Товариство політичне в Борщеві.

[Письмо з Борщева.]

В Борщеві завязало ся політичне товариство під назвою "Товариство політичне в Борщеві". Исторія завязаня сего товариства давна, бо ще в 1893 р. було оповіщено в часописях, що в Борщеві завязує ся політичне товариство, але тогдї навіть статутів не вислано до затвердженя ц. к. намістництву. Доперва як осїв в Борщеві адвокат д-р Мих. Дорундяк і заняв ся щиро народом нашим у всїх можливих напрямах, видобув уложений давнїйше статут і зібравши відповідне число оснувателїв вислав статут до намістництва, не зміняючи єго, щоб не нарушити волї єго редакторів. Ц. к. намістництво статута того не затвердило. Оснувателї внесли статут другій раз, взявши при укладї єго на увагу з одної сторони жаданя намістництва, а з другої сторони редакцію першого статута, в котрім була висказана воля народу. Однак ц. к. намістництво і сего нового статута не приняло, закидаючи єму головно дві річи: 1) що статут позволяє на засїданях видїлу бувати також не видїловим членам товариства, а через то ухиляє ся різниця між засїданями видїлу а загальними зборами; 2) що статут не подає треваня часу, через якій кождий видїл має урядувати.

Позаяк статут "Народної Ради" у Львові містить в собі такі постанови і позаяк оба рішеня ц. к. намістництва на поданя рускі видано в язицї польскім і так само по польски виданий був интімат, — то оснувателї внесли рекурс до ц. к. міністерства справ внутрішних, долучуючи всї в тій справі видані рішеня. На се наспіло від міністерства рішенє з 21 червня 1895. і міністерство булої тої гадки, що постанова статута, аби члени могли бувати за засїданях видїлу, єсть незгідною з законом, бо через то була би ухиленою унормована в §.18. закона з 15 падолиста 1867 р. ч. 134 В.з.д. різниця межи загальними зборами товариства а засїданями видїлу "і инших в товаристві евентуально истнуючих орґанів контрольних". При тім мусимо зазначити, що интімат відмовний уложений був уже в язицї рускім і нашою скорописію, тілько ортоґрафія дуже храмала...

Супротив того оснувателї були спонукані внести до ц. к. намістництва по раз третій статут, зовсїм уже перероблений, а рішенєм интімованим під днем 6 серпня 1895. ч. 15585 повідомлено оснувателїв, що "Вис. ц. к. Намістництво не заказує завязаня Товариства політичного в Борщеві". — Тут треба звернути увагу на деякі річи. Насамперед мусимо вказати на то, що ц. к. намістництво чинило перешкоди завязаню товариства противлячись таким постановам статута, котрі свого часу то само намістництво в статутї львівскої "Народної Ради* приняло до відомости. Дальше треба зазначити, що ц. к. намістництво в своїх интімах зовсїм невідповідно і против постанов закона уживає виразу: "заказує завязанє", "не заказує завязаня", бо намістництво не має права "заказувати" або "не заказувати", але має право статут приняти або не приняти до відомости. Вкінци що-до ц. к. староства в Борщеві — то староство повинно вже раз прийти до пересвідченя, що оно урядує у всхідній Галичинї, отже в краю рускім, то і переписка староства зі сторонами повинна вестись в засадї по руски, а инша лиш виїмково. А що-ж доперва казати, коли староство до оснувателїв руского товариства політичного пише по польски, а о рускій язик треба аж процесувати ся!

Уконституованє ново-основаного товариства не могло відбутн ся зараз, а то за-для виборів до сойму і робіт польних. Длятого оснувателі відложили се на час пізнїйшій а поки що заняли ся збиранєм поважнїйших людей в повітї на членів товариства.

Першій загальний збір відбув ся доперва 31-ого сїчня с. р. в канцелярії д-ра М. Дорундяка. З причини, що в Борщеві нема відповідної хати на збори, анї навіть відповідного дому заїздного або підсїня, то оснувателї товариства навіть не могли запросити на збір значнїйшого числа людей. Зійшло ся около 50 осіб; для більше навіть не було місця.

Вп. о. декан М. Ґулла з Борщева, яко найстаршій віком оснуватель, отворив збір відповідним словом вступним і предложив на голову збору о. Омеляна Глїбовицкого з Циганів, а зібрані однодушно на се згодили ся. О. Глїбовицкій, подякувавши за вибір, горячо промовив до зібраних і покликав на секретаря п. Єронима Калитовского кандидата адвокатского в Борщеві. Коли присутні вписали ся в члени, голова збору удїлив слова д-ру Дорундякови. Він в загальнім начерку представив популярно цїль товариства політичного і на примірах обговорив найважнїйші а пекучі справи політичні. По скінченій бесїдї д-ра Дорундяка, гучно оплесканій, забрав слово п. Калитовскій і популярно пояснив статут дуже основно і подрібно.

Відтак приступлено до вибору видїлу і [після постанови статута — картками] вибрано однодушно: д-ра Мих. Дорундяка головою товариства, о. Мих. Ґуллу, о. Омел. Глїбовицкого, п. Єрон. Калитовского і борщівского господаря п. Ивана Шиманьского видїловими, а пп. Іосифа Шарковского з Борщева і Теодора Василеньку господаря з Лановець заступниками видїлових. Опісля поодинокі члени ставили внесеня.

П. Федь Шкварок внїс, щоби видїл вислав до сойму петицію о зміну застарілого закона ловецкого, але і з протестом против проєкту нового закона, ретроґрадного і духови часу невідповідного. — Внесенє се принято.

П. Иван Городискій господар з Горошови внїс, щоби видїл подав до сойму протест против проєктованих а непотрібних громад окружних. Через такі громади накинено би народови без потреби нові тягари, а нарід і так під тягаром нинїшних видатків на удержанє безчисленних институцій не годен вже витримати і мусить покидати свою землю, скроплену потом і кровію батьків, і еміґрувати за море.

По чотирогодинній нарадї зібрані, відспівавши на внесенє о. Балька з Турильча многолїтє Є. В. цїсареви, розійшли ся одушевлені й обіцюючи собі і видїлови поспільно дбати о розвій товариства і зєднувати єму по змозї як найбільше членів честних і свідомих справи.

Дѣло