Яркадій Райкін в гостях у львов'ян
З третього листопада у Львові дає гастролі Ленінградський театр естради і мініатюр за участю лауреата Всесоюзного Конкурсу естради — Аркадія Райкіна.
Естрадний жанр — наймасовіший, найдохідливіший і популярний. За його допомогою можна швидко відгукуватися і реагувати на найрізноманітніші події.
Взявши за основу творчу передачу, самостійну вигадку, колектив театру керований тов. Райкіним завоював заслужений успіх. Театр опанував чудовий жанр — трансформацію з переодяганнями. За короткий час, буквально за кілька хвилин, перед глядачами виступає Райкін — несхожий на попереднього. Аркадію Райкіну властивий великий талант. Про талант цього актора говорить той факт, що він може зіграти в одній виставі 23 ролі.
Репертуар Ленінградського театру дуже поширений. Він складається з фейлетонів, новел, інтермедій, короткотривалих злободенних мініатюр і навіть мікромініатюр, які іноді займають для виконання всього до 15 секунд.
В розмові в нашим кореспондентом лауреат Всесоюзного Конкурсу Естради Аркадій Райкін розповів:
— Ще в 1925 році ленінградським школярам добре був знайомий, керований мною джаз-гол. Я сам тоді складав веселі інсценівки, жартівливі пісні на різні шкільні теми, а мої товариші успішно опанували імітацію музичних інструментів.
З юнацьких років я захоплювався театром, мріяв стати актором. І моя мрія здійснилась. Закінчивши театральний інститут, почав працювати в театрі ім. Ленінського комсомолу в м. Леніна.
Великим щастям для мене було, коли я почав виступати перед глядачами, як естрадний актор. В один із літніх вечорів 1938 року мені довелося виконувати роль конферансьє. За свою багаторічну артистичну діяльність я ще ніколи так не хвилювався, як цього вечора. Але в душі я радів, що нарешті виступаю перед глядачем не загримирований в якийсь образ, а безпосередньо розмовляю з ним. Цей вечір остаточно вирішив мій подальший шлях. Я твердо вирішив залишитися на естраді. Жанр естрадного актора мене дуже приваблює різноманітністю своїх форм. Цей жанр гарантує свободу поведінки актора на сцені, дає можливість розгорнути свої гумористичні здібності та мистецтво перевтілення.
В останній час я працюю художнім керівником Ленінградського театру естради і мініатюр. Наш театр зовсім не подібний на драматичні театри. Ми не ставимо п'єс з великою кількістю дій. Проте, кожна наша мініатюра, яка триває всього 10–15 хвилин — це цілком закінчена, змістовна сценка. Нам досить цього часу, щоб викрити пройдисвіта, або такого промовця, від якого втікають слухачі. Зовсім нерідкі бувають і такі випадки, коли під час наших вистав раптом хтось підводиться і виходить із залу. Це не дивно — людина впізнала себе в мініатюрі.
Зараз колектив нашого театру працює над новою програмою «Тисяча і одна ніч». Цю виставу ми присвячуємо темі поваги людини до людини, взаємодопомоги і дружби.
Вільна Україна
11.11.1945