Крушельницкої в роли Рахели в "Жидівцї" Галєвіого (з чого можна вносити, що п. Кр. обняла лірично-сопранові партії) висказують ся рецензенти театральні дуже похвально. "Одесскія Новости" пишуть: Опера була виконана з рідким ансамблем. П-а Крушельницка вельми типічна Рахель, як під взглядом сценічним так і вокальним. Можна сміло сказати, що в репертуарі сеї співачки партія Рахелї занимає видне місце. Сим разом п. Кр. проявила в своїм співі много зрозуміня, индивідуальности і артистичного темпераменту; она очевидно одушевляє ся і захоплює своїм одушевленям публику, котра радо заявляла оплесками своє признанє артистцї за єї прегарне відданє ролї. — "Новороссійскій Телеграф" пише: Треба признати, що виступаючі співаки оказали ся на висотї своєї задачі. П-а Крушельницка в партії Рахелї так і могла заяснїти своїм визначним талантом. В другім актї, в арії "Е dei ve nіr" артистка, мимо того що мусїла співати три вечери по черзї, показала ся справдїшною драматичною співачкою з огнем, елєктризуючим і одушевляючим слухателїв. В прочих же всїх сценах гри п-и Крушельницкої свідчила про се, що у талантливої артистки сценічні здібности не уступають єї визначним голосовим успіхам. — "Одесскій Листок" порівнав виступ п-и Крушельницкої в роли Рахелї з єї попередним виступом в "Фавстї" і віддав першеньство роли Рахелї. Голос — пише — звучить більше певно і приємнїйше, а в знаній арії другого акту артистка заявляє великій музикальний смак. На сценї поводить ся п. Кр. прегарно, без непотрібного "оперового" зманерованя і деякі сцени (н. пр. фінал) виконує з справдїшною драматичною прецизією.

Буковиньскій митрополит Аркадій Чуперкович загостив до рускої бурси черновецкої і обдарував єї квотою 500 зр.

Пригода на зелїзничім шляху Тернопіль-Копичинцї. З Теребовлї пишуть нам: Льокомотива поїзду, що виїхав ві второк рано з Тернополя до Теребовлї, зсунула ся з шин на самім віядуктї "Кровінта" на 3/4 милї перед Теребовлею. Подорожні, висївши з ваґонів мусїли найнятими фірами їхати до міста, а поїзд замість о 6 год. 45 мінут прибув до Теребовлї аж коло 9 години. Цїкаво, чи дирекція зелїзниць зверне подорожним кошти підвод і опізнень до поїзду в Копичинцях.

Против ґімнастики в школах виступив на останнім засїданю віденьских лїкарів д-р Бум. Він зганив заведенє обовязкової ґімнастики по школах, котра не то що не усуває, як загально думають, втомленя центральної системи нервової, але ще побільшає єго. Усуває єго лиш відповідний фізичний і моральний випочинок. Ґімнастика повинна бути надоложенєм уємних результатів перетяженя наукою, а є лиш дальшою працею, неначе умисно в тій цїли придуманою, щоби здоровлє молодежи ще сильнїйше підкопати. З д-ром Бумом згодили ся майже всї зібрані на засїданю лїкарі. Що-ж на се другі лїкарі і педаґоґи?

Дрібні вісти. Директор почт і телєґрафів совітник двору Иван Ал. Сеферович повернув з Відня і обняв урядованє. — У Львові помер бувшій журналіст і дотеперішній офіціял головної каси краєвої Ем. Тустановскій в 52-ім роцї житя. — В Кракові притримала поліція 4 россійских дезертирів, що втїкли з ґаpнізону в Paцлавицях. — Дня 1 вересня 1897 р. візьме громада міста Львова в свою управу львівскy ґазівню.

Дѣло