Товариство Руских Женщин в Станиславові устроює в день св. Николая 18-ого н. ст. грудня с. р. вечорницї для дїтей. Проґрама вечерка буде виповнена виключно дїтьми котрих відтак жде много гарних несподїванок. По виповненю дїтьми проґрами [в котру входять співи, музика і деклямації] та по відповідній промові до них св. Николая наступлять забави, устроєні упрошеними до того аранжерами, і надїємо ся, що як в минувшім так і в сїм роцї дїти а з ними і родичі винесуть з сих вечерниць як найкрасшій спомин. Заохочувати самих себе до того, щоби раз в роцї дати спромогу нашим дїтям неначе в більшім кружку родиннім щиро і весело забавитись, чей же злишно, бо то наш обовязок. Длятого запрошуємо сею дорогою наших місцевих і замісцевих патріотів, щоби на сі вечерницї зволили з дїтьми прибути. Вечерницї відбудуть ся в сали касиновій і розпічнуть ся точно о годинї 7-ій вечером. Вступ на салю від кождої особи 50 кp. — Від видїлу Товариства Руских Женщин в Станиславові.
Видїл Руского Касина в Стрию устроює в день св. Николая забаву для дїтей і запрошує отсим Вп. Земляків з родинами до численної участи. Хто бажав би дитину при тій нагодї обдїлити гостинцем, зволить зложити гостинець що-найменче день у перед, на руки видїлу.
Стан холєри в Галичинї дня 9 грудня змінив ся лиш о стілько, що в Нижбірку новім пов. гусятиньского і в Брикули новій пов. теребовельского померло по 1 особі, а позаяк з днїв попередних остало ся було в лїченю 7 осіб, отже тепер остає хорих 5.
В Тарнові відбув ся в недїлю зїзд польского сторонництва людового. На зїзд прибуло 83 делєґатів з 21 округів виборчих, де сесе сторонництво ставило своїх кандидатів, дальше прибули члени центрального комітету людового і посли людові: д-р Бернадзиковскій з бжеского., Бойко з докбровского, Стила з вадовицкого, Среднявскій з велицкого, Кремпа з мєлецкого, Вуйцік з краківского і Жардецкій з ланьцутского [не прибули лише посли: Варжеха з пільзненьского і хорий Швед з живецкого]. Наради зїзду отворив пос. д-р Леваковскій промовою, а кс. Стояловского повитано окликом "Niech żyje!" Зібрані заявили своє признанє п. Леваковскому, оклеветуваному по дневниках протинародних. Пос. Вуйцік сказав до него в имени селяньства: "Кпи собі з того, коханий после, бо люд стоїть за тобою!" Відтак п. Вислоух зі Львова peфepyвав о орґанізації сторонництва людового, а єго внесеня, як і внесеня кс. Стояловского [котрий предложив, щоби сторонництво назвало ся "христіяньско-людовим" або "христіяньско-соціальним"] і внесеня ред. Реваковича на зборі не порішено, але передано без дискусії людовому комітетови. Потім була бесїда про вибори до сойму; селяне підносили факти страшенних надужить і тероризму. Опісля підносили бесїдники різні справи. Кс. Стояловскій внїс потребу зміни ординації виборчої до рад повітових. Сел. Вйонцек [зачавши свою промову словами: "Panowie posłowie! ratujcie nas przed żydami i emigraсyą do Brazylii"] внїс, щоби творити спілки парцеляційні для ратованя землї селяньскої против визиску жидівского. Инші бесїдники підносили несправедливий розклад тягарів на громади а двори, на заведенє мундурків по ґімназіях та на високу оплату шкільну і т. д.
Комедія в Збаражи. Бернардини збаражскі в спілцї з деякими панами і при участи кількох руских священиків устроїли недавно "wiec narodowy", на котрий запросили також селян руских повіту. [На "віче" явило ся, як подає G. Narodowa, 70 селян і війтів.] Перед вічем відправила ся в костелї "мша" з проповідію кс. Лєтуса Ольшевского і зі співами "Boże coś Polskę". Потім в сали клишторній директор школи Юзва першій реферував "о rozbiorach ojczyzny і walkach о niepodległość", відтак о. Алекс. Заячківскій з Зарубинець реферував по руски "о реліґії католицкій", а опісля говорено о потребі деяких шкіл в Збаражи [краєвій рільничо-огородничої та школи шевскої], о потребі крамниць сїльских і о еміґрації. Вкінци на внесенє кс. Лєтуса Ольшевского принято резолюції: "Wiec wyraża pełne zaufanie do rządu pod prezydеncyą hr. Kazimierza Badeniego, do władz krajowych, politycznych i autonomicznych..." На тім закінчило ся "wіecowanie" [= "witzowanie"] а участники віча перейшли до "refektarza na posiłek", при котрім "pięknie toastowano"... Комедія! а прецїнь тую комедію праса, навіть віденьска, добре визискує на користь ґр. Баденього.
Дѣло
11.12.1895