◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З руского ґімнастичного товариства "Сокіл" у Львові. Старшина "Сокола" пригадує сим Вп. членам, що загальний збір відбуде ся в недїлю дня 6 н. ст. грудня с. р. о годинї 4-ій по полудни в хатї товариства [улиця Підвалє ч. 7.] — При нагодї звертає ся увагу Вп. селян, котрі бажали би заснувати товариство сторожі огневої, що в калєндари "Сокіл" на рік 1897 знаходить ся взорець уставу товариства сторожі огневої, на основі котрого заснувала ся вже сторожа огнева в Стоїлові коло Львова. Калєндар сей можна замовити у видавця Володимира Лаврівского, справника "Сокола"' [у Львові, ул. Підвалє ч. 7.] присилаючи переказом 34 кр.

В рускій ґімназії у Львові не відбуває ся ще доси наука ґімнастики. Міністерство просвіти прикладає велику вагу до науки ґімнастики, а навіть в недавній промові сказав міністер Ґавч, що бажанєм правительства єсть більше заопікувати ся наукою ґімнастики як дотепер. Тимчасом наші школярі не можуть діждати ся, щоби их так само обслугувано, як по других ґімназіях. А длячого? Хиба тому, що ц. к. инспектором шкільним для рускої ґімназії єсть п. Иван Левицкій, котрий засїдаючи свого часу в повітовій радї перемискій заявив при нагодї дебати над справою заснованя рускої ґімназії в Перемишли, що "Rusinom nie potrzeba gimnazyum". Так мабуть тепер виходило би, що Русинам не треба також і ґімнастики.

З Залїщик пишуть, що маси простого народа заняті там цїлковито гадкою о еміґрації. В многих селах вибирає ся половина людности та шукає лиш способів, щоби того доконати. Тепер роблять заходи, щоби Америка брала их на свій кошт, і говорять, що оно так і стане ся, та що кождий буде мусїв відрабляти там за перевіз пять років. Оно і дїйстно прикре положенє нашої людности: нарід дуже бідний, має дуже мало поля і жиє лиш з зарібків, котрих часто і не може найти, а правительство і шляхотска управа краю цїлком про єго долю не журять ся. Не знати, як тому лиху зарадити...

Громади властителями обшарів двірских. Дня 18-го падолиста громада Явірник закупила обшар двірскій Явірник в буківскім повітї судовім від властителїв Озіяса Шмельца і Германа Рейха на 40.000 корон. Ту суму зложили добровільними датками самі яворницкі селяне. Они й підписали вже дотичний контракт в нотаріяльний канцелярії в Буківску. Є се в буківскім повітї вже шеста громада, що закупила обшар двірскій. За єї прикладом мають невдовзї пійти ще инші громади.

Марія Конопницка, найзнаменитша сучасна поетка польска, гостить від кількох недїль у Львові. Недавно виголосила она в ратушевій сали відчит про польскій нарід. З початку застерегла ся, що она не буде говорити про етноґрафічні прикмети простого народа. І справдї, полишаючи се на боцї, поетка подала суспільно-психічну студію. Застановляючи ся глибше над сучасними відносинами і характеризуючи два стани: шляхотскій і селяньскій, она зазначила, що причин нинїшного роздвоєня належить глядати в дуже далекій минувшости, в историчнім розвою народа і в відмінних услівях розвою поодиноких єго частей. Скоро різницї будуть затерті, тогдї спільна і пожиточна праця цїлого народа буде успішнїйша, — так закінчила поетка свій відчит. Ба, але в якій спосіб можуть бути ті різницї затерті? Поетка певно не мала на мисли, щоб их затирали лиш одні селяне. Тимчасом в Галичинї польска шляхта так і думає. Мазур повинен співати разом з нею "Jeszcze Polska...", повинен бути матеріялом до всяких патріотично польских маніфестацій тої шляхти, але щоби она подбала о єго економічне чи політичне подвигненє, то їй не в голові. Тут вже різницї можуть остати ся невирівнані.

Роковини польского повстаня з 1831 р. відсвяткували львівскі Поляки в недїлю відкритєм памятника участникови того повстаня Ордонови і вокально-декляматорским вечером в сали польского "Сокола". Орден герой Мицкевичевої поеми "Reduta Ordona" мав в часї занятя Варшави россійскими війсками висадити в повітрє свій редут. Сам він спас ся від смерти, служив потім в италійскій армії і скінчив в 76. роцї житє самоубійством. Єго мощі перевезено до Львова, де єму передвчера на личаківскім цвинтари відкрито памятник при участи польских товариств повстанцїв з 1831 і 1863 рр. і презідента міста Львова д-ра Малаховского. Д-р Малаховскій именем міста взяв сей памятник в опіку, щоби він пригадував всїм поколїням "święte obowiązki dla matki Polski".

Де вже наших людей нема? Сими днями нідерляндске товариство нафтярске в Амстердамі згодило кільканацять наших робітників, обзнакомлених з канадійским способом верченя, до робіт на острові Яві. Амстердамске товариство закупило там часть нафтових теренів і буде дорабляти ся руками наших людей.

Дрібні вісти. В Кольбушовій помер тамошний римо-кат. парох, кс. пралат Людвик Ручка. Покійний був давнїйше послом до сойму краєвого, а від самого початку конституційної ери аж доси послом до ради державної. — В Перемишли зачне виходити дня 3-ого с. м. часопись "Echo z Przemyśla" під редакцією урядника задаткового товариства ремісників і хлїборобів, п. Ґебултовича. — В Товстім помер Володимир Алексевич, ученик IV. кл. ґіназіяльної.

Дѣло