◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Д-р Иван Франко надрукував в віденьскім журналї Die Zeit статью під заг. "Dіe jungste galizische Wahl", в котрій обширно описує исторії, яких зазнав він яко кандидат і єго виборцї за час цїлої акції виборчої в Перемышли, Мостисках і Добромили. Ми, Галилейцї, до тих исторій так вже навикли, що они не здають ся нам нїчим незвичайним, але для людей по-за границями нашого краю буде се лєктура дуже займаюча. I так тепер часописи аж до знудженя пишуть раз-у раз лиш про Вірмен в Малій Азії, то кождий радо перечитає де що і про Русинів з Пів-Азії...

Нинї відбуває ся въ Перемышли перше віче господарске устроєне товариством "Просвіта". На віче виїхали сегодня зі Львова заступаючій голову товариства о. сов. Ал. Тороньскій, директор канцелярії "Просвіти" д-р Кость Левицкій і другі. Як відомо, на сїм вічу господарскім буде розльосоване межи селян членів "Просвіти" значнїйше число предметів. Итак: взірцевий млинок до чищеня збіжа [вартости 40 зр.]. — кіньска мотика до раленя і підгортаня [варт. 25 зр.] — 5 коловоротків до пряденя [варт. 14 зр.], — 25 мішочків насїня трави-купчатки (dactylis glomerata), кождий мішочок на засїв одного морґа [варт. около 33 зр.], — 25 взірцевих щеп дерев овочевих [варт. 12 зр. 50 кр.], — вкінци 10 пакетів книжочок господарското змісту [варт. 25 зр.].

Товариство Руских женщин в Станиславові розписало було ще в місяци маю с. р. в "Дѣлї" конкурс на оповіданя і повістки для руских початкуючих шкільних дїтей, а именно дївчат, за ремунерацією 60 корон, і більші оповіданя та повістки [в обємі 3 аркушів друку] для підрослїйшої молодежи за ремунерацією 80 корон. Позаяк на означений в конкурсї речинець, с. є. по конець жовтня, прислав тілько один автор оповіданя, а деякі заявили, що ще не встигли написати, то видїл Товариства Руских женщин продовжує речинець на надсиланє висше означених праць до кінця мая 1896 р. і заразом звертає ся з горячою просьбою до наших писателїв і писательок, щоби частину своєї працї жертвувала і сему виховуючо научному родови літератури, так важному в народно-патріотичнім виховуваню руских дїтей. Услівя були означені такі: язик чистий рускій, основа своя рідна, зміст виховуючо-научний, спосіб представленя принадний. — Від видїлу товариства Руских женщин в Станиславові, 10 жовтня 1895. Минодора Цурковска предсїдателька. Ольга Зарицка секретарка.

В недїлю маршалок ґр. Бадені приймав депутації, котрі прибули представитись і повитати єго на урядї маршалка краєвого. Приймав раду міста Львова, депутацію товариства садівничо-огородничого, кураторію фундації ґр. Скарбка, команду жандармерії, висшій суд краєвий і управителя філії банку австро-угорского д-ра Єленя.

Холєра в Галичинї держить ся все однаково. Новою місцевостію, в котрій ся пошесть появила ся, єсть в повітї брідскім село Руденко ляцке, де занедужала 1 особа і померла. З днїв попередних остали на вчера в лїченю 22 особи, занедужали 3, виздоровіло 9, померли 4, остає в лїченю 9 осіб.

Щепленє холєри. Д-р Хавкин, котрий виїхавъ був до Индії для випробованя свого способу щепленя антіхолєричного в властивім гнїздї пошести, вернув уже до Парижа. Після информацій часописей анґлійских досвіди д-ра Хавкина були успішні. На засїданю товариства лїкарского в Калькутї, скликанім в честь д-ра Хавкина, заявив презес товариства, що при 43.000 щеплень не стверджено нїколи шкідних наслїдків та що серед осіб, щеплених антіхолєричною заразиною, смертельність зменшила ся о 18%.

Дрібні вісти. В Перемишли отроїв ся карболем дозорець дому Дим. Левицкій. — В Франкфуртї над Меном отроїв ся знаменитий хірурґ проф. д-р Г. Зайдель, боячись наслїдків з того, що в суперечцї ударив свого товариша. — Дня 2 с. м. в Молчанівцї, пов. скалатского, вийшла з дому родичів, скоро лиш стало зоріти, 18-лїтна Палагна Кирилова, а около 8-ої години рано найшли єї на поли клячучу без памяти і приведена до дому незабавом померла; заряджене слїдство може вияснить причину сеї загадочної смерти.

Дѣло