◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

На великі маневри, котрі відбудуть ся в Галичинї межи Городком а Перемишлем, приїде цїсар — як ми вже писали — дня 31 серпня, а виїде дня 16 вересня. Через цїлий той час будуть відбувати ся великі вправи під личним проводом цїсаря, яко головного вождя армії. Доси заряд мілітарний, укладенє плянів і рішанє задач тактичних і стратеґічних — все те належало до архикн. Альбрехта, а цїсар приїздив на маневри тогдї, як они доходили до точки кульмінаційної, провів на них кілька днїв і відїздив. Тепер, по смерти архикнязя, нїхто не обняв всїх єго чинностій в армії, длятого цїсар буде дїйстним вождом надходячих маневрів галицких. Є то праця велика і мозольна, забираюча цїлий час вожда. З тої то власне причини теперішна подорож цїсаря буде мати виключно війсковий характер, з виключенєм всїх принять на дворі і представлень депутацій. Після проґрами — тілько начальники місцевих властій в повітах, в котрих цїсар якійсь час задержить ся, представлять ся єму в часї переїзду на двірцях зелїзничих. Впрочім цїлий спосіб житя цїсаря буде строго таборний. Кухня цїсарска не приїде, а до монаршого намету на обіди будуть прошені лиш офіцири, і то в уніформах таборних; замість звичайної двірскої посудини будуть при oбідї бляшані тарілки і чарки, взагалї не буде двору цїсарского, тілько головна кватира головного вожда.

Конфіската пісни "Jeszcze Polska nie zginęła" в Берлинї. Берлиньскій Loсalanzeiger доносить: "Окружний суд берлиньскій на предложенє прокураторії державної зарядив конфіскату пісни "Jeszcze Polska nie zginęła", бо та пісня містить в собі взиванє польского населеня до ужитя оружя для воскресеня польскої независимої держави і позаяк національно-польска аґітація за польскою державою ревіндикує для себе також часть прускої держави і публично підбурює одну клясу населеня держави нїмецкої до насильства против другої".

Огнї. Знов великій пожар навістив місто Косів, котре за час трех лїт уже третій раз погоріло. В ночи з четверга на пятницю 21-ого с. м. вибух огонь підложений рукою палїя рівночасно в двох домах жидівских, положених при гостинци Монастирскім, а незадовго бухнули клуби диму ще з третьої хати. З тих трех жерел зачав ширити ся огонь з невимовною силою по цїлім містї. Мешканцї горючих домів не могла анї думати про ратованє майна, а були щасливі, що вийшли з житєм. А тимчасом цїла часть міста стояла в огни. Зараз займив ся будинок почтовий і в одній хвили лишило ся з него лише тлїюче румовище і уголь. З почти виратував експедитор з нараженєм житя касу, але стратив при тім цїле своє майно, 600 зр. в обліґаціях і всї движимости, так що вибіг на улицю лише в найпотрібнїйшім одїню. Всї папери почтові, книги, листи, пересилки і т. д. — все згоріло. Потім жертвою огню впала деревяна церков, а тілько малу часть знарядів церковних урятовано; нинї годї навіть пізнати то місце, де она стояла. З жидівскої божницї лишили ся тілько недопалені мури, а дах бляшаний стопив ся в огни. Взагалї спалило ся 96 домів, тілько в части обезпечених; в огни згоріла одна жидівка. Двіста родин без даху розложило ся табором під голим небом. Тілько надлюдскій праци сторожи салінарної, охотничої сторожи місцевої і з Кут удало ся погасити огонь о 8. годинї рано. Обставина, що огонь вибух майже рівночасно в трех місцях, вказує на підпал. Кромі того власти одержали листи анонімні, заповідаючі ще спаленє суду, староства і решти міста. Длятого сконсиґновано зі всїх сторін жандармерію і заведено всї можливі средства осторожности. Мимо енерґічного слїдства ще не відшукано злочинця. Заряд почти з Коломиї вислав зараз до Косова двох урядників з потрібними приладами до приверненя перерваної комунікації телєґрафічної. Додати ще треба, що підчас першого пожару в Косові згоріло 45, підчас другого 32, а тепер знов 96 домів. — Дня 22 с. м. вибух огонь в Водниках над Днїстром [в пов. станиславівскім] і знищив 100 будинків мешкальних, з котрих ледви 10 було обезпечених. Тепер панує там велика нужда, бо всї припаси сегорічного збіжа згоріли. — Дня 21 с. м. знищив огонь в Лешневі [пов. брідского] 21 селяньских загород разом з цїлим сегорічним збором. — В Ниговичах [пов. рудецкого] згоріли дня 14 с. м. три селяньскі загороди; шкода 1.000 зр. — В Ляшках того-ж повіту вибух огонь дня 19 с. м. і наробив шкоди на 1.500 зр., але всї погорілцї були обезпечені.

