◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Переслїдуванє Русинів за громадну депутацію до цїсаря треває дальше. З Тернопільщини пишуть нам, що тамошний ц. к. староста Поляк пан Завадскій позасуджував богато людей на кари аж до 50 зр. На скілько відомо нашому кореспондентови, засудив п. Завадскій: о. Мироновича з Березовицї на 50 зр., одного селянина з Шляхтинець на 25 зр. і пятьох селян з Довжанки: трех по 10 зр., a двох по 25 зр. Кандидатів на "бразиліян" у нас нїколи не хибне...

Елєктричне освітленє завело у себе від кількох днїв місто Перемишль, котре в послїдних часах скоро розвиває ся. Що-до елєктричного освітленя випередило оно Львів і взагалї єсть першим містом в Галичинї, котре завело у себе ту новість. Дня 25 с. м. наступить торжественне відданє центральної елєктричної стації в заряд міcтa фірмою Сіменс і Гальске, котра перевела всї технічні роботи. Позичку на освітленє дав місту банк гіпотечний. В Галичинї приготовлюють таке освітленє ще міста: Ряшів, Станиславів і Тернопіль. Крім того наміряє Станиславів вибудувати у себе елєктричний трамвай.

В рускім "Соколї" — пригадуємо — відбуде ся завтра о годинї 7-ій вечерок в товаристві [ул. Підвалє ч. 7]. На сїм вечерку першій раз виступить хор "Бояна" а д-р I. Олеськів виголосить відчит "Черти цивілізації анґльо-саскої".

Д-р Василь Волян, директор краєвого шпиталю в Чернівцях, посол до сойму та ради державної і пр. обходив 20-ого с. м. 40-лїтний ювілей своєї промоції на доктора медицини. З тої нагоди лїкарі черновецкі устроїли в честь д-ра Воляна бенкет в готели центральнім дня 19 с. м. а другого дня відбуло ся принятє в домі ювілата.

Суд повітовий в Садаґурі [на Буковинї] упав — як нам доносять — жертвою нічного нападу. В ночи з 18 на 19 с. м. невідомі злочинцї, виваживши сїнні двері, дістались до середини і в бюрах начальника Тромпетера і едюнкта Лукасевича порозбивали шуфляди, шафи і богато актів подерли або спалили, а з книг урядових повидирали майже що другу картку. На гроші і вартістні річи не звертали уваги, — знак тому, що злочинцям ишло лиш о понищенє важних актів.

Наших 235 еміґрантів, интернованих в Ґориції, по шістьох днях побуту в ваґонах на двірци, виїмково таки пущено до Ґенуї, бо [як звіщають телєґрами] правительство [?] бразилійске запевняло им перевіз безплатний. Исторія тих 60 родин наших еміґрантів, головно з Рогатинщини, по части відома вже нашим читателям. Віденьскій D. Volksblatt одержав з Ґориції ширшу допись в тій справі з дуже цїкавими подробицями. Коли власти италійскі не хотїли в Кормон перепустити еміґрантів через границю, привезено их в пятьох ваґонах назад до міста Ґориції.

Тут власти постановили вислати их до Галичини на кошт державний [призначено на се 2000 злр.], але еміґранти шалено оперлись тому: клали ся на шини, жінки грозили, що дїтей повикидають крізь вікна і т. п. Спроваджено компанію війска. Еміґранти не злякали ся: обнажували груди, щоби в них стріляти. Згромаджена публика дрожала на той вид, побоюючись катастрофи. Але честний офіцир сказавши "Ich bin zuerst Mensch, dann Soldat", закомандував компанії "Rechts um! Marsch" — опустив дворець і вже еміґранти мали спокій. Жінки з дїтьми ночували в ваґонах, а мужчини, побоюючись, щоби нїчью не причеплено льокомотиви до ваґонів і не вивезено их, спали на шинах. Мешканцї Ґориції симпатично відносили ся до наших еміґрантів, а дївчатка тамошні брали між себе наших дївчаток і забавляли их та пестили.

Ц. к. Дирекція руху зелїзниць державних надіслала нам ось такій комунікат: На шляху зелїзницї льокальної Львів-Янів, близько пристанку Рясна руска, в тім місци, де зелїзниця перебігає по гостинци публичнім, підложив хтось в злочиннім намірі дня 19 с. м. перед надходом поїзду мішаного ч. 3252 на торі шину, котра була причиною вискоченя з шин машини поїздової — але без дальших важнїйших наслїдків, бо нїхто анї з персоналу зелїзничого, анї також з подорожних не дізнав ушкоди.

За побитє офіцира засудив суд в Станиславові одного поліцая на 4-місячну а одного на 3-місячну вязницю. Річ була така: Один офіцир в підхмеленім станї викликав на улици збіговиско, а щоби розігнати товпу, добув шаблю. Тогдї кинулись на него міскі поліцаї і видерли єму шаблю, але при тім обходили ся з ним дико, повалили єго на землю і побили.

Дрібні вісти. Маршалок краєвий ґр. Стан. Бадені явив ся несподївано 13-ого с. м. в шпитали львівскім, оглянув всї убікації, зайшов до кухнї і кушав страв, призначених для хорих; візитація тревала пять годин. — Адвокат Реґентка на Шлеску стрілив в костелї підчас богослуженя до кс. Ручки, але хибив: причина замаху не відома. — Добра Пустомити враз з Волицею і Людвиківкою купив д-р Вол. Гаваньскій. — Асистент почтовий Шульце в Воляв на Шлеску застрілив ся в бюрі в присутности инспектора, котрий хотїв перевести люстрацію каси; в касї мусїло бути "все в порядку". — Цїсар именував князя Р. Ліхтенштайна тимчасово маршалком двору на місце помершого кн. Гогенльоге. — Субститутом нотаря в Калуши [на місце пок. Мих. Бачиньского] именований нотаріяльний кандидат Франц Оржельсків. — Урядова Gazeta Lwowska заперечує вість, мов-би в Тернополи панував тиф пятнистий межи молодежію шкільною; се в одній школї народній вистудив остро кір, а щоби перевести десинфекцію, замкнено хвилево школу.

Дѣло