◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рай бразилійскій. Урядова Gazeta Lwówska оголошує отсе: Ц. і к. консулят в Ґенуї доносить, що виселенцї Иван Зазуляк: зі Свіжа, Иван Смага з Руданець, Сенько Данильчук з Полюхова і Иван Хміль з Вільшаницї, вернувши з Парани дня 14 м. м. до Ґенуї, прийшли до бюра консуля і зложили до протоколу таке зізнанє: За намовою аґента Сільзіа Нодарія вибрали ся перед пів роком до Бразилії. Діставши ся до Парани, зразу найшли роботу і були вдоволені. Але коли настали дощі, утратили всякій заробок. Хоч им обіцювано землю, не дістали анї шматочка, а их роботу визискувано при будові зелїзницї; мешкали в бараках, де им дїти безнаставно хорували. Щоби уратувати дїти, зібрали они останки майна і лишили край, де их заманили несовістні аґенти. Спершу хотїли поселити ся в околици Курітіби; але там всїм виселенцям з Галичини зле веде ся; лїта проходять, поки котрий дістане шматочок землї. Крім того виселенцї з Прус і з Россії так заповнила Парану, що нема там що робити. Рознеслась ще чутка, доси ще не провірена, що правительство бразилійске здержувало приниманє виселенцїв з Австрії. Урядова ґазета додає ще, що власти италійскі постановили держати ся арт 19 обовязуючої там устави еміґраційної і не впускати до Италії виселенцїв що не мають провідника.

Жиди львівскі антісемітами. В справі банкротства фірми Ґольдштерн і Лєвенгерць відбував ся вчера в судї краєвім термін ліквідаційний, на котрім вірителї мали зголосити свої претенсії і вибрати завідателя маси. Зійшло ся велике число найбіднїйшої голоти жидівскої з своїми чеками і векслями, а також в имени первістних ліквідаторів Самуїл Горовіц з своїми претенсіями. Тут замітимо, що ліквідаторам удало ся до своїх претенсій викупити по 35% вартости досить значну скількість дрібнїйших претенсій, так що тепер мають в своїх руках половину всїх пасивів збанкрутованої фірми. Товпа, побачивши ненавистного им Горовіца, зачала домагати ся, щоби уззгляднено передовсїм их претенсії, при чім лихословила всїх банкирів жидівских послїдними словами. По окликах "ґанеф" і т. п., понесли ся в лайцї політичні проклони такого рода, як: Lueger soll Burgermeister werden! Das ist еіn Маnn! А коли Горовіц виходив з бюра судового, товпа проводила єго окликом: Hoсh Lueger! Говорено нам, що дрібні вірителї удавали ся до прокураторії о зарядженє слїдства карного против збанкрутованої фірми, але прокураторія не увзгляднила их домагань.

Вистава у Відни, що готовить ся на р. 1898 в 50-ті роковини панованя цїсаря, має задачу зобразити поступ, якій Австрія зробила на всїх полях промислового житя за минувших 50 лїт. Віденьске товариство промислове, що дало товчок до уладженя тої вистави, виготовило поки що такій загальний начерк, котрий очевидно в міру дальшого обговорюваня в не однім ще може змінити ся. Вистава має обняти вісїм частій а кожда з них буде становити наче окрему самостійну виставу. Перші три части мають обіймати штучний промисл, ремесло і великій промислі але не, як се доси бувало в звичаю, після окремих галузій промислу, тілько щоби наглядно показати постепенний розвій промислу. І так пр. ремесло має показати як оно дбало і дбає про одїж, поживу і мешканє чоловіка, як зміняв ся спосіб роботи по робітнях, як давнїйше роблено а як можна і треба робити тепер. Великій промисл буде зображений не після сирих матеріялів, а після технічних підстав і технічного знадібя в 50-лїтнім розвитку на поли господарскім і суспільно-політичнім. Четверта часть обійме працю жіночу, і то не тілько працю домашну та в робітнях і фабриках, але також і теперішшні дороги жіночого образованя, занятя, котрим жінки тепер можуть віддавати ся, та успіхи працї жіночої по урядах, в учительстві і т. д. Пята часть має показати промислові і технічні успіхи управи державної разом з технічним шкільництвом. В шестій части буде зображений 50-лїтний розвиток Відня так щодо простору міста як і що-до комунікації, шкільництва і т. д. Дальшій части припаде розвиток освітленя від давних марних початків аж до теперішних винайдень і улїпшень. Вкінци осьма часть обійме етноґрафію австрійских народів з их звичаями, обичаями, одягом і культурним розвитком.

Сензаційний винахід професора Рутґена у Вірцбурґу викликав в наукових сферах велике вражінє. Учений професор фотоґрафує при помочи лучів, які дає так звана рурка Crook-a (скляна рурка, з котрої напомповано воздух а через котру переходить ток индукційний). Ті лучі, про котрих истнованє доси не знали, суть для ока людского несхопимі. Переходять они, в противности до звичайних лучів світла, крізь матерії деревні і инші непрозрачні тїла, а лиш не переходять крізь металї і кости. В наслїдок того можна фотоґрафувати якійсь предмет, хоч-би і коробка фотоґрафічна була замкнена, бо лучі винайдені перейдуть крізь покриту деревну на плату фотоґрафічну. Сі лучі переходять, так само як крізь дерево, і крізь тїло людске, тож можна ними послугуватись в анатомії і хірурґії, бо н. пр. можна відфотоґрафувати кулю, котра находить ся в тїлї людскім а котрої не можна було віднайти. В наукових кругах віденьских показують фотоґрафію руки, доконану способом професора Рутґена, а на фотоґрафії можна бачити лиш кости і перстїнь на пальци, а всї прочі части мясисті не відбили ся на фотоґрафії, бо винайдені лучі перейшли крізь них.

Дрібні вісти. У Львові помер кс. Андрій Мазурак, крилошанин лат. капітули і радний міста. — В Липску помер книгар Филип Реклям, звістний з видавництв своєї "універсальної бібліотеки". Покійний заснував згадане видавництво в 1867 р. а видав 4.000 томиків. Реклям походив з родини, що вже в третім поколїню занимає ся книгарством і видавництвом.

Дѣло