◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Повітове народне руске віче в Станиславові — як нам з відтам поки-що коротко доносять — відбуло ся в четвер [3 с. м.] величаво і при значній участи народу. Всї громади з-під Станиславова і більшість громад з околиць Галича мали на вічи своїх представителїв. Явили ся також міщане і люде з интеліґенції. Реферували: посол Романчук о положеню руского народу і о надходячих виборах до ради державної, п. Іосиф Гурик о катастрі грунтовім і о. Єроним Бариш о просвітно-економічнім станї руского народу в Станиславівскім повітї. При рефератах замітнїйші були промови: о. Зенона Щепаровича і д-pa К. Трильовского в справах політичних, а п. Гурика в шкільних. Посол Романчук закінчив свій реферат резолюцією: "Повітове віче в Станиславові взиває всїх Русинів в повітї станиславівскім, як і в цїлім краю, щоби при надходячиx виборах до ради державної поступали солідарно і докладали всїx сил за-для вибору таких послів, котрі би кріпко стояли в оборонї прав і интересів руского народу а против пануючо, рускому народови неприязної системи". Сю резолюцію приняло віче одушевлено. На внесенє о. З. Шепаровича віче заявило послови Романчукови подяку за єго труди і щире заступництво руского народу.

Проф. д-р Исидор Шараневич, неутомимий слїдитель старини, в остатних часах по при розслїди старинного цвинтариска поганьского в селї Чехах брідского повіту [з відки из розкопок переводить щоцїннїйше до музея Ставропіґії], не спускає з уваги і старинного Звенигорода, дві милї від Львова. Дня 21 с. м. удав ся він до о. I. Билинкевича, пароха Звенигорода, і переводив там розслїди на значнїйших місцях коло села. Розслїди увінчали ся успіхом. Именно відкрито камінь надгробний [а радше статуу истукана], а під ним знайдено, як-би у голови того каміня, камінний топорець зеленковатий [з крушця неофріта], звернений вістрєм на полудне. Під каменем нагробним в заглубленю знаходила cя урна з чорного черепа. Сам камінь представляє дуже зле оброблену стать людску; довгій на 180 цмт. а широкій [в найширшім місци?] 40 цит. Камінь перевезено на приходство, відрисовано і переховано для дальшого огляданя, бо на нїм є вирізані якісь знаки. — Кромі того взяв д-р Шараневич з давної церкви старинну лямпу на оливу форми нігде незнаної, именно форма зелїзка до прасованя. — Відтак удав ся в супроводї о. Билинкевича до Чернушович, де знаходить ся старинний иконостас з львівскої церкви св. Теодора. Иконостас се хорошій; особливо образ Пресв. Дїви удержав ся дуже добре. Тут в метрицї з 1736 р. єсть запись священика Григорія Bepгyновскoгo [котрого син і внук були також тут священиками але внук писав ся вже Вергановским] написана рускими буквами але словами зовсїм незрозумілими. Д-р Шараневич звернув увагу і на могили окружаючі Звенигород, з котрих найбільша находить ся в Печенії. Єсть она форми овальної, довга 80 кроків а широка около 60 кроків. З неї видно копець на Високім замку львівскім; при заходї сонця вид се дуже гарний. Також є могили в Николаєві і в Шоломиї.

Збори членів товариства св. апост. Павла відбудуть ся дня 14 жовтня с. р. у Львові в забудованю рускої духовної семинарії. Дневний порядок: 1) о 8-ій годинї рано служба Божа в семинарскій церкві; 2) о 10-ій годинї вибір презідії на час зборів; 3) справозданє секретаря; 4) справозданє касієра; 5) вибір контрольної комісії; 6) внесеня членів і 7) вибір видїлу.

Дирекція "Днїстра" потребує до свого бюра кореспондента. Услівя: укінчена ґімназія, вік низше 35 лїт, скоре і красне письмо. — Поданя письменні, власноручно писані, з долученєм свідоцтв і опису дотихчасового житя [curriculum vitae] треба вносити до Дирекції "Днїстра" найдальше до 15-ого вересня.

Про инспекційну подорож міністра рільництва ґр. Лєдебура по Буковинї видано вже проґраму. Після неї прибуде міністер до Чернівцїв 13-ого с. м. о год. 6½ рано. Того-ж дня огляне міністер дирекцію реліґійного фонду, буде приймати візити, положить угольний камінь під нову рільничу школу, огляне резервуар водопроводів і поїде ще до Садаґури, Чорнавки та Топорівцїв. На другій день поїде міністер до Ревної, аби там оглянути господарку лїсничу, а на поворотї загостить до трачки Ґеца і спілки. В полудне відїде міністер до Фрасину на инспекцію лїсів.

Паперові десятки-коронівки і срібні пяти-коронівки. Угорскій міністер скарбу Люкач заповів в своїм оногдїшнім експозе, що ноти державні пятки і десятки, котрих тепер є разом в курсї на 112 міліонів ґудьденів, будуть вицофані, а натомість появить ся на 80 міліонів паперових 10 коронівок і на 32 міліонів зр. срібних 5-коронівок. Так замість золота, гучно заповідженого при реґуляції валюти, будемо мати папери, а для відміни і срібненькі 5-коронівки, і то здаєть ся не все.

Дрібні вісти. Дня 8 с. м. о 11 годинї рано відбуде ся в церкві Успенія Пр. Богородицї у Львові вінчанє п. Вячеслава Єкля міского инжінєра в Перемишли, з панною Славомирою Вінцковскою, дочкою пенсіонованого учителя. — Страшна сцена відограла ся ві второк с. т. на пограничній стації зелїзничій Бордуженах. Зарібник Кость Вегалюк з Мигален кинув ся враз з своїми трема дїтьми на шлях, коли власне надходив поїзд. Зелїзничому слузї, що бачив те все, удало ся саме в пору відтягнути Вегалюка і дїти від шин. Причиною наміреного самоубійства є нужда в наслїдок браку роботи. — Директор львівскої поліції Кшачковскій вернув з відпустки і обняв урядованє. — Сегорічний серпень, як обчислили астрономи, був найхолоднїйшій в остатних 121 лїтах. — На фотоґрафованє сцен з цїсарских маневрів межи городком а Перемишлем дістав позволенє львівскій фотоґраф Попель. — Громада міста Львова купила машину до чищеня улиць. Головним приладом єсть щітка з тростини цукрової навита на великій рухомий валок; підчас оборотів валка она збирає і відгортає смітє і порох на боки з-відки вже легко можна вивезти єго возами. — Поліція львівска остерігає перед небезпечним обманцем Кар. Торнаком котрий витуманює гроші на фальшовані книжочки каси ощадности; він часто зміняє своє лице штучною бородою і вусами, має над 30 лїт а називає себе Креґером, Канцлєром, Кроном і т. д. — Друкарня Наукового Товариства имени Шевченка пошукує ученика до практики з укінченою II клясою ґімназ. або реальною.

Дѣло