"Бий і кричи, що тебе бють!"

Такої засади хопив ся звістний львівскій урядовець К., дописуватель до кpaківcкoго Czas-y. Остатні вибори галицкі тяжко скомпромітували офіціяльну польонію в очех цїлого світа; ті "galizische Wahien" представлені в радї державній пoc. Романчуком і описані в дневникарстві закраєвім, стали нинї вже пословицею. Се розуміємо, мусить когось дуже болїти, отже знайшов ся п. К., що підняв ся зробити чорне білим, а за засаду собі при тім взяв звістне: "бий і кричи, що тебе бють!" За темат же взяв він собі з соймових виборів лише правибори в Бібрцї а відтак широко розписав ся про останні вибори в окрузї Перемишль-Мостиска-Добромиль.

У відповідь Czas-овому урядовцеви прислано нам з Перемишля отсе письмо:

"Автор статьї в Czas-ї [передрукованої в Dziennik-y і Narоdów-цї] про вибори в Перемишли-Мостисках Добромили підняв ся неможливої задачі: пересвідчити світ, що ось-то при тих виборах пресія була не зі сторони польскої і правительственної, але зі сторони рускої [нїби то "радикальної"] Розгляньмо-ж ся в елюкрубаціях автора.

Заміт в часописях, що "правибори в Медицї відбули ся підступно" називає він "загальниковим". Ну, ми розкажемо близше. Правибори в Медицї не були оголошені. Комісар [секретар Ольшевскій] приїхавши вечером до села і заїхавши до двора, досвіта післав по війта і заки нарід о правиборах довідав ся, кільканацять жидів і паньских підручників вибрали 5 виборцїв. В додатку-ж візвано на той день до Перемишля майже цїле село з аркушиками до уряду податкового; за чим, не знати. — А що-до Болестрашич то там протест против переведених правиборів внїс "приєднаний" п. Тишковским війт, бо вибрано виборцїв непідкупних; о других же правиборах не повідомив громаду, а вибрав ся сам з своїми заушниками, по більшій части з своєю родиною.

Перекупства при тих виборах є річію і певною. Говорять, що вибори ті коштували 15 тисяч. Сам склеп Цеслиньского в Перемишли, де покріпляли се наганячі за п. Тишковским, взяв 600 зр., а для "хрунїв" була безплатна гостина в богато шинках і в радї повітовій. Знатнїйшим війтам плачено по 150–300 зр., а в додатку понавозили собі стоси дерева. Один війт прецїнь прилюдно признав, що дістав 150 зр. Виборцеви Дзюбанови з Пикулич давали за голос 100 зр., а війт з Гороховець старав ся перекути виборцїв Гната Слабого і Михайла Двулїта. Грошем сипали як половою аґітатори за п. Тишковским, а подали були донос і спонукали слїдство против академика Новаковского, що нїби-то він підкуплює виборцїв, хоч відома річ, що він удержує ся з лєкцій, а родина єго селяньска зовсїм незаможна.

Автор статьї в Czas-ї, хоч хвалить ся, що з документами в руцї представляє исторію в реставрації "під дубом", де війт з Вишатич Глиньскій напав на академика Новаковского, то ми знов пишемо на підставі актів судових списаних при нагодї численних арештовань, слїдств і ложних доносів звістної кліки. Не досить, що Глиньскій з своїми кумпанами чинно обидив Новаковского, але ще й увязнено єго другого дня рано перед самим вибором під закидом обиди маєстату. Поліція перемиска [славна!] держала єго проти всякого права від 31 жовтня до 3 падолиста пополудни т. є. 3% дня у себе в арештї, аж 4-ого дня відставила до суду, а в додатку подала численних свідків — і Новаковскій мусїв, мимо интервенції і многих урґенсів адв. д-ра Кормоша, висидїти в судї 20 днїв, заки переслухано всїх свідків і показало ся, що донос поліції був просто клеветою.

