◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Ц. к. школа для промислу деревляного в Коломиї закінчила дня 31 липня по торжестві в церкві і костелї другій рік свого истнованя. В присутности численно зібраної публики роздано ученикам свідоцтва і отворено виставу робіт, задач письменних і рисунків. Учеників записало ся в минувшім роцї 50, а то 26 до першої кляси і 24 до другої кляси. В роцї шкільнім відпало з першої кляси 11; клясифіковано 39, а то 15 з першої і 24 з другої кляси. На 39 клясифікованих одержало степень відличний 7, степень добрий 20, достаточний 9, репробовано 3. Що так мало ходить до школи, се толкує справозданє дирекції недостачію відповідного поміщеня. При закладї истнує бурса під зарядом директора п. Каляя, де мало 13 учеників бідних цїлковите удержанє. Вистава робіт учеників представляє ся дуже добре. Тут звертає на себе увагу шафа бібліотечна і шафка в стилю гуцульскім дуже старанно і гарно викінчена. Всї роботи учеників уложені після віддїлів, як наука відбуває ся в школї. Віддїлів тих є чотири: столярство, різьбарство, теслярство і токарство.

Убійство. З Винник коло Львова дістаємо письмо слїдуючого змісту: В середу, дня 5 н. ст. серпня с. р., раненько відбув ся в тутешнім селї страшний драмат. Властитель реальности, Павло Банах, отець двоїх дїтей, убив сокирою свого чиншівника зарібника, Стефана Наконечного, отця двоїх дїтей. Причиною сего страшного злочину мала бути месть першого за погрозу другого в справі виданя незначної крадежи шести зр. у одного з Банахових свояків. По сповненю злочину утїк П. Банах у лїс а відтак і до Львова, де сам зголосив cя в судї і розповів о всїм, що зробив. Вже відбули cя і оглядини судово-лїкарскі. Ось до чого доводить хвилева злосливість і загонистість людска!

В память 300 лїтних роковин унії берестейскої відбуде ся в Бориничах, повіту бобрецкого, деканату ходорівского, тридневне торжество ювилійне дня 15, 17 і 18 серпня с. р.

Зі Станиславова пишуть до Dzien. Polsk. що робітники тамошні задумують ставити в 5 курії кандидатуру д-ра Ив. Франка зі Львова, а єсли би він не приняв єї, то тамошного шевця Кульмана або д-ра Діаманда.

Нещасні пригоди. В наслїдок неосторожної купелї було кілька случаїв втопленя. Дня 21 липня потонув в Бистрици в Волчинци (пов. станиславівского) 25-лїтний паробок Дмитро Королюк; того дня подібну смерть найшов в Днїстрі 14-лїтний Петро Тарнавскій з Монастирця; дня 22 липня утопив ся в Нїчляві 10-лїтний Петро Адамовскій, син господаря з Лановець (пов. борщівского); знов в Днїстрі того самого дия 12-лїтний Данило Грегорищук, син господаря з Зазулинець; дня 25 липня в Склї коло Яворова 18-лїтний хлопець пекарскій, Сендер Швайцер; дня 26 липня в Бистрици солотвиньскій під Загвоздєм (пов. станиславівского) потонув Дмитро Комар з Колодрібки (пов. залїщицкого), жовнїр 20 п. оборони краєвої з Станиславова, плавляючи там конї, мимо ратунку другого жовнїря; дня 29 липня утопив ся підчас купелї в Сянї під Перемишлем 17-лїтний Ис. Лєвенталь, родом з Бирчи; дня 26 липня в Бузї утопив ся син урядника в Сокали, а в Конотопах під Сокалем 9-лїтня донька господаря Марущака. В Збручи найдено дня 25 липня трупа Мик. Стасюка, зарібника зі Скали, від довшого часу слабого на умі. В Волцневі, поз. жидачівского найдено 25 липня в верници трупа Розалії Яворскої. Она була слаба на ногу і треба було відтяти ногу. Від того дня була она дуже сумна і мабуть сама в приступі божевільства, відобрала собі житє. Мат. Дуплавий, господар з Шупарки (пов. борщівского), вийшов 27 липня з дому в поли, а слїдуючого дня знайдено єго неживого в жерелї шупарківскім. Дня 28 липня селянин з Глинян Михайло Бунда звозив жито з поля. В хвили, коли набрав повний віз снопів і зачав их стискати рублем при помочи мотуза, мотуз зсунув ся, а тяжкій рубель впав зі снопів і вдарив єго в груди так сильно, що нещастний до кількох годин умер. Бунда був порядним і честним господарем, а за заслуги положені коло будови церкви в Глинянах одержав в р. 1894 від митрополита Сембратовича похвальне письмо.

Одїж для коней. Недавно тому дневники заграничні подали вість о новій модї для коней, с. є. о капелюсї соломянім великих розмірів, які фіякри лондоньскі закладають на голови своїх коней, щоби охоронити их перед спекою сонїшною. Тепер знов Berl. Tagblatt подає, що в многих місцевостях в Нїмеччинї ся мода що-раз більше ширить ся. В Берлінї одна фірма робить на тім добрі интереси, висилаючи такі капелюхи за границю. Не тільки в капелюхи убирають коней, але і в обувє, по багнистих околицях. Обувє є з сильного дерева, а складає ся тільки з плоскої підошви, котру ременями привязують коням до копит. Обувє помагає дуже коням ходити по болотї, бо не западають ся.

Дрібні вісти. Цїсар удїлив з своїх фондів запомоги: погорілцям в Устю зеленім, пов. бучацкого, 1000 зр., а погорілцям в Новосїлцї язловецкій, пов. бучацкого, 200 зр. — Д-р Кл. Ганкевич виїхав до Монахії на конґрес психольоґів, котрий зачав там 4 с. м. радити. — В Шакові вибух страйк робітників в фабрицї соди амонякової власности ґр. Ґутмана. Страйкує коло 500 людей, а староство вислало там аж цїлий баталіон жандармів. — Волод. Немекша инжінєр для будівлї машин, пробує улїпшити систему опалюваня амфітеатру в театрі скарбковскім у Львові.

Дѣло