28 роковини Великої Жовтневої Соціалістичної революції народи нашої Батьківщини відзначають в умовах миру. Німецько-фашистські та японські імперіалісти розгромлені наголову. Ця велика перемога Радянського Союзу стала можливою завдяки торжества основних принципів соціалізму, завдяки тому, що наш соціалістичний лад надав країні Рад непереборну силу, забезпечив нашу воєнну, економічну та ідеологічну перемогу над ворогом. Соціалістична система господарювання забезпечила нарощування наших сил в ході війни. Соціалістична система забезпечує швидке відбудовування і дальший розвиток народного господарства і в дні мирного розвитку.
Народне господарство Львівщини за часів тимчасової німецької окупації зазнало великих руйнувань. Прийшла героїчна Червона Армія, вернулась рідна радянська влада і швидко стали загоюватися рани, заподіяні ворогом. Кожний чесний трудівник та трудівниця одержали право на працю, на освіту, на заможне життя. Всі люди стали господарями своєї долі.
Німецькі загарбники відобрали у селян землю. Радянська влада повернула її дійсним господарям. Більше, як 40 тисяч селянських господарств одержало 60.323 гектари землі, яка закріпляється тепер за ними назавжди.
Вдячні славній Червоній Армії-визволительниці, її полководцю Генералісимуму товаришу Сталіну трудящі селяни Львівщини вчасно обробили землю, яку дала їм радянська влада, засіяли і виростили багатий урожай. Ті селяни, що не мали насіння (а їх було понад 18 тисяч) одержали допомогу від держави і теж змогли якслід обробити й засіяти землю. В цьому році сівба ранніх зернових була проведена в кращі агротехнічні строки, тобто до 17 квітня. Вчасно проведена прополка, сінозбирання. За один місяць і 5 днів хлібороби області встигли зібрати всю площу посіву зернових, тобто 331.920 гектарів, зв'язати в снопи й завезти на подвір'я. Своєчасне закінчення збирання врожаю й проведення обмолоту дало можливість Львівській області, одній із перших на Радянській Україні, виконати першу заповідь перед державою — хлібопоставки.
Осінні сільськогосподарські роботи також завершені. Посіяно в цьому році понад 190.000 гектарів озимих культур, на 25.000 гектарів більше, ніж в минулому році. 57,5 процента озимих посіяно по парах, картоплянику та інших попередниках. Велика кількість грунту одержала місцеві добрива. Все це свідчить про те, що трудове селянство нашої області, прагнучи одержати високі врожаї в майбутньому році, переходить на культурне господарювання, запроваджує агротехніку. Велику допомогу надає селянам радянська влада через машинно-тракторні станції, яких на Львівщині 32 і які на 30 жовтня вже виконали річний план тракторних робіт. мтс Львівщини мають багато людей, що, оволодівши тракторною справою, виконують і перевиконують свої завдання. Тракторист Мальчицької МТС тов. Яніковський, що разом із своїм змінним тов. Залізняком обслуговував 148 господарств, виконав річний план на 219 проц. Бригадир тракторної бригади Ферліївської МТС тов. Івахін виконав план тракторних робіт на 200 процентів, а тракторист цієї МТС тов. Горань виконав на 300 процентів. Передових трактористів налічується тепер декілька десятків, але недалеко той час, коли їх будуть сотні.
В багатьох районах Львівщини, за ініціативою самих селян, створені колгоспи. Виконавши зобов'язання перед державою та створивши необхідні і насінньові фонди, колгоспники тепер розподіляють плоди артільного господарювання. По чотири-п'ять кілограмів на трудодень зерна припадає в окремих колгоспах. Ті колгоспники, що працювали сумлінно, одержують по 100 і більше пудів хліба, крім городини та грошей.
Ці успіхи стали можливі завдяки тому, що радянська держава постійно піклується про розвиток сільського господарства, подає колгоспникам і трудовому селянству постійну допомогу.
Напередодні великого свята, в кінці жовтня відбулася обласна нарада колгоспників Львівщини. Вона показала, що львівські колгоспники стоять на шляху до дальшого організаційно-господарського зміцнення своїх колективних господарств. Всі учасники наради в своїх виступах дякували радянській владі, партії Леніна — Сталіна, вождю і вчителю, батьку рідному, великому Сталіну за вказаний єдиноправильний шлях до щастя.
В цьому році колгоспники і колгоспниці вперше господарювали колективно, здобули успіхи, які багатьох селян наочно переконують у перевазі суспільного господарювання над індивідуальним. Колгоспний шлях — єдино правильний шлях до культурного й заможного життя.