Так само автор розминає ся з правдою і що-до инших нїби фактів, які він наводить. В день вибору посла [перед вибором] арештовано академиків Козака і Качановского за то, що нїби "тамували перехід". Дивна річ! Наганячів і аґітаторів за п. Тишковским глотили ся цїлі товпи і нїкого не арештовано, а як-раз "затамували перехід" ті два академики, сторонники народного кандидата! Так само безпідставно арештовано сел. Павлуцкого за роздаванє карток з именами членів до комісії виборчої, Ст. Когута і Ф. Шандровского з Болестрашич тай других селян, самих лише сторонників кандидата народного і — дивна річ! — зараз по виборі посла они показались не винними. Сам автор признає, що двох виборцїв з Гороховець арештовано з перед салї виборчої і жандарми скованих відвели до Нижанкович, — они вже не голосували. Також неправда, мов би то виборець з Болестрашич Когут голосував; єго арештовано і він не голосував.

На закінченє подамо авторови статьї в Czas-ї бодай спис осіб арештованих на основі актів судових. І так:

1. Селянина Кізлика з Пакости, котрий старав ся о скликанє збору селяньского і підпирав селяньского кандидата, арештовано і держано єго у вязници через кілька тижднїв під замітом провини [т. є. навіть не злочину] з §.302 закона карного.

2. Як-раз на кілька днїв перед виборами замкнено виборця, заможного селянина і честного патріота Олексу Дзьобана з Пикулич під замітом злочину клевети. Не хочемо критикувати заряджень судових, але все-таки мусимо піднести деякі моменти. Рано перед арештованєм жертвовано Дзюбанови яко виборцеви 100 зр., щоби голосував на кн. Сапігу, а пополудни на внесенє прокураторії державної замкнено єго до вязницї за такій злочин, за якій звичайно не замикають. Опісля, хоч суд на интервенцію адвоката д-ра Кормоша ухвалив випустити Дзюбана на волю, прокураторія заложила рекурс і справа оперла ся аж о Львів, з-відки велено Дзюбана пустити на волю по відсидженю 16 днїв у вязници слїдчій.

3. Арештовано академика Вітика під замітом провини [не злочину] з §.302 зак. карн., держано єго довшій час у вязници слїдчій, наконець на интервенцію адвокатів пущено єго на волю, а слїдство застановлено.

4. Про заарештованє і видаленє д-ра Ивана Франка була вже давнїйше згадка. Було описано, як д-ра Франка по проголошеню бесїди приарештував аґент перемискої поліції Лібліх і відставив єго до комісаріяту поліції. Там зажадано від него лєґітімації, а коли д-р Франко вилєґітімував ся вольною картою їзди і своєю фотоґрафією, відставлено єго на дворець зелїзничій, де він мусїв купити білєт і відїхати до Львова. — Відомо також, що стрітило д-ра Франка в Добромили.

5. Кілька днїв по фактї заарештованя і видаленя д-ра Франка з Перемишля назначена була передвиборча нарада в селї Губичах коло Добромиля. Нараду сю — як і всї инчі — ц. к. староство заборонило, селяне розійшли ся, лиш Олекса Муштук, господар з Торок, зістав ся запрошений на гостину одним з господарів. По малій хвили явив ся жандарм, арештував Муштука і відставив до маґістрату в Добромили. Тут пересидїв Муштук цїлий день без їди. Жандарм не подав причини арештованя Муштука, тож маґістрат не знав, що з арештантом зробити. Так пересидїв Муштук, не діставши нїчого їсти, через цїлий другій день, і доперва на интервенцію адвоката Тіґермана пущено єго на волю. Муштук діставав ще до Добромиля кілька візвань, а коли являв ся в Добромили, знов хотїли єго арештувати. Тимчасом цїлу справу остаточно застановлено, бо показало ся, що Муштук не зробив нїчого злого, лише сповнено на нїм насильство.

6. Подібна доля стрітила Петра Новаковского. Він поїхав до Устрік — і лише показав ся в містї, велено арештувати єго і на разї приміщено в хатї одного міского поліціянта. На слїдство прийшов якійсь жид і велїв називати себе віце-бурмістром. Майже цїлий день пересидїв Новаковскій замкнений, без поживи, аж по довших торгах відставлено єго на зелїзницю, велено єму купити собі білєт їзди і відїхати.

