З Стрийщини пишуть нам:
Комедія, яку недавно відограла відома нїби-депутація війтів з стрийского повіту під проводом посла ґр. Кароля Дїдушицкого, обурює всїх честних селян в повітї. Була се — як написала урядова Gazeta Lwowska — демонстрація против депутації руского народу до Відня, а кождий знає, хто і як тоту війтівску нїби-депутацію виправив до Львова до нашого кардинала і до намістника та маршалка краєвого. Як звістно, намістника тота нїби-депутація не застала, а що говорило ся у кардинала і маршалка, не знати. О маршалка нам не йде, але мусить нам залежати на рускім митрополитї, котрий тоту нїби-депутацію приняв і — як хвалять ся перед селянами війти-депутати — удїлив їй свого кардинальского благословеня. Селяне з многих сїл підносили гадку, щоби зібрати ся в громадну депутацію і удати ся де Є. Ем. кардинала повитати єго з именованєм на кардинала і запротестувати против тої самозванчої старостиньско-маршалківкої депутації та представити архієреєви, що нарід дожидає від него оборони від таких непокликаних опікунів, як Ґр. Кароль Дїдушицкій, що вийшов на посла при помочи тероризму і незаконностій. Але опісля селяне не без рації залишили тую гадку, бо по такій громадній их депутації староста п. Манастирскій і маршалок ґр. Кароль Дїдушицкій певно знов виправили би свою війтівску нїби-депутацію до нашого кардинала демонструвати против громадної депутації до Львова, як демонструвала против громадної депутації до Відня — і відтак знов ті війти, з котрими честне руске селяньство не має і не хоче мати нїчого спільного, будуть баламутити нарід кардинальским благословенєм. За для того рада громадска села Добрян, з відки їздив в війтівскій нїби депутації звістний війт Дмитро Базюк, уложила з власної иніціятиви заявленє [підписане всїми членами ради крім війта Базюка] такого змісту:
"Підписана рада громадска в Добрянах повіту стрийского, заявляє сим, що не уповажняла Дмитра Базюка, начальника громадского в Добрянах, до участи в якій-будь депутації і що він без відомости громади і ради громадскої сам на власну руку взяв участь в депутації устроєній ґрафом Дїдушицким до Намістника, Маршалка і Кардинала.
Той-же Дмитро Базюк поступив сим против волї цїлої громади, котра однодушно бажала мати своїм послом не ґрафа Дїдушицкого, але о. Василя Давидяко на котрого голосував один з двох виборцїв, яких дають Добряни, а власне Дмитро Базюк, котрий був другим виборцем, віддав против очевидної волї цїлої громади свій голос на ґр. Дїдушицкого, чого єму громада нїколи не простить.
Пійшовши раз на розріз з цїлою громадою, иде Дмитро Базюк і дальше для личних своїх вигід і користій против громади — і длятого єго участь в депутації зовсїм не значить мов-би то громада Добряни була противна депутації галицких Русинів до Єго Величества Цїсаря.
Громада Добряни стоїть однодушно при рускій справі і підпирає тих, що трудять ся на єї користь, а за поступки Дмитра Базюка, котрий єсть упавшим морально орудєм в руках противників, не одвічає і з тими-ж безусловно не солідаризує ся.
В Добрянах, в сїчни 1896.
Петро Дереш. — Василь Людкевич. — Михайло Білецкій. — Юрко Солонинка. — Иван Мазяк. — Василь Федунь. — Онофер Парута. — Іосиф Кузів. — Олекса Мацелко. — Никола Данилко. — Федь Федунь. — Михайло Дереш. — Никола Богдан. — Андрус Лесїв. — Илько Дубицкій. — Василь Дубицкій. — Андрусь Бузяк."
Се заявленє честної ради громадскої з Добрян чей-же наглядно характеризує славетну "депутацію" війтів зі Стрийщини. Урядова Gazeta Lwowska, розтрубівши, що війтів вислали були до Львова громади яко "депутатів" своїх для демонструваня против депутації руского народу до Відня, повинна повисше наведене заявленє ради громадскої з Добрян перепечатати, щоби збаламучені нею круги польскі довідались правди, бо чей-же не лежать в интересї держави і краю всякі швіндлї політичні подавати урядово за правду...
Дѣло
24.01.1896