◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Урочисте отворенє зелїзницї Тернопіль-Копичинцї відбуло ся вже вчера. Передвчера о годинї шестій вечером міністер зелїзниць ґенерал Ґуттенберґ прибув осібним поїздом до Тернополя. Рівночасно з ним приїхали до Тернополя намістник кн. Санґушко, шеф секції д-р Віттек, віцепрезідент краєвої дирекції скарбу д-р Коритовскій, совітник двору Допплєр, совітник намістництва Моравец, начальники галицких дирекцій державних зелїзниць, совітники двору Дейма, Вербицкій і Кольошвари, инспектор зелїзниць в міністерстві Михаловскій і др. Гостій повитали на двірци всї власти цивільні, духовні і війскові, а також товпи народа. Міністер заїхав до дому пп. Косиньских, а відтак з князем намістником і другими достойниками удав ся до Загробелї, до ордината Чарковского-Голїєвского на обід. О годинї девятій зачав ся в загробельскій палатї великій равт, на якій явило ся звиш 100 осіб, між ними много дам. Дуже численно зібрали ся сусїдні обивателї. Равт тревав до години шестої рано. О годинї осьмій виїхали 80 гостій осібним поїздом на новий шлях зелїзничій. Другим безплатним поїздом їхала цїкава публика. Поїзди задержували ся на стаціях Острів, Березовиця, Прощова, Микулинцї, Струсів і при віядуктї Кровинка. "Всюди, почавши від тернопільского двірця, де гостій витав именем зелїзничої ради управляючої ґраф Август Лось, уряджувано гостям гучні овації. В Теребовли станув поїзд о год. 9¾. Тут повитано гостій вистрілами з моздїрів і війсковою оркестрою. Привітні промови виголосили ґр. Юрій Борковскій і бурмістр д-р Ольпиньскій. Дворець був пишно удекорований і заповнений членами видїлу повітового, ради громадскої, представителями правительственних властій, войсковими, духовними і святочно прибраною публикою. В поворотї з Копичинець поїзд не задержував ся довше по стаціях. До Тернополя вернули гостї о год. 5½ вечер. О годинї шестій зачав ся бенкет, уряджений зелїзничою радою управляючою. В просторій ратушевій сали зібрало ся звиш 80 осіб. Скоро чарки наповнено благородним Марео, посипали ся тоасти на честь цїсаря, на честь міністра, на щасливий розвій краю і видїлу краєвого, на честь намістника і шефа секції Віттека, презеса ради управляючої ґр. Баворовского і представителя видїлу краєвого ґр. Лося, на честь армії і міста Тернополя, ба всїх гостій і польских дам, а цїлий той безконечний ряд тоастів запечатав тоаст п. Віттека: "Kochаjmy się!" По бенкетї п. Віттек удав ся на ґалєрію, попращав ся з дамами і вручив при тій нагоді ґрафини Баворовскій гарний букет. О год. 12½ в ночи прибули гостї сальоновими поїздами до Львова, з відки міністер Ґутенберґ відїхав тим самим поїздом до Відня.

Буджет краєвий на рік 1897 зістав вкінци уложений і ухвалений на вчерашнім засїданю Видїлу краєвого. Стопа додатків до податків остає та сама що і в минувшім роцї т. є. 61 кр. від кождого зр. всїх безпосередних податків, а в містї Кракові і в повітах краківскім та Хшанівскім 47 кр. Суму 1,400.000 вставлено на сплату останної давнїйшої позички, котрої сплата була зазначена вже в фінансовій проґрамі з 1892 р., а суму 75.000 на заокругленє міліона дотації каси краєвої. Потім остає ще невеличка нaдвишкa близько 26.000 зр.

Зміна власности. Вп. п. Иван Дашкевич, властитель місточка Кудринцї, буковиньскій Русин, що то минувшого року дарував своє село Михалівку з 600 морґами поля нашим оо. Василіянам, купив сими днями село Завалє в сусїдстві Кудринець за Ґотардї Дверницкім, внуку звістного польского ґенерала.

Старі 10 і 20 крайцарівки тратять в обігу свою вартість з днем 31-го грудня. В 1897 і 1898 рр. будуть приймати их ще лиш по касах і урядах.

Пригода на зелїзници. Дирекція ц. к. зелїзниць державних у Львові повідомляє: Поїзд мішаний ч. 1854 наїхав дня 21 падолиста на шляху Борислав-Дрогобич на вози витягнені з тору фабричного братів Ґартенберґів. Випадок той, крім ушкодженя одного з тих возів товарових, не мав нїяких инших наслїдків.

Готель George-а, перворядний гостинний дім у Львові при площи Марійскій, буде з весною 1897 р. демольований. На єго місци стане величавий будинок, відповідний вимогам сучасної штуки будівництва.

В якім віцї панна може вийти замуж. На те пекуче питанє відповів оден францускій статистик в той спосіб: Від 14–20 року житя може вийти замуж на 100 дївчат 14.5%, від 20–25 року се число підносить ся до 52%, від 25–30 р. спадає на 18%, а від 30–35 р. на 15.5% Від того часу вийти замуж єще труднїйше. Від 35–40 року остає женщинам ще лиш 3¾% надїї дістати жіночій очипок, від 40–45 р. лиш 2.5%, від 45–50 р. тілько 3/8%, а там... надїї вже правильно заводять, можна вступати в монастирь.

Еманципація женщин в Америцї. В Сполучених державах північної Америки женщина користує ся всїми правами на рівнї з мужчиною. Конкуренція женщин зовсїм відняла у мужчин ті спеціяльности, які більше підходили для них. Шістьдесять лїт тому назад женщини в Америцї мали тілько 7 спеціяльностей. Тепер між ними можна подибати лїкарів, архитектів, репортерів, ляборантів, фармацевтів, рахмастрів, секретарів, инжінєрів, пасторів-проповідників, начальників вязниць, адвокатів, нотарів, прокураторів, трохи що не війскових командантів і т. д. Яким жи світом они можуть сповняти ще обовязки жінки, матери і ґаздинї? Першою женщиною, що виступила 1869 р. в судї з адвокатскою обороною була Арабельля Мансерельд. Виступ женщини на поли судівництва повитали мужчини з негодованєм. Тепер в Сполучених державах є 150 женщин адвокатів. В 1849 роцї була тілько одна женщина лїкаркою, нинї є их звиш 4.500. З останних статистичних даних виходить, що женщин проповідників є там 200, журналісток 900, писательок 2.800, артисток і різьбарів 10.000, музикантів 35.000, плянтаторок 59.000 і вкінци професорок 252.822. Еманципація, видко, і поступає і поплачує.

Дѣло