◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Населенє міста Львова. При нагодї уложеня ліст виборцїв с пятої курії обчислено у Львові також населенє міста в день 15-го жовтня с. р. Міске бюро статистичне подає в своїм справозданю до презідії такі результати довершених обчислень: населенє міста Львова виносить 127.272 осіб, именно 59.143 мужчин, а 68.129 женщин. Від року 1890 побільшило ся населенє о 7920 осіб, і именно о 3631 мужчин і 4288 женщин. В 1890 р. було мужчин 46.6%, женщин 53.4%; тепер мужчин є 46.4% а женщин 53.6%. Приріст населеня в роках 1891–1896 був взглядно о 120 осіб річно меншій нїж приріст в роках 1880–1890. Єсли до числа населеня додати ґарнізон в тім числї, яке подала війскова команда в 1890 р. т. є. кругло 9000, тогдї число всего львівского населеня виносити ме 136.000 жителїв. На дїлї-ж то число є певно більше, бо від 1890 р. Гарнізон побільшив ся що найменше о 1000 людей. Найбільшій приріст населеня виказала ІІ. дїльниця, найменшій середина міста.

Віче австрійских священиків у Відни розпочало вчера свої наради. Руске духовеньство добре заступлене. На порядку Дневнім кромі конґруї і наших справ матеріяльних находить ся також справа політичної орґанізації духовеньства. Польске духовеньство, як зачувати, не гадає приступати до такого товариства. — Оо. Танячкевич з дієцезії львівскої, Кузик з перемискої і Мардарович з станиславівскої були вчера в депутації у міністра скарбу д-ра Білиньского. Міністер обіцяв, що єще сего року визначить 150.000 зр. на фонд для вдів і сиріт по руских священиках. Депутація була також у міністра просвіти і доповідань Ґавча.

Видїл Товариства св. Апостола Павла у Львові подає до відомости, що в середу дня 9 н. ст. грудня с. р. відбудуть ся надзвичайні загальні збори того-ж товариства, на котрі всї члени запрошують ся. О годинї 8-ій Служба Божа, о год. 9-тій точно збори, де члени зборів подїлять ся на секції, котрі зараз зачнуть наради над предложеними им предметами, именно що до видавництв товариства, місій, реколєкцій і инших цїлей товариства. О годинї 3-тій по полудни знов загальні збори, на котрих секції предложать свої резолюції до рішеня зборів. Того-ж дня о годинї 5-тій по полудни відбудуть ся збори членів Товариства св. Петра для запомоги убогих церквей, в цїли вибору видїлу. Наколи би збори ті в сїм дни відбути ся не могли, то відбудуть ся дня слїдуючого, т. є. 10 грудня с. р. о годинї 4-тій по полудни, на котрі тимчасовий комітет основателїв запрошує. Як збори тов. св. Павла так і збори тов. св. Петра відбудуть ся в гр.-кат. духовній семинарії у Львові ул. Коперника ч. 36.

В Товаристві ремісничім "Заря" у Львові відбуде ся в недїлю 29 н. ст. с. м. о годинї 7½ вечером відчит п. В. Гнатюка "Про угорских Русинів".

Завішено вердикт судьїв присяжних. В Кракові лучив ся дуже рідкій і незвичайний факт. Перед трибуналом судьїв присяжних вела ся розправа против Миколї Слєпицкому, бувшому одвічальному редакторови соціялістичної часописи Naprzód. Часопись та помістила між новинками з дня 7-го мая с. р. нотатку, в котрій обвинила кс. Худибу, пароха в Косоцїцах, о цїлий ряд по части зовсїм видуманих, по части-ж злобно перекручених фактів, що, заслугуючи на кару або понижаючи єго честь, могли потягати за собою судове слїдство, осуд публичної опінії, а надто й кари зі сторони церковних властій. Миколу Слєпицкого обжаловано отже о переступленє §§. 487, 488, 491 і 493 зак. карн. При розправи показало ся, що обжалований не в силї доказати всїх зроблених кс. Худибі замітів. Свідки зізнали вправдї, що чули, буцїм то кс. Худиба вдарив раз парубка Боднарчака, а раз в церкві назвав Францішку Петрушину паршивою вівцею, але нїхто з них при тім не був і сам не чув того. Тому, що кс. Худиба мав бити своїх парохіян кропилом по головах, всї заперечали. Обжалований боронив ся тим, що инкримінований артикул появив ся в часописи без єго відома тогдї саме, коли він виїхав з Кракова на похорон свого брата. По промовах приватного жалібника і оборонця відчитано судям присяжним питаня. На перше питаня, чи обжалований допустив ся висказаних переступлень, відповіло 11 голосів так, а 1 нї. На друге питанє, чи обжалований подав достаточні докази правди, всї відповіли одноголосно: нї. Презідент трибуналу помимо того не відчитав вироку, але оголосив ухвалу, касуючу вердикт судьїв присяжних. Мотивом такої ухвали трибуналу було переконанє, що Слєпицкій справдї не міг мати впливу на уміщенє инкримінованого артикулу, отже в виду того й не може бути потягнений до одвічальности за сповнене напечатанєм того артикулу переступленє. Закон вимагає в таких справах не лиш доказів поповненого переступленя, але й доказу, що переступленє стало ся за волею і відомостію редактора. Сей факт завішеня вердикту судьїв присяжних є першій в Кракові. Він є предвиджений §. 332 закона карного.

Дрібні вісти. Вчера застрілив ся в Тридентї поручник артилєрії Володимир Коссович, родом з Рудок. — В Бродах ширить ся кір.

Дѣло