Радянська влада — народна влада. Тільки за останній час до керівництва сільськими Радами та на керівні посади в районах прийшло 2.213 чоловік з місцевого населення. Вчорашні робітники і селяни працюють головами сільрад, завідуючими відділами виконкомів райрад, керують підприємствами. Вони зміцнюють низові органи радянської влади, з'являються провідниками політики партії більшовиків та радянського уряду на місцях.
Місцевий актив надає величезну допомогу відповідним органам у боротьбі проти українсько-німецьких націоналістів. Банди запроданців, що намагалися всякими підступними методами шкодити великій роботі по відродженню нашого рідного краю — розгромлені. Одиниці підлих зрадників, що ще залишилися — будуть знищені.
З перших днів після визволення Львова і області від німецько-фашистських загарбників трудящі, під керівництвом партії більшовиків розгорнули великі роботи по відбудові та реконструкції старих і будівництві нових підприємств.
Партія більшовиків і радянський уряд вирішили перетворити старовинне українське місто Львів на велике промислове місто Радянської України. Це завдання успішно вирішується. Місто міняє своє обличчя. Вже будується біля 20 заводів та фабрик. В тому числі заводи точних приладів, сільськогосподарських машин, автоскладальний, велосипедний, віконного скла і т. ін. В недалекому майбутньому ці підприємства стануть діючими і будуть давати продукцію львівської марки.
На повний хід працюють ті підприємства союзної, республіканської та місцевої промисловості, які відбудовані.
До Великої Вітчизняної війни в системі облмісцевпрома нараховувалось 51 підприємство, тепер працює 52. Ці діючі підприємства дали за останні 15 місяців продукції в незмінених цінах 1926–27 рр. на 14,3 міліона карбованців. Із місяця в місяць випуск продукції зростає, а на кінець 1946 року досягне довоєнного рівня.
В системі облмісцевпрому є ряд підприємств, що систематично перевиконують план. Хімічний завод №2 (директор тов. Дроздов) ось уже три місяці підряд тримає перехідний Червоний прапор виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих та обкому КП(б)У; завод «Емаль», що десятимісячний план виконав на 150 процентів та багато інших передових підприємств. На заводах облмісцевпрому все ширше розгортається стахановський рух, вживається ряд заходів до більшої механізації виробничих процесів, застосовуються передові, поточні методи праці.
Відроджується легка промисловість Львівщини. Із 25 підприємств, які діяли до початку війни, відбудовано 20 підприємств. У Львові тільки протягом 1945 року створені 4 нові фабрики легкої промисловості, з яких 3: шкіргалантерійна, панчішна та і головних уборів дають населенню Львова та області панчохи, скарпетки, жіночі шкіряні сумки, головні убори високої якості. Серед підприємств шкіряної промисловості передовим є колектив 3-го шкірзаводу (директор тов. Ісаков), що виконав у жовтні два місячних плани. На цьому заводі 31 процент робітників — стахановці.
Визначне місце в задоволенні потреб місцевого населення на товари широкого вжитку посідає промислова кооперація та кооперація інвалідів. 131 підприємство промислової кооперації протягом цього року дали товарів на декілька міліонів карбованців. Проте їх якість та асортимент заставляє бажати далеко кращого.
В ході відродження підприємств, в соціалістичному змаганні на честь великої перемоги в промисловості та на транспорту виросли прекрасні кадри стахановців та ударників із числа, головним чином, місцевого населення. На кожному підприємстві є передові люди, самовіддана праця яких наближує час, коли наш красунь Львів стане великим індустріальним центром. Мулярі тт. Камінський, Нечипуренко, штукатур Жаворонков, маляр Глушак, столярі т.т. Романенко, Люлько, інженерно-технічні працівники тт. Столяр, Матусевич, Шувалов, Макатьєв, Глянцев, Швець, кваліфіковані робітники оператори тт. Борей, Гнатко, формувальник тов. Семен, штампувальниця тов. Пашко, слюсар т. Земба, паровозні машиністи т.т. Полупанов, Михайличенко і багато інших. Слава про них, кращих працівників лунає на всю область. По них рівняються, з них беруть приклад.
Підбиті перші підсумки соціалістичного змагання на честь 28 роковин великого Жовтня. Із багатьох передових колективів особливо гарних успіхів досягли енергетики, що за відмінну роботу у вересні одержали перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони. Гарні успіхи мають також молочний та м'ясний комбінати, хлібозавод ім. Ворошилова, пивоварний завод, які до 1 листопада завершили виконання річної виробничої програми.
