Палата послів перебула на засїданю в пятницю з нагоди наглячого внесеня д-ра Пацака досить оживлену дебату. За кождим разом, коли в австрійскім парляментї виступає на порядок денний яка квестія язикова, взглядно національна, — атмосфера стає досить душна, так що здавало би ся, мов би всїм, як правительству так і сторонництвам, аж тогдї тягар з грудей уступає ся, коли злощасна дебата вже покінчена. Кожде правительство, хоч би оно і не знати як кріпко стояло на ногах, находить ся при такій нагодї в прикрім положеню, бо мусить засягнути глубше, рукою в той розчин, що зве ся рівноправностію австрійских народностей. Для кождого правительства найвигіднїйше, коли той розчин не ферментує і не росте в гору, — а найбільшій клопіт, коли розчин начне добувати ся через верх посудини або єї розпирати, так що й обручі посудини — артикули основних законів державних — зачинають попускати.
Молодо-ческі посли виступили з своїм язиковим внесенєм і надали єму форму наглячости. Як з гори заповідано, реального успіху молодо-Чехи не осягнули, бо наглячість перепала, а віднесли лиш таку "моральну побіду", що ческі февдали заявили ся: за постулятом молодо-Чехів. Тим одним фактом потїшують ся молодо-Чехи, бо навіть правительство, хоч они сподївали ся, не уважало відповідним сказати щось позитивного що-до их постуляту. Ґр. Бадені повторив свої слова з комісії буджетової, що уважає своїм обовязком якось погодити з собою поодинокі постуляти національні. При голосованю над наглячостію всї нїмецкі посли без різницї сторонництв (отже ліберали, націонали, антісеміти, ліберальне центрум і католицкі людовцї) голосували против наглячости. За наглячостію заявили ся молодо-ческі посли, Словінцї і Хорвати, Русини, ческі февдали з клюбу Гогенварта враз з ґp. Гогенвартом і ґр. Фалькенгаймом та пос. Леваковскій. Коло польске по заявленю п. Яворского стануло по сторонї Нїмцїв, а на оправданє свого поступку могло хиба покликати ся на послїдні слова ґр. Баденього, щоби не утрудняти правительству ситуації. Ґр. Бадені поратував своїх земляків в прикрім положеню.
Мотиви молодо-ческого внесеня язикового дадуть ся зібрати в сей спосіб:
Засада рівноправности обох язиків краєвих, ческого і нїмецкого, має историчну основу, бо ще в статутї краєвім з 10 мая 1627 р. запоручена она для країв корони св. Вячеслава. Ті основні права не були нїколи знесені, а противно ще й потверджені артикулом XIX. основних законів державних з 21 грудня 1867, де говорить ся о рівноправности і рівнім значіню обох мов краєвих в урядах і судах.
Після тих постанов основних законів повинна би бути запевнена рівноправність мови ческої і нїмецкої в урядах, і так в урядованю внїшнім с. є. у відносинах урядів до сторін, як і в урядованю внутрішнім, с. є. при полагоджуваню справ урядових в дотичнім урядї. Впрочім закони державні не знають різницї між урядовим язиком внїшним а внутрішним; тож кожде поданє, внесене в краях корони ческої, повинно би бути по лагоджене як в урядованю внутрішнім так і у внїшнім в тій мові, в якій оно було внесене. Так повинно бути, але так не єсть. З часом виробила ся практика, котра стоїть в суперечности з законом, — contra ius scriptum.
В адміністрації скарбовій, зелїзничій, почтовій, податковій і політичній не уживає ся мови ческої навіть у відносинах тих властей з ческими сторонами. А знов в судівництві, то суди уживають на внї ческої мови, але внутрішна маніпуляція і урядованє в судах відбуває ся по нїмецки. Власти судові оправдують своє поведенє розпорядженями міністерскими з рр. 1852 і 1853. Однак молодо-Чехи думають, що ті розпорядженя не могли змінити историчного права статуту краєвого, а також що они артикулом 19-тим основних законів ipso facto знесені. Крім того жалять ся молодо-Чехи на се, що в найвисшім трибуналї відбуває ся урядованє в справах цивільних з країв корони ческої в нїмецкій мові, та що й всї розправи карні, мимо процедури карної з д. 23 мая 1873 р., переводять ся по нїмецки.
Для скріпленя своїх жадань і мотивів покликують ся молодо-Чехи також на розпорядженє язикове для Галичини з 5. червня 1869 р., котрим знесено мову нїмецку у внутрішнім урядованю. [Що до сего розпорядженя язикового для Галичини, то молодо-Чехи хибно вложили єго між мотиви до свого внесеня, бо се розпорядженє міністерске завело лиш таку зміну, що в урядах замість внутрішної мови нїмецкої маємо мову польску. О рівноправности обох язиків краєвих під тим взглядом у нас в Галичинї анї не гадати. Тож і опирати ся при постулятах язикових на розпорядженя міністерскі для Галичини — єсть просто иронією під взглядом рівноправности національної. При найблизшій нагодї посол Ромавчук повинен би виказати, як виглядає рівноправність язикова в Галичинї, та зазначити оправдані постуляти Русинів що-до внїшної і внутрішної мови в галицких урядах.]
