З біржи.

"Ein sсhwarzer Samstag" була минувша субота для наших спекулянтів біржевих. Зойк і плач роздав ся на віденьскій біржи, бо така катастрофа не скоро лучає ся, а зі статистики біржевої, котра нотує славні "крахи" в рр. 1873 і 1882, виходило би, що катастрофи повтаряють ся що десять лїт. Біржа віденьска втратила того одного дня 500 міліонів зр. Хтось втратив, а хтось мусївъ заробити; втратили дрібні спекулянти, будьто фахові біржевики, будьто публика, котра даєсь заманити численними конторами векслевими, а заробили великі капіталісти і банки, та й ті, котрі штучно викликали крах. Суботнїшний крах не прийшов несподївано, єгo можна було зачути у воздусї. Вже ліквідація місячна дня 31 жовтня вказувала, що заносить ся на крах. Того дня страти віденьских біржевиків перевисшили сотку міліонів. Причиною того передвступного краху був упадок курсу акцій африканьских закопів золота. Від якогось часу замітна справдїшна горячка в єкспльоатації теренів золотоносних в полудневій Африцї. Потворились безчисленні товариства акційні і випустили в світ безлїч акцій. При нечуваній реклямі анґлійских ґазет, удалося підбити курс акцій в гору; коли-ж показало ся, що значна більшість товариств акційних оперує лише на біржи а не на теренах золотодайних, акції упали і спекулянти мусїли вирівнати різницю курсів. Вже тогдї показало ся, що спекулянтам біржевим забракло готівки до вирівнаня діференції, і треба було продавати инші вальори, а тим самим в наслїдок надмірного продаваня вальорів их курс мусїв упасти. В тім краху були заанґажовані головно біржи лондоньска і париска, хоч і віденьскі спекулянти як сказано, потратили значні суми. В кілька днїв по ліквідації жовтневій банк отоманьскій в Царгородї оголосив, що застановляє виплату готівкою (золотом) на три місяцї. Отся мораторія банку причинила ся до упадку вальорів турецких може в більшій мірі, якъ всї непокоячі вісти політичні зі Всходу, і на нїй потерпіла головно біржа париска. Але все таки загальний курс вальорів ще не був так дуже злий, противно видавало ся, що дійде до такої висоти, як було при кінци вересня. Нараз сеї суботи на біржи віденьскій настав крах. Коло полудня можна було замітити якійсь переполох між спекулянтами, такій, як се буває по виповідженю війни.

Загал не вмів собі витолкувати причини занепокоєня, бо не було грізних телєґрам, але на ухо подавано собі вість, що держави европейскі поставили ультіматум Туреччинї. Сего було досить спекулянтам, щоби кинути на продаж масу вальорів. Тимчасом нїхто не хотїв купувати, а передовсїм відпоручники т. зв. haute finance заховувались апатично. Се дало товчок до ще більшої паніки. Нараз дає ся чути голос сензаля біржевого: "Маю на продаж акції прагскої индустрії зелїзничої". (Курс тих акцій стояв 714 зр.) Хтось каже: "Дам 660 зр.", а сензаль відповідає чим скорше: "Бери". Но і зачала ся продаж з такими знижками, що здавало ся, мов ті люде хотять позбути ся своїх вальорів за яку небудь цїну, щоби бодай дрібку майна уратувати. При замкненю біржи показало ся, що різниця курсу на деяких паперах доходила до 50 процент. Н. пр. акція віденьского трамваю, котрі суть, так сказати би, пестїєм віденьскої біржи, з 553 упали на 420, акції прагскої индустрії зелїзної з 714 на 580 льойда австрійского з 516 на 420 і т. д. Ту різницю в курсї мусять вирівнати ті, котрі грали на діференцію, а що спекуляція біржева головно на тім опирає ся, то і велика руїна маєткова постигла біржевиків. По полудни зачав курс паперів поправляти ся. Побачили, що Ротшільд закупив значнїйшу скількість паперів, прочитали телєґрами, що льорд Сельсбері не сказав на бенкетї у льорда-майора нїчого страшного — і вже не продавано в надмірній скількости. — Біржевикам отворились очи — побачили, що упали жертвою несовістної спекуляції. Кажуть, що берлиньска біржа заробила на віденьских спекулянтах кілька сот міліонів, бо грала на baiss-y (знижку) і дійшла до несподїваних результатів. Суботнїшний крах буде тілько наукою для спекулянтів біржевих, котрі дали ся обдерти зі шкіри можновладним банкирам. Віденьскій крах відбив ся і на львівских халатниках, котрі свої операції фінансові переводять на валах. Як говорять, мали втратити львівскі біржевики міліон зр.

Дѣло