◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Найновійшій курс рускої політики зазначив новий свій "здобуток" — і то навіть по-над тую літанію "здобутків", яку гостячій нинї в Римі посол Вахнянин скомпонував і при гучних оплесках "Народної Часописи", "Буковини", Gazet-и Narodow-ої, Czas-y е tutti guanti вирецитував в звістній своїй брошурі. — Як відомо, по смерти бл. п. Олександра Огоновского в сїчни 1891 року аж до тепер — отже через чотири роки! — не допущено нїкого з Русинів до викладу австрійского права цивільного в львівскім університетї, хоч були правники-Русини, котрі на основі своїх праць наукових о то старали ся. Аж ось нараз — новий доцент, нїкій пан Aleksander Doliński, Поляк і латинник, чоловік, котрий нїколи нїчого по руски не писав, ба ледви навіть мову руску знає — оголошує сими днями виклади з австрійского права цивільного в двох мовах, а то оден предмет в мові польскій а другій в — рускій! Якими то йшло дорогами і яке то значінє має для рускої справи, о тім поговоримо завтра; нинї констатуємо лиш сам факт, котрий глубоко огірчив Русинів в університетї і по-за університетом. Притакнули "новокурсники" окликови "pod jednym dachem" — цїкава річ, чи й тепер притакнуть дальшому окликови "pod jednym kapeluszem"?!

Академ. товариство "Союз" в Чернівцях обходить в днях 20 і 21 падолиста с. р. 20-лїтні роковини свого истнованя. Проґрама свята: Дня 20 падолиста о год. 1½ пополудни відбуде ся академія в великій сали "Народного Дому" [ул. Петровича ч. 2], а о 7-ій вечером в сали черновецкого музичного товариства [площа Рудольфа] концерт членів товариства "Народний рускій театр". [Карти вступу можна дістати два днї перед концертом в товаристві "Союз" (ул. Петровича ч. 2) між 5. а 6. год. вечером, а в день концерту при касї. — Льожа 5 зр., перші місця 1 зр. 20 кр., дальші по 80 кр., вступ 50 кр., для студентів 30 кр.] — Дня 21 падолиста о год. 8½ вечером відбуде ся в сали черновецкого стрільничого товариства [за огородом Народним] вечер з танцями. Стрій на вечерок для женщин вечерковий, для мужчин балевий. — Карти вступу на вечерок можна дістати лише за оказанєм запрошеня, два днї перед вечерком в товаристві "Союз" між 5. a 6. годиною вечером, а в день вечерка при касї. Вступ від особи 1 зр. 20 кр.

Про авдієнцію руских паломників у папи одержуємо таку вістку: Депутація руска складала ся з 85 людей, між тими 12 селян. На авдієнцію до папи прилучили ся також питомцї з колєґії св. Атанасія. Авдієнція відбула ся 3-ого с. м. о 12-ій годинї в полудне. Впреосв. митроп. Сильвестер в промові до св. отця подякував при нагодї 300-лїтного ювілею унії берестейскої за добра і ласки для церкви рускої, а именно: за реформу Чина св. Василія Вел., за синод львівскій та й за нову колєґію руску в Римі і внїс "многая лїта". [Зібрані Русини многолїтє відспівали]. Папа у відповіди висказав свою радість з причини гостини Русинів і взивав их навертати Всхід до католицизму. Кардинали принимали Русинів холодно, Ледоховскій дипльоматично. Кардинал Рамполя розмовляв про личні відносини поодиноких паломників, а до послів Барвіньского і Вахнянина сказав, щоби сотворили сильну Русь...

Новий маршалок краєвий ґр. Станислав Бадені обняв урядованє вчера о 11 годинї перед полуднем впроваджений до видїлу краєвого намістником кн. Сангушком. Промова кн. Сангушка і відповідь ґр. Баденього на промову намістника як і опісля на промову п. Хамца не містили в собі нїчого надзвичайного, а замітне було се, що новий маршалок прибув обняти урядованє — в контуши і при карабели...

Про руске всенародне віче у Львові помістив Kurjer warszawski таку телєґраму зі Львова: "Wyborcy rozmaitych grup wyznania grecko-katolickiego zwołali na dzień 15 b. m. do Lwowa wiec w sprawie dokonanych wyborów do sejmu galicyjskiego." — Так виходило би, що в Галичинї по остатних виборах до сойму вже нема "narodowośсі", лише "wyznania"... Смішно і глупо!

Живцем спалені єретики. З Нового Іорку доносять, що в однім містї в Мехику [місто зве ся Техаkаnу] спалено в вязници на приказ судьї десятеро людей за єресь. Судья сказав, що такій має приказ від Бога; велїв людей з ліжка витягти і увязнити, відтак замкнув их у вязници і підложив огонь. Вязниця згоріла а з нею і увязнені. Населенє допустило до того дикого злочину під впливом реліґійної манії. Заряджено в тій справі слїдство і двацять осіб увязнено.

З поля христіяньскої археольоґії. Австрійскій пралат монсіньор Вільперт, котрий веде дальше наукові дослїди помершого торік славного христіяньского археольоґа Poсci, видав книжку п. заг. "Fractio panis", котра звернула на себе увагу христіяньского світа. Пралат Вільперт відкрив в катакомбі св. Присцилї фресковий малюнок з ІІ-ого столїтя христіяньскої ери а представляючій св. вечерю і причастє вірних в хвили ломяня хлїба. [Від того й назва Вільпертового твору — "Fractio panis".]

Дрібні вісти. У Львові померли в остатних днях: вислужений совітник краєвого суду Дрдицкій, купець Иван Стахевич [в 45 роцї житя] і кандидат нотаріяльний Тит Узємбло [в 37 р. житя]. — Маґістрат міста Львова ухвалою з дня 30 жовтня знїс своє розпорядженє з 20 серпня с. р., щоби пси в містї провадити на шнурку або накладати им каганцї.

Дѣло