◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Книгарнї в Станиславові — як з-відтам пишуть — підвисшують цїни руских книжок шкільних, і так вже дорогих. Так підвисшили они цїну рускої книжки для ІІІ-ої ґімназіяльної кляси з 1 зр. 20 кр. 1 зр. 30 кр. Питаємо компетентні круги: яким правом се дїє ся?!

Презідент висшого суду краєвого львівского видав до презідій судів колєґіяльних, а до начальництв судів повітових окружник, котрим повідомляє, що супротив поголосок, мов-би була гадка відрочити введенє нової процедури цивільної, міністер судівництва уповажнив презідента до заявленя, що ті поголоски о відроченю цїлком безпідставні. Презідент припоручає презідіям судів колєґіяльних і начальникам судів повітових подати єго окружник до відомости підвластних урядників судових з візванєм, щоби ревно познакомлювали ся з новими законами, котрі вже 1-ого сїчня 1898 р. увійдуть в житє, так, щоби речинець той застав их вже цїлком приготованих.

Сегорічна контроля війскова зачинає ся у Львові на цитадели дня 10 с. м. і буде тревати до 23-ого включно. До контролї є покликані [з виїмкою рішучо увільнених] всї проживаючі в окрузї міста Львова урльопники, резервісти і запасові резервісти. В днях 10–14 мають стати до контролї урльопники і резервісти 30-ого полку піхоты; в днях 17–17 включно урльопники і резервісти инших полків піхоти проживаючі у Львові; 19-ого с. м. з полків драґонів, гузарів і уланів; 20-ого с. м. з полків польної кріпости і технічної артилєрії; 21-ого с. м. з полків поїздів війскових [трену]; 22-ого с. м. з віддїлів инжінєрії, піонірів, стрільцїв, провіянтових і мундурових маґазинів, а також стаднин війскових; 23-ого с. м. з полку зелїзничого і телєґрафів, з віддїлів санітарних, шпиталїв та війскових аптик і з воєнної маринарки. Маґістрат взиває интересованих, щоби того дня, котрий на них припаде, з ударом 9-ої години рано ставили ся на цитадели з своїми пашпортами війсковими. Хто головної контролї не відбуде, має безусловно ставити ся до додаткової контролї, котра відбуде ся в днях 16 і 17 падолиста с. р. в тім самім місци та тої самої години, і оправдатись при тім, длячого не ставили ся до головної контролї, бо инакше по мисли истнуючих приписів, ц. і к. війскова власть потягне єго до одвічальности.

Нові урядники. У внесенім буджетї міністерства справ внутрішних піднесено між иншим, що правительство хоче завести нову катеґорію політичних урядників, а именно: старших комісарів повітових в VІІІ-ій клясї ранґи. Тепер має перемінити ся 96 посад повітових комісарів IX-ої кляси ранґи на тілько-ж старших комісарів VIII-oї кляси ранґи.

Романтична любов перед судовими кратками. В полевій коршмі в селї Глубокій жила гарна як лялька 13-лїтна Гудя Шнайдерівна дочка коршмаря. Хоч Гудя в лїтах мала, однак уже так розвита, як-би 16-лїтна дївчина. В тій коршмі служив за паробка Микола Маринюк, хлопака як дуб, а що вже гарний, мов писаний! Не дивниця, що далеко від світа і людей Гудя і Микола зблизили ся до себе. З початку говорили з собою при господарстві, потім щебетали при співі соловейків у садочку, звичайно як влюблені. Але на тих вечірних сходинах якось придибав их старий Шнайдер, та прогнав зараз Маринюка зі служби, а дочку відвїз до Язлівця, до старої тїтки, щоби на ню уважала. Але хто вже був в силї так скоро розбити горячу любов! Гудя і Микола знов зійшли ся в Язлівци і знов вернули ся солодкі чари любови. А щоби вже нїхто не бороздив им в любови, постановили втечи, а Гудя рішила ся і вихреститись, аби вже на віки получити ся з миленьким. І ось одного дня, коли Микола Маринюк зі своїм братом Павлом і з товаришем Грицьком Ризівским приїхали до Язлівця, Гудя присїла ся до них на віз і поїхали. Дорога вела саме по-під батьківску коршму і Гудя вкрила ся перед оком родичів дергою і сїраком. Відтак заїхали вже щасливо до хати Мариняків. Там Гуля перебрала ся в хустку і сїрак. Так перебрану взяли обвозити всї три паробки по дооколичних монастирях, але нїгде не хотїли приймити молоденької Гудї. Тогдї зачала ся піша подорож Миколи з Гудею, щоби якось свою справу довести до доброго кінця. Але тимчасом рознесла ся вже широко між жидами вість про утечу дочки коршмара з Глубокої. Якійсь пан придибав романтичну пару в дорозї, відобрав від Миколи Гудю і відіслав до дому. — Любовна тая идилька завела Миколу та Павла Мариняків і Гриця Ризівского до слїдчої вязницї і на лаву обжалованих перед трибуналом в Тернополи за уведенє а Миколу ще й за провину з §. 127 з. к. При розправі показало ся, що Гудя за кілька місяцїв цїлком змінила ся; з жаркої єї любови до Миколи здаєть ся остав лише попіл... Она почала обжаловувати Миколу, що она впала жертвою єго любови. Але при конфронтації тих обох коханків Гудя запаленїла, замяла ся, коли тимчасом Микола дивив ся просто, увірений в свою правду. На тій підставі судьї присяглі заперечили вину всїх обжалованих. Микола був рад, що невірність жіноча не відбила ся на єго шкірі, а Гудя — хто єї там знає, що она собі думає.

Дрібні вісти. Дня 20 н. ст. жовтня відбуде ся вінчанє укінченого богослова п. Михайла Романовского з панною Євгенією Кисїлевскою, донькою пароха в Товмачику [стація і почта Коломия]. — Намістник кн. Санґушко і віце-презідент краєвої ради шкільної Бобжиньскій виїхали нинї рано до Дрогобича, щоби взяти участь в отвореню і посвященю нового будинку для ґімназії. — Віче маґістратских урядників з цїлої Австрії проєктують урядники віденьского маґістрату; поки що предкладають дві найголовнїйші точки: щоби ввести аванси в платни що три роки і щоб унормувати лїта практики, котрі тягнуть ся деколи тепер дуже довго. — Галицкій союз броварників заложив ся у Львові з цїлію: хоронити спільні интереси та старатись о піднесене і усовершенє промислу броварного в Галичинї.

Дѣло