◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі заборони книжок руских угорским міністерством. Справа заборони книжок на Угорскій Руси була вже пояснена належито в "Буковинї" п. Барвіньским. Деякі люде не хотять однакож вірити тому поясненю, а "Галичанин" написав навіть на сю тему купу сплетень. Щоби отже справа могла представити ся кождому такою, якою єсть, подаю в дословнім переводї обіжник, виданий епископом мункачівским Ю. Фирцаком до духовеньства власне в тій справі: "Ч. 2867. 1896. Високославна мадярско-королївска міністерія народної просвіти під ч. 21.171. з дня 6. мая 1896. переслала моїй епархіяльній управі список тих книг, котрі від року 1868 до 1895 були заборонені в школах мадярскої країни. Длятого отже взиваю Ваші Возлюбленности (!), щоби в підчинених Вам школах слїдуючі книги, коли були би в уживаню, разом заборонити своєю повинностею уважали: 1) Товариство Просвіта, Львів: Придаток о новой метрической мірі ко книзї численія, 1873. 2) Тов. Просвіта, Львів: Додаток до нової метрическої міри, 1873. 3) Тов. Просвіта, Львів: Катихис для греко-католических дїтей, 1869. 4) Toв. Просвіта, Львів: Малий катихес для православних христіян, 1873. 5) Тов. Просвіта Львів: Друга руска читанка для 3-тої кляси народних шкіл в Галичинї, 1873. 6) Тов. Просвіта, Львів: Pyскa Азбука, 1873. 7) Тов. Просвіта, Львів: Руска граматика для шкіл в Галичинї, 1873; 8) Тов. Просвіта, Львів: Руска читанка для 2. кляси народних шкіл в царстві (!) Галиції і Володимирії, 1873. 9) Тов. Просвіта, Львів: Руска читанка для IV. кляси; 10) Тов. Просвіта, Львів: Книга численя для шкіл сїльских і міских, 1873. — Унґвар, в маю, 1896. Юлій, епископ." Як видно, суть тут книжки, яких "Просвіта" в часї свого истнованя нїколи не видавала; а що они фіґурують під фірмою "Просвіти", можна пояснити тим, що в Угорщинї тілько знають про тов. "Просвіту", єї видавництва і дїяльність, що н. пр. про лїси австральскі. Якійсь референт, котрий чув, що там і там є якась "Просвіта", поставив внесенє, щоби ті і ті книжки заборонити; внесенє принято, книжки заборонено. Чи нам за тим жалувати? Так, але хиба тому, що аж тепер ті книжки зі шкіл руских в Угорщинї усувають, коли у нас усунено их давно і заступлено новими, о много лучшими. Лїпше було би старати ся в міністерстві угорскім, щоби наші нові книжки дістали ся до тамошних народних шкіл, а тогди далеко більше піднесла би ся там народна просвіта, тай Русини угорскі почули би, що они брати Русинів галицких. — В. Гнатюк.

Товариство "Академічна Громада" у Львові, яко переємець майна бувшого товариства "Академічне Брацтво", просить і взиває всїх довжників того-ж товариства о сплаченє довгу найдальше до 15 липня с. р., бо в противнім случаю товариство найдесь в тім прикрім положеню, що буде змушене удатись на дорогу судову. — За Видїл: Иван Раковскій, голова. — Остап Весоловскій член видїлу.

Запомоги на католицкі місії. Ухвалену соймом суму 3000 зр. на покритє коштів устроюваня католицких місій в Галичинї в сїм роцї роздїлив краєвий видїл так: для гр-кат. епархії: львівскої 1000 зр., перемискої 200 зр., станиславівскої зі взгляду на оставшій фонд з тамтого року в висотї 510 зр. суму додаткову 100 зр., — для римо-катол. епархій: львівскої 300 зр.; краківскої 500 зр.; перемискої 300 зр.; тарнівскої 600 зр. Ті запомоги виплатив краєвий видїл на руки згаданих консисторій.

Дѣло