◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

Вчерашний обхід Божого Тїла відправив ся вчера ще торжественнїйше нїж попередними роками під проводом Єго Ем. кардинала Сембратовича в супроводї Капітули, духовеньства і хору питомцїв. На торжество явились представителї властій державних і автономічних. Для даваня сальв виступила компанія 24 п. п. з музикою. Один з престолів знаходив ся при каменици "Народної Торговлї", прибраній [балькон] в дивани і зелень. Єго Ем. кардинал приїхав з митрополичої палати і відїхав в почетнім супроводї 24 гузарів, попереджений крил. о. Чапельским на білім кони.

 

З Рогатиньского пишуть нам: Дня 15 мая с. р. отворено читальню "Просвіти" в Долинянах, повіта рогатиньского, заходом пароха о. Григорія Воєвудки і кількох тамошних більше свідомих селян. Читальня містить ся в окремім домку громадскім і в нїм, святочно примаєнім, зібрало ся так богато селян і селянок, що сїни і подвірє були також переповнені. З лиця всїх можна було бачити одушевленє і охоту до доброго дїла. З гостей прибули пп. Целевич учитель з Псар, місцевий учитель п. Райхельт, а з видїлу філії оо. І. Яворскій, А. Пеленьскій, Д. Розлуцкій, а також оо. Сабат з Помонят і Ковальскій з Явча. По докладнім а зрозумілім поясненю статутів вписало ся по-над 50 членів, між тими дві панночки о. пароха. Головою читальнї вибрано о. Воєвудку. Потім розказав зібраним о. Пеленьскій о нашій роботї економічній і о орґанізації торговлї безрогами та заинтересував селян так само дуже, як на загальнім зборі філії в Рогатинї. Також мило приняли всї принагідні деклямації п. Целевича і одного молодого селянина з Псар. При читальни истнує також крамниця і робота просвітно-економічна пійде там скоршим кроком.

 

Про "галицких бразилійцїв" доносять з Ґенуї: З того часу, як бразилійске правительство застановило безплатний перевіз виселенцїв галицких, звернули ся они, як видно, на иншу дорогу, бо лиш з-рідка появляє ся тепер в тутешній пристани якійсь Галичанин. Вже від кількох недїль жаден Галичанин не клопотав тутешного австрійско-угорского консуляту, хоч на виразне запорядженє міністерства справ заграничних придїлено до консуляту одного Поляка, щоби міг як слїд розмовити ся з галицкими виселенцями. Навіть ті селяне з Галичини, що їдуть на власний кошт, не завертають вже до Ґенуї, тілько їдуть до північних пристаній або просто з Удіни до Марсилії, а відтам пароходами товариства "Transports meritimes transatlantigues" до Бразилії; через те минають визиску тутешних аґентів. Велика заслуга в тім також ґенерального аґента згаданого француского товариства, Єріляновича, родовитого Австрійця. Велику вагу для виселенцїв має недавне piшенє тутешного апеляційного суду, що від тепер италійскій закон еміґраційний має відносити ся не лише до Италійцїв, але також до виселенцїв всяких народностій; через те будуть виселенцї по можности убезпечені перед дотеперішними всїлякими обманьствами різних наганячів і корчмарів.

 

З Зборова пишуть нам: Дня 29 н. ст. червня с. р. відбудуть ся в Зборові в сали шкільній ІV. загальні збори членів зборівскої деканальної аґентури товариства взаїмної помочи дяків архіепархії львівскої. На сі збори запрошує Bп. членів — Теодор Янишевскій аґент товариства.

 

Дрібні вісти. Всї офіцири тернопільскі виступили з тамошного касина міщаньского; причиною сеї сецесії, після ґазет польских, мало бути се, що офіцири хотїли знїмчити касино, а цивілісти спротивили ся; староста Завадскій виїхав до Львова, щоби порозуміти ся в тій справі з головним командантом. — Испит з рахунковости державної зложили: Євг. Чапраньскій і Зд. Рудзкій.

 

Дѣло

08.06.1896

До теми