З Ярославского пишуть нам: Які трудности стрічає часом рускій священик коли старає ся о піддержанє свого обряду, о тім можуть пересвідчити ся наші читателї из слїдуючого письма руских громадян села Радави до ярославскої ц. к. окружної ради шкільної:
"Світла ц. к. Радо шкільна окружна!
Ми низше підписані господарі з Радави обряду греко-кат. після наказу складаємо до каси місцевої ради шкільної в Радаві що року загальну квоту 20 зр. на фіру за-для удїлюваня науки реліґії в школї рудавскій нашим дїтям обряду греко-кат. і наш о парох Цетулї [Рудава єсть філією Цетулї, де парохом є о. І. Кордасевич. — Ред.] з охотою хоче удїляти тої науки нашим дїтям, але тутешна місцева рада шкільна, а властиво пан делєґат повітовий, як і предсїдатель тої ради кс. Телєка не хотять тих грошей видати на фіру, і з тої причини наш о. парох з Цетулї, не маючи фіри, не може наших дїтей учити реліґії. Минувшого року за час, як ми самі завідували тими грішми на фіру, дали ми о. парохови з Цетулї 3 зр. і він за ті гроші приїздив до наших дїтей аж 6 разів; відтак їздив дальше 9 разів і упоминав ся, щоби тому господареви, котрий давав фіру, заплатити за 9 разів, а коли не заплачено, то господар той не хотїв дальше так за дармо давати фіру, а наші дїти лишили ся без науки реліґії. До нинї за тих 9 разів ще не заплачено. На сей же рік так само. Кс. Телєка не хоче дати ті наші гроші, призначені на фіру, тому і сего року наші дїти зістають без науки реліґії, а потім зі всїх боків кричать на нас, що ми "бидло робоче" і т. п. Ми тим не є і не хочемо також, щоби наші дїти могли чимсь таким стати ся, длятого з охотою складаємо свій послїдний гірко загорьований гріш на ту фіру за для науки реліґії нашим дїточкам. То-ж просимо, щоби ті гроші на ту фіру о. парохови з Цетулї виплачено, а він з охотою буде учити наших дїтей реліґії, і не лише реліґій, але і співу церковного а навіть і службу Божу буде каждого четверга при сприяючій погодї відправляти для наших дїтей, як то чинив і минувшого року. І як же-ж за стілько єго працї і посвященя не виплачувати єму тих кілька реньских на тоту фіру! Отже обавляючи ся, щоби лат. пробощ кс. Телєка знов не кликав за нами публично в костелї з амвони, що ми, греко-кат. парохіяне, є "odszczepieńcy, bałwochwalcy, niedowiarki, bydło robocze", що наша церков "buda bałwańska", просимо Світлу ц. к. окружну Раду шкільну, щоби наші гроші призначені на тоту фіру нашому о. парохови з Цетулї ак найспішнїйше виплачено, аби наші дїти так довго без науки реліґії не оставались, а з тої причини і на-правду не стали ся "бидлом робочим".
Радава 12 падолиста 1896.
Иван Вареха, Петро Вареха, Василь Борович, Федько Сидор, Олекса Зелавскій, Михайло Кухта, Иван Кухта, Андрій Скуратко."
До наведеного письма додамо:
Рускій парох о. Кордасевич їздив мин. року шкільного нанятою фірою з Четулї до Радави 15 разів і виплачено єму всего 3 зр.; а лат. парох кс. Телєка їздив тою дорогою з Радави до Цетулї 13 разів і за се виплачено єму сейчас 11 зр. А виплачував делєґат повітовий тутешний надлїсничій. П. Барвіньскій в соймі так розпинав ся за новим законом о надзорі шкільнім — а ось які з него благодати для Русинів!
Дѣло
30.11.1896