◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про депутацію Русинів у цїсаря згадали ми вчера, нинї-ж подамо ширше про ню після комунікату у віденьских ґазетах. Депутація складала ся: з митрополита Сембратовича, епископа Пелеша, крилошан Білецкого, Туркевича, Фацієвича, Чеховича, Волошиньского, Бачиньского і Юл. Сембратовича, послів Барвіньского і Вахнянина, радника двору Зубрицкого і судьї повітового Юзичиньского. Провідник депутації митрополит Сембратович виголосив до цїсаря слїдуючу промову: "До безчисленних добродїйств, які рускій нарід і єго духовеньство зазнали з наймилостивійшої доброти і ласки В. Величества, зволила В. Величество найласкавійше долучити недавно величаве, Є. Святостію папою Львом XIII. з найбільшим признанєм зазначене добродїйство: заснованє руского институту духовного в Римі. Отся нова ласка В. Величества подає нам бажану нагоду наблизитись до ступенїв найвисшого престола і зложити у стіп В. Величества нашу найпреданнїйшу подяку. З вдячности нашого серця молим в молитвах Всевишнього, щоби Ваше ц. і к. апостольске Величество для добра всїх народів в Австрії, вірно преданних батьківскому скиптрови В. Величества, а именно вірних Русинів зволив як найдовше в будучність удержати в найлїпшім здоровлю і гараздї, охороняти і благословити." Цїсар відповів на сю промову: "Дякую вам за заявленє вірности і преданности, яке зложили ви менї в имени руского народу. Тїшить мене, що я на бажанє св. отця міг знов для Русинів дещо зробити, для Русинів, на котрих вірність я завсїгди можу спуститись. Надїю ся, що нове заведенє принесе лиш хосен Русинам і их церкві." Відтак розмавляв цїсар з поодинокими членами депутації. Митрополитови складав цїсар желаня з нагоди одержаня кардинальскої гідности і питав, як численна була депутація в Римі. Звернувши ся до послів Барвіньского і Вахнянина висказав цїсар надїю, що ситуація в парляментї небавом прояснить ся і палата буде могла занятись полагодженєм своїх справ.

Спір о язик викладовий в науцї рускої реліґії в IV-ій ґімназії у Львові ще й доси не покінчений! Новий катихит тої ґімназії о. Крипякевич, обнявши катихитуру з початком жовтня, почав на підставі устного припорученя Ординаріяту митрополичого викладати Русинам реліґію по руски, як се дїєсь по всїх школах середних в краю і в V-ій ґімназії польскій у Львові [з виїмком на цїлий край львівскої ґімназії им. Франц-Іосифа, де місто Львів зробило собі якесь в тім дїлї застереженє]. Директор IV-ої ґімназії Козьол заборонив знов і о. Крипякевичеви викладати pycкy реліґію по руски. О. Крипякевич, заявивши двректорови, що він від свого не може відступити, предложив справу митрополичому Ординаріятови. Ординаріят віднїс ся до краєвої ради шкільної з представленєм, а краєва рада — замість зараз рішити справу ясну як сонце, постановила відволїкати єї і орекла, що поки справи не порішать, має лишити ся status quo — катихит має викладати руску реліґію по польски! Не знати, як випаде остаточне рішенє краєвої ради шкільної, але вже й то річ значуща, що status quo від початку жовтня треває і до нинї — краєва рада шкільна справи не рішає!

Холєра держить ся ще в Хоросткові пов. гусятиньского, в Будзанові і Струсові пов. теребовельского; в Радехові пов. камінецкого остала була 1 особа і подужала. Разом остали з попередних днїв хорі 4 особи, занедужали 2, подужала 1, остає в лїченю 5 осіб.

"Чорна субота", що на віденьскій біржи видерла спекулянтам кількасот міліонів зр., не пощадила також і Львова. Страти тутешних грачів обчислюють найменше на два міліони, а дехто цїнить их навіть на 4 міл. зр. Показуєсь, що біржева гра у Львові обіймає ширші круги, нїж би хто думав. Навіть найдрібнїйші крамарі, майже ганделеси, грали бодай на 25 штук якихсь акцій і потратили при тім по 100 зр. і більше. А розказують ту о стратах далеко більших. Один фабрикант мав стратити 150.000, директор котрогось банку 100.000, котрийсь адвокат 200.000, властитель величавого готелю 40.000, один з банкірів 600.000 зр. і т. д. Кілько то найдесь між ними, що не лиш надірвали своє майно, але і таких, що стратили все своє майно, або і позаривали других, може навіть кроваві ощадности, гроші вдів і сиріт, зложені в "безпечні руки"!

Сміла крадїж. В ночи з 13 на 14 с. м. зрабовано судову касу депозигову в Слємєню, при чім злочинцї забрали кромі нот сто-риньскових також один банкнот на 1000 зр. Здає ся, що крадїж сю сповнила та сама шайка, котра допустила ся недавно великої крадежи в Вадовицях. За злочинцями заряджено слїдство.

Цукор подорожів. В наслїдок змови фабрикантів цукру піднесли купцї львівскі з нинїшним днем цїну цукру "в голові" на 34 кр. за кільо, в дрібній продажи нерубаного цукру на 35 кр., а в кістках і мучцї на 36 кр. Отже цукор подорожів майже о 2 кр. на кільоґрамі.

Огнї. В Дрогобичи вибух 13 с. м. огонь на передмістю "Лан жидівскій", однак мимо страшного вітру завдяки сторожам огневим з Борислава, Трускавця, Дрогобича і ин. згоріло лиш кілька домів.

Дрібні вісти. Стан здоровля ґр. Таффого остатними днями знов погіршив ся. — Вибір доповняючій одного члена ради повітової в Перемишли з ґрупи більших посїлостей розписаний на день 19 грудня с. р. — Бурмістром Любачева вибраний нотар п. Капко. — У Відни застрілив ся 54-лїтний емер. підполковник Ад. Берґман. — Суд окружний в Вадовицях видав лист гончій за В. Ріппером, инжінєром вадовицкої ради повітової, котрий недавно в поєдинку застрілив в Кракові капітана з вадовицкого полку. — Славний дім гри в Монте-Карльо упадає, бо сего року в червни, липни і вересни дохід зменшив ся в прирівнаню до року минувшого о 500.000 франків. — В Воли ржечицкій коло Тарнобжеґа одна селянка, вийшовши з хати, полишила без надзору двоє дїтей: одно дволїтне, друге чотиролїтне. В хатї лишилась також свиня, котра кинулась на молодшу дитину і відкусила їй одну руку по лікоть і долоню другої руки. Дитина мимо скорої помочи лїкарскої, в кілька годин померла. — Анєля Ґумцеля 15-лїтна дївчина з Улянова, пійшовши в день лат. Всїх Святих на гріб свого брата, щоби єго вінцем прикрасити, померла серед молитви з надмірного зворушеня душевного, бо перед тим не було у неї нї найменших познак якої слабости. — Нові копальнї зелїза віднайдено в Старій Гутї, повіта ченстоховского і в Різнику, повіта дембиноского в ґубернії пйотрківскій в Россії. — Ґрафиня Гартенав, вдова по кн. Александрі Батенберґскім, приїхала до Софії.

Дѣло