◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Телєфонічне полученє між Львовом а Східницею, де находять ся богаті копальні нафти, наступить вже невдовзї. Правительство запроваджує тепер телєфонічну сїть межи Східницею а Дрогобичем, а нафтярскі фірми звернулись до него з петицією о сполученє Дрогобича зі Львовом, зобовязуючись покрити одну часть коштів.

Елєктричний трамвай горів передвчора у Львові при улици Льва Сапіги. Від елєктричної искри заняла ся криша воза і горіла кілька хвиль, поки оден з пасажерів не заалярмував кондукторів. Віз задержано при першій кирници і кілька коновками води огонь погашено.

Торжество посвященя прапору товариства "Міщаньскої Бесїди" в Стрию відбуло ся вчера дуже величаво. Заки подамо ширше справозданє, занотуємо нинї лише головнїйші моменти. По посвященю прапору по службі Божій в церкві наступив поважний акт вбиваня [70] гвоздїв представателями товариств і поодинокими особами. Відтак священодїйствуючій о. Амвр. Поляньскій по відповідній промові передав прапор представителям товариств "Просвіти" і "им. Качковского" [д-ру К. Левицкому і о. Костецкому] а они в походї множества народу віднесли єго з церкви до "Міщаньскої Бесїди". Там при зібранім міщаньстві і интеліґенції представатель "Просвіти" і "им. Качковского" передали при промовах прапор голові "Міщан. Бесїди" о Ол. Бобикевичу. Голова, промовив у відповідь і передав прапор в руки міщанина-прапорщика. Потім промовили ще проф. Цеглиньскій зі Львова в имени "Сокола" [зі Львова прибуло 14 соколів в гарних строях і причинились до величавости торжества] і дир. Нагірний в имени львівскої "Зорі". Опісля засїли гостї і місцеві міщане і міщанки посполу з интеліґенцією до щедро заставленого обіду. Тут пійшли горячі промови і тоасти. Серед обіду по відчитаню поздоровної телєґрами від посла Романчука всї зібрані одушевлено постановвли вислати телєґрафічно п. Романчукови, яко єдиному в парляментї заступникови руского народу, слова безграничного довіря, любови і подяки.

Засїданє фільольоґічної секції Наук. тов. им. Шевченка відбуде ся в середу дня 25 н. ст. падолиста о годинї 7 вечером в комнатах товариства з таким порядком дневним: 1) Д-р Ив. Франко: "Апокрифи старосвітні україньско-руских рукописів". 2) проф. М. Грушевскій: "Рускій співанник з XVIII віку". 3) Ф. Колеса: "Повісти Федьковича-Коcсована".

Важна постанова. Найвисшій адміністраційний трибунал рішив, що парох, котрого річний дохід разом з конґруою виносить 600 зр., обовязані платити громадскі і повітові податки.

Слїдство в Кутах — о котрім ми недавно донесли — веде ся — як пишуть з-відтам до черновецкої ґазети польскої — тілько против адюнкта Остермана, судьї Комана і нотаря Заремби. Судья і нотар станули перед комісією окружного коломийского суду за те, що п. Остерманови давали занятє. Тая-ж ґазета довідала ся, що з розпорядженя староства косівского вибубнювано і голошено з амвон в Кутах і по селах осторогу, щоби люде, глядаючі помочи правної, не удавали ся до Остермана і до инжінєра Задорецкого та щоби им не повірювали нїяких грошей...

В малім селї Кремидові коло Маріямполя счинив ся "розрух" межи селянами, так що аж телєґрафічно візване староство вислало туди зі Станиславова свого комісаря, вахмайстра і двох жандармів. Причиною розруху було те, що жандарм, з огляду на пануючу в Кремидові заразу, заборонив заганяти на торг худобу. Селяне спротивили ся тій заборонї, викликали чинний опір, а вкінци відобрали жандармови оружє.

Жидівскі купцї, обурені останними ухвалами львівскої ради міскої в справі святкованя недїлї, скликали передвчера вечер до ратушевої сали "мітінґ обуреня". Сто купцїв, котрих звабила на збори аґітація жидівско-нїмецкого товариства Gal. Kleinhandel Schutz-Verein ухвалили під батутою п. Порєса, а по рефератї молодого д-ра Ґабля: вислати до намістництва петицію з жаданєм, щоби львівскі склепи в недїлю могли бути отворені від 7. години рано до 1. години в полудне. Мотивують се жаданє фактом, що у жидів нема христіяньских помічників, отже они не потребують увільнятись на службу Божу. Д-р Габель грозив намістництву, що "коли-б оно не услухало голосу жидів, то они дадуть знак, що истнують і мають впливи". Подібні збори обуреня мають скликати жиди також по провінціональних містах.

Дрібні вісти. В Яворові помер в пятницю довголїтний секретар тамошної ради повітової Фердинанд Каміль Крішке; похорон відбув ся вчера старанєм видїлу ради повітової. — Для студентів черновецкого університету розписано три рускі стіпендії по 105 зр. річно з речинцем до 30-ого с. м. — В Кимполюнзї обходив сего місяця податковий поборець Николай Вердеш de Влад, член народно-руских товариств буковиньских, ювілей 40-лїтної служби. — В Кракові помер в 46-ім роцї житя обиватель і властитель перворядної каварнї Іосиф Кияк. Покійний був чесним Русином і дім єго був довгі часи улюбленим місцем сходин не лиш всеї рускої молодежи університетскої але й всїх старших Русинів. — У Львові помер д-р Тадей Стерналь в 28-ім роцї житя. Покійний був урядником львівскої ц. к. бібліотеки університетскої і належав до найбільше обіцяючих молодих письменників в польскім науковім світї.

Дѣло