Українські бой-скаути.

 

Сміло можна сказати, що немає сьогодня в Европі інтеліґентної людини, якаб не знала, що таке є скаути; але, на жаль, не всі завжди добре уявляють собі мету та завдання цього товариства.

 

Організація бой-скаутів (bоy-scout, слово анґлійське, boy — в перекладі українскою мовою буде — хлопець, scont — прибл. розвідчик) повстала ще 1908 року в Англії по ідеї ґенерала Роберта Бадена-Пауєла. Метою її було утворити таке юнацьке товариство, яке б привчило молодь до життя та праці, загартувало физично, виховало морально, ознайомило з гіґієничними умовами життя, розвило у юнаків такі необхідні риси характеру, як упертість, систематичність, уміння орієнтуватися, спостерегати, та охоронило би молоду душу від всяких житьових спокус, шкідливих впливів.

 

Все це здійснювалось би при допомозі ріжних игр, вправ спорту, таборового життя, лекцій, екскурсій, вивчення ріжних фахів, орґанізації юнацьких клюбів і т. д.; моральне ж виховання — при допомозі так званого "кодекса скаутового", який має 10 законів, виконування яких є безумовним. Між иншим — одним із головних законів є допомога ближньому при кождій нагоді та потребі.

 

Орґанізація скаутова швидко поширюється по всьому світі; в сучасний мент кількість скаутів рахується в кільки мільонів — цей один вже факт яскраво свідчить за її користь.

 

Український скаутінг, — тобто ця система, повстав на таких самих загальних підвалинах. Появився він фактично 1917 року на Великій Україні. Правда істнували "пластунські" орґанізації ще раніш в Галичині, але в такій покаліченій, нежитьовій формі, що назвати їх скаутовими не можна; через це власно вони зовсім там не поширялись і в 1914 році перестали істнувати.

 

Перша дружина юнаків-скаутів заснована була в Білій-Церкві д. Евгеном Слабченком, колишнім російським скаутом-інструктором. Завдяки широкій допомозі з боку деяких ще старшин 1-го Українського Корпуса та Голови "Просвіти" др. Модеста Левицького відразу стала орґанізація міцно на ноги. Було складено статут та всі потрібні матерьяли. Уніформою було прийнято загальна скаутова, відзнакою заміспь "fleur de lys" (бурбонської лілії) три колоски жита, гаслом слово: "Вартуй". В 1918 році орґанізація поширилась далі по Вкраїні (Київ, Канів, Фастів, Винниця, Катеринослав), було видано книжку "Український Скаут" Е. Слабченка.

 

Протягом 1919–1920 року завдяки енерґійній праці добр. Русової повстають скаутові товариства в Камьянці, Жмеринці, Умані, Житомірі.

 

В серпні б. р. в Льондоні відбувся всесвітній з'їзд скаутів, на який було запрошено і українських представників Е. Слабченка та М. Мороза, які перебули все літо 20 р. в таборі чеських скаутів по запрошенню голови "Svaz'y ćeskych scautu" п. Свойшика, але здійснити це з причин матеріального характеру не вдалось, і була надіслана лише привітальна телєґрама.

 

Зараз групою скаутів-інструкторів, перебуваючих в Празі, упорядковується ряд книжок по скаутінґу, які при першій змозі будуть видані.

 

[Воля, 18.10.1920]

 

20.10.1920

До теми