◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Директором народної школи им. Маркіяна Шашкевича у Львові именований п. Иван Гамота, довголїтний учитель при сїй школї. Вибір ради міскої випав як не мож найлїпше, бо 10-лїтна успішна дїяльність п. Гамоти на становищи учителя сеї рускої школи народної, як також єго визначні спосібности педаґоґічні дають повну запоруку, що школа народна им. Шашкевича буде розвивати ся і оправдає надїї, які на ню покладають львівскі Русини. Ми желаємо п. Гамотї на новім становищи всякого успіху і поводженя.

З табору т. зв. католицко-руского. В Dziennik-y Polsk-ім, котрий вже був раз приніс вість о спільній акції політичній ново основуючого ся католицко-руского товариства політичного з польскими католицкими кругами політичними, — читаємо таку новинку: "Заповіджений орґан "руско-католицкого союза" під назвою "Руслан" буде виходити яко щоденна ґазета формату N. fr. Presse від 14 грудня. Редакцію буде підписувати п. Барановскій инжінєр видїлу краєвого, головними співробітниками політичними будуть посли Барвіньскій і Вахнянин. Проєктоване єсть рівнож заснованє руского касина для интеліґенції тої краски, що згадана ґазета." Отся замітка що до нового руского касина вельми характеристична, а мабуть не позбавлена всякої имовірности, коли зважить ся напасти "Буковини" і "Народної Часописи" на видїл львівскої Рускої Бесїди під покривкою злої управи справами руско-народного театру. — А знов в черновецкій Gazet-ї Polsk-ій читаємо: "Супротив повстаня нової партії (католицко-руского союза) сходить на другій плян дотеперішна фракція п. Барвіньского, репрезентована черновецкою "Буковиною". Фракція та має в Галичинї потонути в католицкім союзї Русинів. Тим самим "Буковина" стала би лиш півурядовим орґаном Руси буковиньскої і була би назад перемінена на тиждневник. Зміни ті передсказують на Новий рік."

Товариство руских ремісників "Зоря" в Коломиї устроює на "Пилипа" дня 26 падолиста с. р. вечерок танцюючій. Вступ від особи 30 кр. Хто би бажав запрошеня, може дістати єго того дня вечером в Товаристві. А Площаньскій секретар.

Бібліотека "Народного Дому" числить, разом з музеєм крил. Петрушевича 33.842 нумерів в 56.746 томах. Крім того одна кімната заповнена численними дублєтами. Значна часть бібліотеки крил. Петрушевича (10.390 томів) перевезена вже з єго хати до бібльотеки "Народного Дому", де єї заинвектовано і упорядковано, та все ще богато книжок остає ся у властителя. В дарі дістає бібліотека много нових видань з Австро-Угорщини і з заграницї, значить она все збільшає ся. Та пора б єї вже раз і отворити для ужитку публики. Щось там, правда, управляючій Совіт "Народного Дому" вже кілька разів обговорював справу відкритя публичної читальнї при тій бібліотецї, але дїло не посунуло ся наперед. А чому? Чи-ж се така тяжка машина?...

Черновецке товариство "руских студентів "Карпат", що має повстати побіч давного товариства руских черновецких студентів "Союза", не може діждати ся затвердженя предложених краєв. правительству статутів. Тому що минувшого четверга минуло вже чотири недїли від часу поданя статутів до затвердженя, то члени новозаложеного "общества" тим самим вважають статути затвердженими і приступлять вже в сїм тиждни до уконституованя свого товариства.

Огнї. В Дунаєві, перемишляньского повіта згоріло кільканацять загород з господарскими будинками. Жертвою огню впали також фільварок латиньского пароха і дім тамошного учителя. Шкода, в части лиш убезпечена, виносить 15.000 зр.

Болгарскі студенти у Львові. Сего року в наукових институціях у Львові образує ся пять студентів з Болгарії, а именно: оден в школї лїсництва, оден на фармацевтичних курсах, оден на політехніцї, а двох в школї ветеринарії. Новий прибув лиш оден до школи лїсництва. Чотири суть православні, а оден греко-католик.

Дрібні вісти. Окінчений правник Лев Ех, бувшій голова черновецкого "Союза" именований концептовим практикантом при буковиньскім правительстві. — Роботи коло розширеня зелїзничого двірця у Львові поручило міністерство зелїзниць предприємцям Брайтерови і Шимберскому за суму 760.000 зр. — На кару смерти засудив трибунал судьїв присяжних в Сяноцї Олексу Шумного, двірского слугу з Тростянця, за убійство жінки.

Дѣло