Хід дебати над наглячим внесенєм був такій:
Пос. Пацак зазначив, що справедливе полагодженє відносин язикових в краях корони ческої може стати ся помостом до успішного управильненя політичних відносин тих країв. Внесенє молодо-ческе домагає ся приверненя законного стану, бо-ж і справедливість вимагає, щоби всї народи користували ся рівними правами. Ческій нарід домагає ся лиш свого права, а не хоче відбирати нїякому права. Хто стоїть за правом і справедливостію, сей повинен голосувати за внесенєм.
Презідент міністрів ґр. Бадені заявив, що правительство не забуває на рівноправність і рівне значінє обох народностей, ческої і нїмецкої, та прирікає виповнити оправдані постуляти, котрі дадуть ся погодити з загальними интересами адміністрації державної. Правительство непохитно придержує ся своєї цїли: привернути національний мир, а тим самим управильнити відносини язикові — тож і почуває ся до обовязку берегчи після своїх сил управнені интереси національні та довести их до гармонії. В тім напрямі буде правительство поступати, однак мусить противити ся всякому наглячому трактованю сеї справи. Просить не утрудняти правительству переведеня єго намірів.
Пос. бар. Шаршмід тої гадки, що управильненє внутрішної мови урядової єсть виключно річею екзекутиви. Язикові відносини в Чехії можна управильнити лиш при рівночаснім розмеженю територіяльнім.
Пос. Страньскій в имени моравских Чехів заявив ся за внесенєм Пацака. — Пос. Русс зазначив згідність поглядів у всїх Нїмцїв австрійских що-до язикових квестій ческих. Внесенє накладає примус язиковий. Люд нїмецкій в Чехії єсть пересвідчений о конечности нїмецкого язика державного.
Пос. Леваковскій заявив ся безвзглядно за внесенєм. Теперішна дебата веде ся в мирнім тонї, а причина сего певно в надходячих виборах. Стоїмо супротив правительства, котре має лице Януса. Анї Нїмцї не знають, що зробить правительство, анї Чехи не мають нїякого запевненя. Против такого правительства повинні всї люде свободолюбні получити ся. Вкінци виказав покривдженє польскої народности на Шлезку та взивав своїх земляків, щоби голосували за внесенєм.
Пос. Шікер, нїмецкій посол з північної Чехії, рішучо противний внесеню. — Пос. Ферянчіц тої гадки, що правительство не повинно з заложеними руками приглядати ся розвиткови справи язикової. Жаль, що нова процедура цивільна не містить в тім взглядї нїяких точних постанов.
Пос. Яворскій заявив в имени кола польского, що наглячі внесеня повинні бути лиш тогдї ставлені, коли заходить дїйстна потреба. Поляки признають ческому народови велике значінє, яко историчній индивідуальности. Бажають, щоби між обома племенами в Чехії наступила згода, а передовсїм, щоби Чехи одержали се, чого им потреба для цивілізаційного і національного розвитку. Квестія, котру порушає внесенє, єсть внутрішною справою краєвою, до котрої полагодженя повинно причинити ся взаїмно порозумінє обох народностей. Коло польске з вдоволенєм приняло заяву правительства, що оно бажає мирного полагодженя національних спорів в Чехії. В тій гадцї повинують ся зазивови правительства, голосуючи против наглячости, хоч само внесенє для них симпатичне.
Пос. Вашати критикував опортуністичну політику молодо-ческого клюбу і остерігав перед довірєм для правительства, котре не хоче показати барви. — Пос. Менґер виказував, які трудности мали би нїмецкі урядники побороти, коли би им прийшлось вивчити мови ческої.
Пос. кн. Шварценберґ в имени ческих февдалів зложив заяву, що они у всїх справах культурного розвитку і національних прав ческого народу хотять солідарно поступати з молодо-ческими послами. Під тим взглядом у них спільні тенденції і цїли. З тих причин будуть голосувати за наглячостію внесеня.
По замкненю дебати промавляли ґенеральні бесїдники: Фурнієр contra, а д-р Герольд pro. Головну часть своєї промови присвятив пос. Герольд полєміцї з закидами пос. Вашатого, щоби виказати, що молодо-Чехи не домагають ся від правительства нїяких концесій лиш своїх прав.
При голосованю внесенє молодо-ческе остало ся в меншости.
Дѣло
09.11.1896