Працювати так, як працюють ці передові колективи, можуть і повинні всі львівські підприємства.
В світлі виконання завдань, поставлених партією більшовиків та радянським урядом перед партійними, громадськими та радянськими органами, перед всіма трудящими про перетворення Львова на великий індустріальний центр, особливо вирішальне значення набуває розвиток промисловості будівельних матеріалів на місцевій сировині. Відбудова народного господарства, культурних установ, сіл, вимагає збільшення виробництва цегли, вапна, гіпсу, цементу, скла, лісоматеріалів. Львівська область має досить сировини для цього. Кварцеві піски в Щирці і Бібрці, мергелі в Золочеві, вапнові кар'єри в Сокольниках та Городку, гіпс — в Щирці — це далеко неповний перелік корисних копалин, що є на Львівщині.
Промисловість будівельних матеріалів області працює незадовільно. Слід її працівникам вжити всіх заходів до того, щоб повністю забезпечити все зростаючі потреби новобудівель. Потрібно поруч з відбудовою цегельних та інших заводів, особливу увагу звернути на механізацію виробничих процесів. Протягом зимового періоду 1945–46 рр. необхідно закінчити відбудову 21 цегельного заводу, 5 вапнових та одного великого цегельного механізованого заводу, толевого та 2 бетонних заводів.
Для задоволення потреб промислових підприємств, необхідно звернути особливу увагу на розвиток вуглевидобутку з Золочівських шахт. Першочерговим завданням є прискорення будівництва залізничної вітки Золочів — Тростянець, яка забезпечить безперебійну подачу бурого вугілля для підприємств Львівщини.
Розквітає культура і мистецтво області, зростає мережа шкіл, середніх і вищих учбових закладів, культурно-освітніх установ. Тільки у місті Львові та області працює 12 вузів з 46 факультетами та 28 технікумів, в яких навчається 11.360 студентів — дітей селян та робітників. Навчанням в 914 початкових та середніх школах охоплено 134.740 дітей.
Наукові працівники філіалу Академії наук УРСР, політехнічного, медичного інститутів та інших учбових закладів, поруч з підготовкою висококваліфікованих кадрів, працюють над вирішенням важливих завдань по дальшому розвитку народного господарства західних областей Радянської України.
В нашій області працює до 10 тисяч професорів та викладовців, інженерів, техніків, агрономів, зоотехніків, лікарів. Всі свої знання й уміння вони віддають справі служіння своєму народу, радянській Батьківщині.
Ці успіхи, як і багато інших — свідоцтво чудодійної сили радянського ладу. Тільки соціалістичний лад приніс для всіх трудівників вільне і щасливе життя. Непорушна дружба народів, сталінська національна політика, випробувана в суворих боях за честь і незалежність Батьківщини — основні джерела дальших успіхів у відбудові та розвитку всього народного господарства.
У вирішенні величезних завдань, що поставлені перед промисловістю та сільським господарством Львівщини, величезна допомога надається збоку всіх народів Радянського Союзу і зокрема старшого брата нашого — великого російського народу. Робітники, інженери, техніки, львівських фабрик та заводів з подякою сприймають цю допомогу від трудящих Москви, Ленінграда і в свою чергу прикладають всі свої зусилля до того, щоб найскоріше рідний Львів став великим промисловим містом, щоб наша країна була наймогутнішою в економічному відношенні.
Новий четвертий п'ятирічний план, що передбачає дальшу відбудову та розвиток всього народного господарства Львівщини, відкриває величезні перспективи до цього, ще небаченого, розвитку заводів, фабрик, культурно-освітніх установ. І все це спрямовано на те, щоб наш радянський народ-переможець жив культурно і заможно, щоб ще більш возвеличати славу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Робітники, селяни, інтелігенція Львівщини, зустрічаючи 28 роковини Великого Жовтня виробничими успіхами у всіх галузях народного господарства, культури і мистецтва, демонструють свою безмежну відданість радянській владі, свою любов до партії більшовиків, до великого Сталіна.
В ці величні дні всі ваші почуття, думи і прагнення звернені до великого вождя, що разом з Леніним створив могутню соціалістичну державу, до творця всесвітньо-історичних перемог, який веде нашу країну до вершин людського щастя — до Йосифа Віссаріоновича Сталіна.
Г. Пінчук, секретар Львівського обкому КП(б)У
Вільна Україна
06.11.1945