◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Відчит д-ра Ивана Франка о руских братствах церковних в вiках XVI і XVII відбуде ся в товаристві "Зоря" о 7 годинї вечером в недїлю дня 8 грудня.

Є. Ем. кардинал митрополит Сильвестер Сембратович приїде з Відня до Львова в четвер 12-ого н. ст. грудня на головний дворець о годинї 1 мінут 58 з полудня.

В справі еміґрації доносить N. fr. Pressa зі Львова, що доси виеміґрувало до Бразилії 1500 селян. Міродайні круги задумали на стілько заняти ся справою еміґрації, що еміґрантів возьмесь в опіку перед безсовістним використуванєм аґентів еміґраційних. В середу відбула ся в краєвім видїлї нарада пpeдcтaвитeлїв властей автономічних і правительственних та порішено привернути дїяльність товариства св. Рафаїла, котрому має податись матеріяльна і моральна підмога до зорґанізованя після пляну руху еміґраційного. В польских ґазетах пока-що не стрічаємо потвердженя сеї вісти.

Преосв. епископ Юліян Пелеш посвятив дня 1 с. м. в Гусакові нову церков, вибудовану заходом тамошного о. пароха Петра Хомицкого. Нова церков єсть мурована на фундаментах камінних в стилю візантійскім, дах критий бляхою, поміст з цементу в кісти уложений; престоли, проповідниця, царскі врата не богаті, але до цїлости відповідні. До будови сеї святинї конкупували селяне, колятор, а причинили ся також складки збирані в цїлім краю. В торжестві посвященя взяло участь около 8.000 народу обох обрядів.

Холєра. В Галичинї появила ся холєра в новій місцевости а то в Вільхівчику повіту гусятиньского. Дня 4 с. м. осталось було в лїченю 11 осіб, занедужали 2, виздоровіла 1, померли 2, остало ся 10 хорих. Дня 5 с. м. змінило ся о стілько, що занедужали в Нижбірку новім пов. гусятиньского і в Брикули новій пов. теребовельского занедужало по 1 особі а в Брикули 2 померли, отже осталось хорих знов 10 осіб.

З Ходорівщини пишуть нам: В Бораничах, повіта бобрецкого, відбуло ся минувшого четверга 5-ого н. ст. грудня незвичайно рідке торжество. Того дня обходив місцевий парох Впр. о. крилошанин Іоан Юзичиньскій 50-лїтний ювілей свого душпастирства яко парох Боранич. Перед 50 роками, діставши презенту на той прихід від тогдїшного колятора ґр. Баденього, дїда теперішних презідента міністрів і маршалка краєвого — достойний ювілат від того часу доси трудить ся ревно і неутомимо около добра своїх парохіян. Пережив він шістьох коляторів, а теперішний семий з ряду колятор ґр. Станислав Мицєльскій, хотячи зробити овацію для вельми поважаного пароха запросив сусїдних священиків на той день до Боринич. — О годинї 11-ій впроваджено ювілата процесійно до церкви, він відправив торжественну службу Божу в сослуженю о. декана Л. Рудницкого з Черча, о. сов. М. Фацієвича з Ліщина, о. В. Дилиньского з Ляшок і о. Н. Сенишина з Берездовець. По богослуженю гостив ґp. колятор з своєю женою на обідї 16 священиків. При обідї вношено різні тоасти в обох мовах.

Огнї. В Лишни повіту дрогобицкого — як нам з відтам пишуть — вибух дня 4 н. ст. грудня о годинї 8½ вечером огонь і знищив 23 господарств, з котрих декотрі доперва перед півтора року були погоріли. Огонь почав ся від оборога cїнa з недослїдженої доси причини а спинив ся на послїдній хатї під полем, де не мав уже що пожирати. Ратунок був неможливий. Щастє, що більша часть господарів була обезпечена, а все-таки з огляду на зимову пору нужда пoгopільцїв велика. А огонь се в Лишни другій уже сего року, бо в маю погоріло 25 господарств і згинуло з огни пятеро людей.

Новий епископ в Галичинї. На засїданню папскої консисторії в Римі дня 2 с. м. преконізовано заступника суфраґана лат. аpxидіецезії львівскої не каноніка Іосифа Вебера на епископа темноского [Темнос в Малій Азії] іn partibus infideitum. Новий епископ родив ся 1846 р. в Фіретентали на Буковинї. Ґімназію скінчив в Чернівцях а відтак перенїс ся на студії теольоґічні до Риму і скінчив зі степенем докторским в 1873 р. По поворотї з Риму став сотрудником при костелї св. Мартина у Львові, потім сотрудником катедральним, відтак духовником і віце-ректором лат. семинарії у Львові а вкінци канцлєром архіепископскої консисторії. Тепер яко суфраґан львівскої лат. архіепархії заняв місце по бувшім епископі Пузинї. Консекрація нового епископа відбуде ся по святах Різдвяних.

Крах віденьскої біржи вже закінчений. Дня 4 грудня відбула ся ліквідація діференцій біржевих з листопада, а хоч загальна квота, яку спекулянти віденьскої біржи мали вирівнати, досягла десяти міліонів, то однак того дня вже не зголошено нїякого нового банкротства і на чорній таблици віденьскої біржи не виписано нїякої фірми. До виходу з критичної ситуації допоможено собі двояким способом: раз що курси з днїв краху підвисшено, а друге тим, що деякі фірми заявили готовість вирівнати діференції лиш з обовязань на віденьскій біржи, а відмовили заплатити страту з гри на берлиньскій біржи. Правда, що се друге средство неконче честне і захитає кредитом віденьских біржевиків, але оно уратувало многих від банкротства.

Нещастна пригода. В повітї сокальскім в селї Ульвівку дня 29 м. м. вертало пять селян робітників з лїса, де рубали дерево. Треба им було рікою Бугом перевезти ся до села. Паром не возив уже в наслїдок того, що ріка замерзла, через лїд також не можна було ще перейти. Побачивши ся в такім немилім положеню, всїли всї пять на привязаний до берега човен і стали переправляти ся через Буг в такій спосіб, що пробивали і ломали веслами лїд перед човном і так їхали. В човнї було ховско. Оден з селян поховзнув ся, човен переважив ся і всї пять вивернулись на серединї Буга. Два з них не дали пірвати ся водї під лїд і ломлячи лїд перед собою дістали ся на місци, де можна було станути, але трох товаришів пірвала бистра вода під лїд. Ще оден з них спас ся дїйстно чудом. Коли вода несла єго під ледом, він надибав мілке місце недалеко берега і, пробивши лїд головою станув в водї по шию. Люде, що були на березї, поспішили зараз з помочію, витягнули єго з води вже безпамятного, але завдяки скорій помочи удержали єго при житю. Прочі два погибли під ледом в филях Буга. Навіть тїл их не можна віднайти, бо Буг покрив ся вже грубим ледом. Нещастні полишили жінки і дрібні дїти.

Дрібні вісти. Вильгельмина Калічиньска, жена управителя школи в Турі великій а невістка покійного о. А. Калїчиньского бувшого пароха в Гнїздичеві, упокоїла ся в 39 роцї житя. — Фальшиві корони появили ся сими днями в Кракові; підроблені дуже зручно з ніклю, а пізнати их по дуже білій кpacцї і пладкости металю. — В ночи з 4 на 5 с. м. згорів в Будапештї будинок театру ліричного і старий будинок трибуналу, страта велика. — Француска академія наук признала премію "діфтерійну" 25.000 франків винахідникови сировицї лїчничої професорови д-рови Берінґови з Марбурґа.

Дѣло