Міжнародне життя
Найвища Рада перевела у Парижі, від 8. до 12. ц. м., наради над 8-ми точками ріжних справ, а саме: про Гор. Шлезьк, примусові протинімецькі заходи, орієнтальне питання, фінансову допомогу Австрії і и.
Анґлія настоювала рішуче на неподільності промислової округи Гор. Шлезька і передачі її Німеччині; Італія і Японія прихилялися до пропозиції Анґлії; Франція погодилася на неподільність промисл. окр., але з тим, щоби передати її Польщі. Представник Америки заявив, що він прийшов до переконання, що ця справа торкається тільки внутр. европейських відносин.
Найвища Рада рішила передати справу Гор. Шлезька на остаточне вирішення Лізі Націй, рішення котрої у цій справі — буде прииято й Найв. Радою.
Найвища Рада рішила заховати настрогіший невтралітет у грецько-турецькій війні та запропонувати своє посередництво для поладнання конфлікту, сконстатувавши з другого боку, що тепер не є відповідна пора для такої пропозиції мирового посередництва.
Згідно з останнім проєктом Льойд-Джорджа що-до поділу Гор. Шлезька — Німеччина мала би отримати 9/11 промислової округи.
Західня Венґрія має бути, згідно з Тріянонським миром, передана Австрії до 27-го серпня ц. р.
Ірляндський парлямент (Півд. Ірляндії) був відкритий 16 ц. м. великою промовою Де-Валєра, котрий, м. и., заявив, що Ірляндія може переговорювати з Анґлією, як з кожною чужою державою, тільки на підставі визнання нею повної незалежности Ірляндії.
У Вашинґтоні відбудеться конференція в справі загального роззброєння. Учасниками її будуть: Сполучені Держави, Анґлія, Франція, Італія, Японія і Китай.
Сполучені Держави, по пропозиції котрих має відбутися у Вашинґтоні міжнар. конференція відносно всезагальною розброєння, — постановили нові кредити на морські узброєння, на суми, котрі перевищили всі дотеперішні воєнні кредити.
Президент Гардінґ виголосив промову з нагоди закінчення шкільного року у воєнно-морській академії та закликував у неї молодих морських старшин стати завше зі зброєю в руці на поготові до оборони рідного краю перед ворогами.
Югославія. Тому, що уневажнено всі мандати комуністичних депутатів юґослав. парляменту, росписано нові вибори на вакантні 58 депут. місць. — Комуністи будуть усунені з усіх державних посад, а також з ріжних громадських орґанізацій і міських рад (дум).
На кордонах Альбанії ідуть кріваві сутички поміж Альбанцями і юґославянським військом.
Невдалий атентат на принц-реґента Югославії, виконаний одним комуністом за порозумінням з деякими комуністичними депутатами парляменту, безпосередньо причинився до безпардонних і дуже рішучих заходів уряду й народнього представництва проти комуністичної акції. Більшість комуністичних депутатів передано судові; виготувано плян спільних протибольшевицьких заходів Югославії, Італії і Чехо-Словаччини.
Румунський уряд об'явив комуністичну партію незаконною. Комуністичні клюби закрито, багацько комуністів арештовано за діяльність звернену проти пануючого державного устрію.
Анґлійський бюджет має надвижки (активу) 84 міліонів хунтів, але кредитові договори, заключені після підрахунку бюджету, трохи зменшили актив. Так само, з огляду на погані відносини внутрішнього і міжнароднього торгу та велику знизку цін, не можна рахуватися зі сумою 92.5 міл. хунт., передбачених в активах анґл. бюджету за продажу демобілізаційного добра.
Прибалтійські держави — Литва, Латвія і Естонія — заключили в Ковно договір у політичних, господарських і військових справах. Угоду підписали міністри закорд. справ названих держав; вони постановили зійтись через 2 місяці знову, а тимчасом скликано конференцію міністрів фінансів, торгу й промислу.
Французьке міністерство фінансів рішуче спростовує відомість, яка появилася в ню-йоркській пресі, наче би Люшер переговорював з Крассіном про визнання старих російських борґів совітським урядом.
Польсько-литовські переговори, згідно з пропозицією Гейменса, продовжуватисямуть з днем 25. ц. м. у Женеві.
В Ковно відбулася велика військова нарада, котру скликано наслідком певних відомостей про приготування ґен. Желіґовського до нового наступу на Литву. Рішено негайно роспочати воєнні приготування.
У Гальштадті (Австрія) відбулася зустріч президентів: Чехо-Словаччини — Масарика, та Австрії — Гайніша. Розмова, у котрій брали участь м. и.: чеський мін. зак. спр. Бенеш і австр. канцлєр Шобер, торкалася чесько-австрійських взаємновідносин, господ.-економічних і політичних справ Середньої Европи.
В Чехії, в м. Авссіґ, чеські лєґіонери побили учасників німецької демонстрації, при чому кілька осіб згинуло.
Італійські фашісти та соціялісти заключили мир після довготижневих переговорів, котрим головував президент палати послів, Нікола. Обі сторони, повертають пограбовані речі, звільнені соціялістичні міські голови вертають на службу, обі сторони ґарантують взаїмну пошану своїх відзнак.
У Марокко вибухло дуже сильне повстання туземців проти Іспанців. Іспанські війська були примушені евакуватися; Іспанія післала туди велику допомогу.
Кол. німецький кронпринц (наслідник престолу) подав голяндському урядові прохання дозволити йому виїхати з краю та пересилитися до південної Америки.
Енріко Карузо, найбільший сучасний оператовий тенор, помер в Неаполі в 48 р. життя, вернувши з подорожі в Америку.
В Італії в ріжних місцевостях був землетрус; під руїнами будинків загинуло чимало людей.
Офіціяльним кінцем війни вважається в Анґлії день 1. вересня ц. р. — Встановлення такого певно означеного термину має велику вагу для фінансово-торговельного світу (пр. для справ мораторії борґів на весь час війни, ліквідації воєнних договорів і и.)
[Воля, 20.08.1921]
20.08.1921