Буковиньскій митрополит Аркадій Чуперкович від кількох днїв хорий. Митрополит є чоловік віковий, то й не диво, що і найменша простуда шкодить єму. В послїднім часї уживав він для охолоди в горячих днях мороженого і тим так простудив ся, що мycїв навіть положитись в ліжко і покликати лїкарів. Однак стан єго здоровля полїпшує ся.

Університет львівскій числив в минувшім півроцї лїтнім 1.345 слухачів звичайних, а то 252 богословів, 923 правників, 88 медиків, 82 фільософів, — і 115 надзвичайних. З загального числа 1.460 слyxaчiв було 1405 уроджених в Галичинї а 55 чужинцїв. Після народности було: 430 Русинів, 1.023 Поляків [в тім 283 жидів]. 4 Нїмцїв, 1 Италіянець і 2 Болгари [оден слухач прав а оден фільософії]. Після віроисповіданя було: 443 обряду греко-кат., 716 римо-кат., 1 греко-прав., 11 вірменьского, 5 євангеликів і 284 жидів. Як бачимо, знайшло ся аж 13 греко-католиків, котрі не признали ся до Русинів, а пристали до народности польскої, де подибуємо побіч сеї фатальної 13-ки ще 283 жидів і 11 Вірмен. — На слїдуючій рік єсть ректором д-р о. Іос. Комарницкій, проректором д-р Освальд Бальцер, деканом видїлу богословского д-р Іос. Більчевскій, правничого д-р Ґуст. Рошковскій а фільософічного д-р Оскар Фабіян. Видїл медичний, отворений в 1894 р., зорґанізує ся доперва в осени.

В краєвій школї гончарскій в Коломиї починає ся новий рік шкільний дня 1. вересня. Вписи будуть відбувати ся від 29 до 31 серпня в годинах від 9 до 12 перед полуднем. Услівя принятя: скінчених 12 лїт і скінчена школа народна. Проґрама наук обіймає: в віддїлї теоритичнім: рисунки вільноручні, ґeометричні і фахові, рахунки і стилістику купецку та промислову, хемію і технольоґію керамічну; в віддїлї практичнім: модельованє, виріб посуди звичайної і украшеної майоліки, виріб і уставленє печей кафлевих.

Віденьскій кат Зелінґеp — по страченю на шибеници убійника Шулими в Тернополи — поїхав до Ряшева і там дня 22 с. м. пoвicив Ивана Малика. Малик в сїчни 1894 р. забив жида Давида Мінца і ограбив єго, забравши з кишенї пулярес з 7 зр. Мимо енерґічного слїдства тогдї не відкрито злочинця і справа на-разї притихла. В несповна два роки пізнїйше, в ночи на 25 листопада 1895 р. Малик убив свою коханку Анну IIIоянeк колом у лїсї і забрав у неї 20 зр. і коралї. Ті коралї зрадили єго і навели на слїд убійника. Перед смертію Малик [24-лїтний парубок] висповiдaв ся, подібно як Шулима в Тернополи. [Вість, мов-би Шулима не хотїв приняти священика (о. Герасимовича) показала ся хибною.]

Дѣло