◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Зливний дощ — з громами і лискавицями — лляв у Львові без перерви через цїлу сю ніч, а нинї рано, з малими перестанками, лив дальше. Небозвід покривали густі оловяні хмари. З полудня почало прояснюватись.

Отворенє рускої бурси "Народного Дому" в Чернівцях дозволила буковиньска президія краєва. На поміщенє бурси відступив "Народний Дім" велику салю і дві просторі комнати з кухнею.

Львівскій 30-ий полк піхоти буде — на спеціяльне жаданє команди корпусної — перенесений по маневрах зі Львова до Тернополя, а на єго місце прийде до Львова з Тернополя полк 55-тий.

Сумна пригода на ловах лучила ся в Вибранівцї [пов. бобрецкого] в маєтности ґр. Фредра в ночи з 26 на 27-ого серпня. Тої ночи вибрало ся більше товарвство на диків, котрі сильно розмножили ся в тій околици і роблять великі шкоди людям. Стрільцїв уставив лїсинчій ґрафа Панек, а сам пійшов в бараболї, щоби з відтам вистрашати диків. Однак диків не було — і Панек вертав ся схилений полем і дійшов аж під стрільцїв. Оден з них, молодий медик, думаючи в змерку, що то звірина, вистрілив і поцїлив Панека в бік. Куля перейшла на-скрізь убиваючи на місци нещасного лїсничого. Мимовільний убійник віддав ся сам в руки жандармерії в Бібрцї, але зараз на другій день, коли комісія судово-лїкарска сконстатувала єго невинність, випущено єго на волю. Панек був лїcничим через 30 лїт, а у ґр. Фредра служив першій місяць.

Державна промислова школа в Чернівцях складала ся в мин. роцї шкільнім з двох віддїлів: а) для промислу і б) для торговлї. В віддїлї для промислу було 217 учеників; після народности 95 Нїмцїв, 47 Русинів, 47 Поляків, 28 Румунів, а після віроисповіданя 77 римо-, 35 греко- і 1 вірм.-кат., 40 православних, 12 протестантів і 52 жидів. В другім віддїлї [для торговлї] було 83 Нїмцїв і 1 Румун, а по віроисповіданю 6 римо- і 1 вірм.-кат., 1 православний і 76 жидів. Цифри цїкаві!

Д-р Теодор Герцль, автор голосної брошури Der Judenstaat, має приїхати до Львова 3-ого вересня, щоби дати тут почин великій аґітації в користь идеї відбудованя независимої держави жидівскої в Палестинї. Недавно був Герцль на авдієнції у султана в Царгородї і султан мав дуже радо повитати тую гадку і прирік свою підмогу. З-відси виїхав Герцль до Лондону і заложив там підвалини під товариство Jewish Company, котре має заняти ся ліквідацією майна жидівского в Европі і переселеня жидів до "землї обіцяної". До Галичини має д-р Герцль привезти з собою споре число аґітаторів, котрі будуть мусїли витолкувати жидам, що не Галичина, а Палестина для них "обіцяний рай", та що туди треба им ити по спасенє. Коби лише скорше осущило ся теє жидівске царство, може у нас стало би трохи лекше...

Дрібні вісти. Маляр Алекс. Августинович [котрий недавно дістав золотий медаль на виставі в Берлинї] приїхав до Львова дальше малювати портрет кардинала Сембратовича. — Дня 6 вересня відбудуть ся у Львові перегони циклістів а в полудне corso. — Сими днями помер в Заставнї [на Буковинї] Ник. Томюк, довголїтний начальник громади Заставної. — До Хлопів, головної кватири цїсарскої, виделєґувала дирекція поліції на час маневрів комісаря Лисаковского. — Нову школу народну з польским язиком викладовим отворено у Львові при площи Голуховских. — Оногди найшли люде при дорозї з Чернівцїв до Михальча в рові убитого селянина, господаря з Михальча Аксентія Дороша. Жандармерія почала енерґічно слїдити за злочинцями і винайшла их в особах власної жінки убитого, Аксанї, і єї любовника Олекси Поповича. Дорошеву арештовано і она признала ся до вини, а Попович утїк.

Дѣло