◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Відчит д-ра І. Олеськова "Про відносини наших селян в Америцї" відбуде ся в недїлю 24 падолиста с. р. в комнатах товариства руских ремісників "Зоря" о 7-ій годинї вечером. — По відчитї відбуде ся забава з танцями.

 

Холєра. Новими місцевостями, де холєра появила ся, суть Сосулівка і Улашкіцї, пов. чортківского. Разом дня 20 с. м. остало хорих з попередних днїв 13 осіб, занедужали і померли 4 особи, на дальше остає в лїченю 13 осіб.

 

Курси на біржи не можуть все ще прийти до рівноваги. Причиною того не так ситуація політична, як радше инсольвенція многих домів банкових, котрі не можуть вирівнати припавших на них страт і мусять продавати більші скількости ефектів. Між тими инсольвентними фірмами находить ся також львівска контора банкова Шеленберґ & Крайзер, котра стратила на краху пів міліона зр. Властителї контори жертвували вірителям 30%, але вірителї не згодили ся. Контора банкова грала на біржи берлиньскій і віденьскій на власний рахунок а також на рахунок своїх комітентів, котрі тепер не хотять покрити своїх страт а тим поставили фірму в прикре положенє.

 

П. Михайло Новаковскій, академик, увязнений дня 31 жовтня т. є. в день доповняючого вибору посла до ради державної під замітом злочину обиди маєстату, вийшов дня 20 с. м. на волю з слїдчої вязницї окружного суду в Перемишли, бо — як пише Gazeta Przemyska — "донос вишатицкого війта Глиньского показав ся зовсїм а зовсїм безпідставним".

 

Зміну статута міста Львова ухвалено на вчерашнім засїданю ради міскої при поименнім голосованю 44 голосами против 35. Русини, радні міста, голосували за зміною статута. Після зміненого статута, рада міска нa будуче буде вибирана не на три роки, ино на шість лїт. Що три роки уступає половина (50 радних) через вильосованє, а на місце уступаючих будуть переведені доповняючі вибори. Дальша зміна така, що рада буде вибирати з-поміж себе презідента, першого і другого віцепрезідента (доси був лиш один віцепрезідент) та делєґатів, котрих число означає сама рада. Презідент і першій віце-презідент суть вибирані на шість лїт, другій віцепрезідент і делєґати на три роки. Презідент і першій віцепрезідент урядують постійно за винагородою, яку ухвалить рада. Єсли через 15 лїт урядували безпереривно, то рада може визначити им емеритуру. Дальші зміни відносять ся що до права накладаня додатків до податків на потреби міста, именно щоби вільно було радї міскій без позволеня видїлу краєвого накладати додатки аж до висоти 30% податків безпосередних або до 50% податку консумційного. — Ухвалена зміна статутів мусить бути ще ухвалена соймом і одержати санкцію цїсарску.

 

Стан недуги ґр. Таффого так погіршив ся послїдними днями, що майже нема надїї удержати недужого при житю. Лїкарі не таїли сего, що єсли яка нова комплікація наступить в недузї, то хорий єї не видержить за-для ослабленого орґанізму. Ґр. Таффе не принимав від кількох місяцїв нїякої поживнїйшої страви, бо чув відразу. Що найбільше перемагав недужій себе на силу зїсти дрібку росолу, часом яйце, винити немного вина, шампана і трохи коняку. В наслїдок того орґанізм був дуже ослаблений. Недужій западав від довшого часу в непритомність. Перед тижднем родина думала, що недужій вже в аґонії, бо не міг нїкого розпізнатп. А однак жилава натура ґр. Таффого перемогла сю тяжку крізу і вже в ночи розмавляв недужій довше з лїкарем. В часї цїлої недуги занимав ся ґр. Таффе пильно політикою; читав ґазети і розмавляв о своїй минувшій дїяльности. Однак від чотирох днїв ґр. Таффе не приходить майже до притомности. Фантазує мов в пропасници, а тематом тої делірії суть майже виключно справи політичні. Небезпечна комплікація недуги лежить в тім, що в нозї трупішіють кости (caries). Лїкарі не можуть перенести ампутацію ноги за-для ослабленого орґанізму, тож і не можна надїяти ся, щоби штуцї лїкарскій удало ся утримати недужого при житю. Послїдна вість така, що серце чим раз більше слабне, і можна надїятись катастрофи кождої хвилї.

 

В Сучаві посвящено оногди будинок висшої ґімназії. Новий двоповерховий будинок, відповідаючій всяким вимогам гіґієнічним, коштував 108.000 зр. Директором сеї ґімназії именовано Стефана Ренту, професора ґімназії з Черновець.

 

Страшна драма родинна розіграла ся 11 с. м. в селї Дублянах повіту самбірского. Селянин Андрій Завадскій, дізнавши ся, що єго жінка, з котрою від довшого часу жив в незгодї, вивела одну корову на обійстє своєї матери, взяв виострену косу і пійшов до тещі, щоби корову відобрати і жінку поучити. Прийшовши до тещі, застав двері хати зариґльовані, отже виважив их і розлючений намірив ся косою до жінки. Жінка, держачи двоє малих дїточок, присїла в кутї комнати. Тогдї чоловік, розярений ще більше, одним замахом коси розчерепив голову своїй дволїтній дочцї а потім тяжко поранив свою тещу. В часї сеї різнї явив ся в хатї брат Андрія Иван і кинув ся до убійника, щоби відібрати косу. Почала ся боротьба, в часї котрої Иван, вириваючи братови косу, сїпнув нею так незручно, що братови відтяв з голови спору частину шкіри з волосєм. Прокураторія державна в Самборі вислала зараз на другій день до Дублян комісію слїдчу. Убійника зараз увязнено.

 

Мода ґастрономічна. Від якогось часу входить в звичай спожити по кождім кормі деннім кілька ложочок меду прісного. Лїкарі-гіґієністи, головно в Швайцарії кажуть, що се дуже користне для травленя.

 

Дрібні вісти. Архикнягиня Бянка, жена архикнязя Леопольда Сальватора породила вчера в полудне в Загребі сина; за пробуваня у Львові мала архикнягиня самі дочки. — Передвчера вечером вилила на себе одна жінка при ул. Шумляньского нафту, нафта заняла ся і попарила єї на цїлім тїлї. — Маґістратскій возьний у Львові Антон Галкевич згубив взяту в банку суму 660 зр. — Першій поїзд з Янова привіз вчера до Львова 6 подорожних. — Від вчера зима почала у нас здаєсь уже не на жарти своє панованє; снїг упав так сильно, що в годину покрив грубою верствою улицї міста і трамвай елєктричний не міг ходити. — В Парижи помер в ваґонї зелїзничім кн. Іосиф Любомирскій, брат фундатора заведеня для сиріт в Кракові. Роджений в Парижи р. 1839 занимав ся літературою. — В Римі помер дня 19 с. м. кардинал Лукіян Бонапарте роджений в р. 1828, внук Лукіяна, брата Наполеона І. Не підносячи нїяких претенсій до француского престола, посвятив ся покійний станови духовному і від року 1868 був кардиналом.

 

Дѣло

22.11.1895

До теми