[Жолудок нашого премієра міністрів і єго вплив на розвій австрійского парляментаризму. — "Коло" польске на сторожи жизнених интересів галицких хлїборобів. — Черновецкій Beschwichtіgungshofrath. — Идеальний міністер фінансів.]
Не можу в жаден спосіб поняти, длячого всї визначні краєві політики, ба навіть проворні антісеміти і правительственно-опозиційні молодо-Чехи, розбираючи дїяльність нашого премієра міністрів, головно задержують ся на єго зелїзній руцї та й на визначно импонуючій лисинї, з котрими опісля нїяк им дати собі раду. Чому та рука зелїзна а лисина така визначно импонуюча, над сим видно нїхто не хотїв подумати, а оно для богато політиків було би дуже поучаюче студіюм, виказуюче, що в природї все розвиває ся нормально.
Як я вам уже давнїйше згадував — я занимаю ся в вільних хвилях дослїдами на поли медицини, в різних напрямах, — і все випадало менї, що всї важнїйші обяви житя якоїсь одиницї дадуть ся пояснити на підставі дїяльности і сили жолудка сеї одиницї, і доси не лучило ся менї нїколи, щоб я в своїх діяґнозах коли помилив ся. Здаєть ся менї, що як я, так само й ви не бачили чоловіка, котрий би мав силу в руках, а лихій жолудок в тїлї. Що-ж з сего виходить? — запитаєте мене. А що-ж би, як не те, що наколи наш премієр має зелїзну руку, то у него й жолудок мусить бути не аби якій. Се вже стара байка — за жолудок і за инші части тїла вже висланий патрицій з Риму розповів римским плебеям на святій горі, кладучи в плебейскі голови тую засаду, що добрий жолудок — підстава всего. Як бачите, перша річ, щоби бути сильним, то добрий жолудок, а друга річ — часта й добра пожива. Наколи хто з вас слїдив, як відживляє ся наш премієр міністрів, то мусїв набрати переконаня, що він їсть часто і то дуже поживні річи, — і дїйстно, від часу, як обняв свою нову посаду, перейшло через єго жолудок 111 — кажу: сто і одинацять — интерпеляцій, а доси анї одна єго не змлоїла, анї не дістав від них внутрішних болїв, — ознака певна, ще всї даня стравив як cлїд. Наші люде, з слабими жолудками, по десяти таких интерпеляціях розболїли би ся на смерть!... А і тая импонуюча визначна лисина стоїть в звязи з жолудком. Не думайте собі, що интерпеляції — то така проста їда, як телячі ніжки або головки фашерованої капусти, — се більше страва духова, тому-то она найбільше йде в голову, а відома річ, що при всякім напруженю голови волосє з неї утїкає — тож і не диво, що у нашого премієра лишили ся волоски лиш коло самого карчила...
Кажуть, що у нас вже давно давала ся відчувати потреба премієра з добрим здоровим жолудком, котрий би відучив парлямент тратити час на вношенє интерпеляцій і домагати ся від правительства пояснень єго дїл, — і здаєть ся, що в короткім часї парлямент наш прийде до пересвідченя, що вносити интерпеляції до премієра міністрів не годить ся, особливо опозиційним елєментам, котрим повинно залежати на тім, щоби мати поважанє і значінє не тілько у поважних партій парляментарних, але також і у самого премієра, як то удало ся декотрим молодо-Чехам. От хто хоче орієнтувати ся в політицї як слїд, нехай бере собі за примір неоцінене "коло" польске, котре поставило до премієра всего-навсего одну интерпеляцію, або ще лучше рускій клюб, котрий ставить интерпеляцію до премієра лише за єго згодою...
*
Але a propos "кола" польского — що се за голови! що за патріоти! що за глубокі політики! — Се правдиві світила в нашім парляментї! Трем польским ксьондзам і одному хлопови не дала одної ночи заснути гадка, що може би внесенє Кайцля було не зле для галицких хлопів, та й зажадали від "кола", щоби голосувало за тим внесенєм. Панове з "кола" виказали як на долони, що жаданє се — чистий идіотизм, бо: 1) урядники галицкі не вміють добре einmaleins, отже не потрафлять опустів справедливо роздїлити, 2) з опустів після внесена Кайцля хлоп дістав би ледви кілька шісток, без котрих може обійти ся, а тимчасом без того внесеня властитель більшої посїлости буде міг дістати кількасот а найбіднїйшій бодай кількадесять золотих, без чого в сих тяжких часах годї дати собі раду, тим більше, що не так скоро зиндемнізують шляхотство і право патронату; 3) пани потребують грошей скорше як хлопи, бо пани купують часами калєндарі, а тим самим піддержують літературу; 4) робити різницю між хлопом а паном — се річ небезпечна, противна засадї "wolność, równość і pal go w łeb maczugą, nieсh się nie męczy długo"... Найбільше горлав против oпусту для хлопів демократ-перевертень, котрий привик уже до паньского оброку та й собі єго дуже захвалює; він сказав отверто, що се вдячнїйша річ їздити по чужих карках, доки можна, нїж ждати, аж по єго карку хтось переїде ся... Ну, і оборонцї люду з "кола" далися переконати, що для хлопа таки більше придатні були би буки, як опусти в податках...
*
"Орґан всеи Русы Украины" звичайно хоче бути добре обзнакомленим з подїями політичними, — і за се треба єго лише похвалити. Отже для тих всїх, котрі не мають щастя наслаждати ся лицезрінєм сего орґану, подаю до відомости, що після слів сего орґану результат голосованя над §-ом 41. ординації виборчої не належить уважати пораженєм правительства, але пораженєм автономістів централістами. Від коли в парляментї зайшла така цїкава зміна, що Чехи пристали до централістів а часть лївицї перейшла до автономістів, — сего "орґан всеи Руси-Украины", не каже. Може би був ласкав бодай сказати: по чиїй сторонї були єго "реалісти"? чи може се має бути голосним секретом?... А як там, пане Beschwichtigungshofrath, було з "реалістами" при голосованю за внесенєм Кайцля? Романчук — як завчасу повідомили сте читателїв — виїхав з Відня, а що-ж "реалісти", сі одинокі правдиві заступники? Видно переконали их виводи бесїдників "кола" польского та й міністра фінансів, що хлоп тим більше щасливий, чим менше буде мати доходів...
*
Таки говоріть собі, що хочете, але не зможете менї заперечити, що маємо идеального міністра фінансів. Хто з него не був доси задоволений? Нема таких! Урядників, професорів, священиків уняв собі на цїле житє внесенєм закона о полїпшеню платнї... Біржу успокоїв, згодившись на обниженє податків... Шляхтї обіцяв підвисшенє боніфікації за горівку і опуст в податку... Пивоварів, затревожених підвисшенєм платнї урадникам, заспокоїв на довше, до нового столїтя... О хлопів обіцяв подбати так, щоби в короткім часї не потребували платити нїякого податку і тим самим були в лїпшому положеню, як платячі податок заробковий, грунтовий а особливо доходовий, — а се з всякою певностію настане тогдї, коли доведе ся хлопів до того идеального стану, що не будуть мати нїякого чистого доходу... Зелїзницї приватні, котрі не приносять акціонерам доходу, обіцяв закупити на власність держави і дати сим доказ, що держава дбає о долю своїх горожан... І т. д і т. д.
І вам захочує ся якогось ще лїпшого міністра фінансів? Mein Liebchen, was willst du noch mehr?...
Дѣло
23.05.1896