◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Гол. От. Петлюра був переїздом три годині на львівському вокзалі. З валки не виходив. З ним їхали деякі міністри та вищі військові.

Із найбільш авторитетних джерел повідомляють, що дійсно подані раніше вістки про причини катастрофи української армії вже з днем 11-го XI. є вірні, а саме: 1. катастрофичний недостаток муніції; 2. під загрозами Йоффе Поляки так швидко забрали всі свої частини з району півн.-схід від Старо-Константинова, що Українці не мали часу обсадити оголеного фронту та й цілком не були на це приготовані; 3. слухаючи того-ж Йоффе, польське командування заявило, що всі українські частини, які наближаються до рижської демаркаційної лінії — будуть обезброєні. Наслідком того укр. армія втратила всяку свободу рухів.

В останніх боях з армією У.Н.Р. брали з большевицького боку участь: 5 дивізій кінноти, 8 дивізій піших військ та 8 бриґад артилєрії.

Польська влада заборонила українським біженцям переходити на захід ріки Стрипи. Як відомо — українське населення поміж Збручем і Стрипою є найбідніше та вся ота полоса найбільш зруйнована шостилітньою війною. Багацько тисяч українських втікачів, які спасались на терен Сх. Галичини з цілими ріднями — страшенне бідує.

Радянські статистичні джерела подають, що до 1. жовтня с. р. на всій терріторії України зібрано 20,5 мил. пуд. збіжжа. З неї кількости Поділля дало 6,6 мил. пуд. Херсонщина 6,1 м. н., південні ґубернії (?) — 1,2 м. п., Полтавщина — 1,9 м. п., Харьківщина — 1,8 м. п.

[Воля, 05.12.1920]