◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Руско-народний театр прибуває до Львова дня 27 с. м. і дасть 12 представлень. Перше представленє відбуде ся в суботу, дня 30 н. ст. падолиста, а виставлена буде по раз першій драма Кальдерона, в перерібцї д-ра Франка, "Війт Заламейскій", в 5 актах а 7 відслонах, зі співами. Представленя театру будуть відбувати ся в сали "Клюбу почтового" (давнїйше Frohsinn) в готелю Жоржа. Початок представлень точно о 7½ год. вечером. Подаючи сю звістку, думаємо, що кождий львівскій Русин нею втїшить ся. Цїлий рік артистичної вандрівки нашої трупи театральної по провінції закінчить ся гостиною у Львові — і длятого наші артисти надїють ся, що львівскі Русини повитають і приймуть их так, як они на се заслугують. Тож великою відрадою і признанєм для наших артистів за цїлорічний труд буде, єсли саля театральна буде виповнена по береги публикою, — і на се ми уважаємо потрібним звернути головно увагу львівскої громади. Скоро саля буде повна, то й гра артистів випаде лїпше, а і критика може поставити більші вимоги. Для Русинів львівских найлїпша нагода, показати дїлом, що для них руско-народний театр єсть завсїгди милим і дорогим.

 

Справу покривдженя руского елєменту в університетї львівскім нотує за "Дѣлом" пражска Politik. Недавну статью нашу в тій справі она передала вірно, з виїмком тої одної похибки, що в "Дѣлї" не було сказано, мов би в остатнім часї більше число Поляків ["mehrere Роlеn"] габілітували ся до руских викладів, бо у нас бесїда була лиш о п. Долиньскім, о котрім опісля Роlitik згадує. Орґан ческій підносить з статьї "Дѣла" висказ, "що Русини мусять взяти в свою проґраму подїл львівского університету, а відтак наводить на заміти зі сторони польскої, що мов-то Русини не мають спосібних людей на катедри, відповідь нашу: "Нехай нам нинї даний буде наш університет, ми всї катедри на всїх видїлах обсадимо своїми людьми, а певно наш університет не буде гіршій від польского." — Колись Нїмцї так само говорили про Чехів, що не мають людей, а нинї Чехи мають свій університет обсаджений своїми людьми і не потребують встидати ся за своїх людей науки.

 

Про засуд кс. Стояловского в повітовім судї в Містеку дня 16 с. м. на кару трех тижнїв арешту доносять близші вісти: Сам кс. Стояловскій на розправу не явив ся, а заступав єго д-р Гарпнер з Відня. Судья увільнив кс. Стояловского від переступлень з §§.312 і 314 зак. кар., а засудив за переступленє з §.491. т. є. за обиду презідії тїшиньского суду окружного в письмі поданім из вязницї з закидами самоволї і насильств сповнених у вязници на єго особі.

 

Холєра знов змагає ся. Появила ся в новій місцевости вигнанцї пов. чортківского, де запала 1 особа. Разом остало в лїченю з попередних днїв 13 осіб, занедужало 6, померла 1, остає дня 21 с. м. 18 осіб хорих.

 

Вплив елєктрики на рури водні та ґазові. Про шкідливий вплив трамваїв елєктричних на рури водні і ґазові доносять з Чікаґо: Елєктрика о силї 500 волт, біжучи дротом перетягненим над улицею, а потім переходячи за помочію находячих ся на возах вил до моторів, що порушають колеса, має після теорії вертати до стації центральної по шинах тїсно з собою получених. Тимчасом так в дїйстности не єсть, бо 30 до 40% елєктрики входить з шин в землю. Підчас дощу входить єще більше. Глядаючи в земли за добрими провідниками елєктричности, якими суть металї, елєктричність стрічає рури водні і ґазові і дїлає на ті з такою силою деструкційною (елєктроліза), що по кількох лїтах рури розсипують ся за ударом лопати. Бостон було першим містом, котре зробило се відкритє і приневолило товариство трамваєве до мирового полагодженя сеї справи. Тепер місто Омага процесує ся з товариством трамваєвим о 250.000 долярів відшкодованя за знищені рури водні, а инші міста в Америцї переговорюють ся з товариствами трамваєвими о покритє анальоґічних шкід. Шкідливий вплив трамваїв елєктричних на рури водні і ґазові стверджають славні елєкстротеніки як проф. Баррет з Чікаґо і В. Девіт з Філядельфії.

 

Дрібні вісти. Кость Паньковскій у Львові, ул. Театиньска ч. 19, пошукує домової учительки до двох дївчат з І і IV кляси в домі священичім коло Сокаля.

 

Дѣло

23.11.1895

До теми