7. На зборі передвиборчім в Мостисках явив ся на перекір всяким законам в хатї збору жандарм і казав салю опорожнити, а коли голова збору Будзиновскій опер cя тому, жандарм привів з собою більше число жандармів і поліції, арештував голову збору, відставив єго до ц. к. староства, а з-відтам по кількох годинах випущено єго на волю.

8. М. Фаста, що розносив відозви селяньского комітету скликуючі віче, арештовано і він пересидїв кілька тижднїв в вязници слїдчій зовсїм невинно. По кількох тижднях єго випущено на волю, а слїдство застановлено.

9. Перед виборами роздавав академик Гукевич селянам запрошенє на збір довірочний, бо всякі публичні збори ц. к. староства перемиске, мостиске і добромильске забороняли. Роздаючого картки п. Гукевича арештував жандарм і відставив до комісаріяту поліції, з відки по довшім переслуханю арештованого випущено.

10. Що-до виборцїв з Гороховець Гната Слабого і Михайда Двулїта [о котрих уже повисше було згадано] — то их хотїв війт перекупити, щоби голосували на Тишковского, а коли єму то не удало ся, побив их і ще обжалував до ц. к. староства. Староство припоручило жандармам [quo titulo? яким правом?] арештувати их і дїйстно, безпосередно перед виборами жандармерія арештовала их з перед салї виборчої, закувала і з Перемишля пішки відставила до суду в Нижанковичах, дві милї від Перемишля. Розуміє ся — судья, переслухавши арештованих, зараз випустив их на волю, але они вже не могли віддати свої голоси при виборі посла. Розуміє ся — слїдство против них застановлено.

11. За звичайну бійку повиборчу, при чім одного легко ушкоджено [3-дневна нездібність до працї], велїло ц. к. староство [sіс!] арештувати двох селян Михайла Хробака і Дмитра Шулика. Розуміє ся — жандармерія спровадила их до суду, а там, по переслуханю, зараз випущено их на волю.

13. Чотирох радних з Дарович, котрі взяли від війта печатку громадску в огірченю за те, що против волї цїлої громади голосував на Тишковского, жандармерія, на припорученє ц. к. староства, відставила скованих [буцїм то за публичне насильство] до суду до Нижанкович. Тут пересидїли они два днї о голодї і холодї, відтак по переслуханю випущено их на волю, а слїдство застановлено.

13. Против академика Сенети і Вітика та селян Стефана Новаковского, Стефана Павлуцкого і инших внесено донос о публичне насильство і провину з §.302. зак. карн. [підбурюванє]. Розуміє ся — слїдство застановлено.

14. За те, що посол Стефан Новаковскій взяв собі, на підставі довголїтного звичаю, з громадских лозів кілька прутів лозини, обжалувала єго жандармерія до суду о крадїж, а прокураторія державна так ревно заняла ся тою справою, що хоч на підставі доказаної безвинности судья першої инстанції увільнив єго від заміту крадежи, внесла відклик до суду висшого.

15. Громади з котрих виборцї голосували на селяньского кандидата, жалують ся, що з ради повітової засилають им комісії, грозять війтам, що будуть их учити розуму, накладають кари і т. п.

16. Погорільцї Вишатич жалують ся, що при роздїлї заломоги секретар староства п. Ольшевскій як і секретар ради повітової п. Висоцкій надїляли погорільцїв запомогами після указок тамошного війта, звістного Глиньского — не після убожества і шкоди, яку хто потерпів, а після того: чи хто тримає "з панами" т. є. з Глиньским, чи з "радикалами" т. є. селянами.

17. Заслуженого педаґоґа, довголїтного взірцевого учителя Николая Новака, котрого підозрівали о участь в виборах, перенесла краєва рада шкільна "ze względów służbowych" з сталої посади в Зоротовичах до Руского села, де нема ще нї школи, нї мешканя.

Так то виглядає — пресія зі сторони рускої! — nota bene після засади львівского урядовця з Czasy: "бий і кричи, що тебе бють!"

Дѣло