◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Загальний збір членів "Народної Торговлї" відбув ся вчера з полудня під проводом адв. сов. Л. Рожанковского і д-ра Короля а при участи кількадесять членів. По відчитаню справозданя совіта з дїяльности "Н. Торговлї" за адмін. рік 1894/5-ий, розвелась ширша дискусія. Найзамітнїйшою була дебата о потребі опіки для сїльских крамниць. На місце двох вильосованих членів совіта о. Е. Дудкевича і К. Кахникевича вибрано знов о. Дудкевича і о. Ал. Стефановича. Ширше справозданє зі збору подамо в понедїлок.

Вчерашні вправи "Львівского Бояна" відбулись при незвичайно великій участи членів. Простора комната "Рускої Бесїди" ледве могла их помістити. На тих вправах виконував по раз першій хор мішаний "Чом річенько" Лаврівского, перероблений на хор мішаний a capella діріґентом о. Ост. Нижанковским. Хор і виконанє сего твору як і других викликали одушевленє у присутних і повне признанє працї і солидарности членів "Львівского Бояна". Вправи сі були також тим замітні, що був на них присутний і один угорскій Русин, Віктор Балабан потомок родини, з котрої походив звістний епископ львівскій. Угорскій гість, котрий бавив у Львові чотири днї і пізнав усї рускі институції, товариства і pycкі родини, дякуючи патріотичними словами товариству "Боян" за овацію зроблену для него, розпращав ся вчера зі Львовом одушевлений житєм народовцїв львівских і ободрений до нового житя, до якого зачинає будитись угорска Русь. "Львівскій Боян" жертвував свому гостеви по кільканацять примірників всїх своїх видань в цїли розбудженя і пізнаня рускої пісни на угорскій Руси.

Засїданє видїлу руского товариства педаґоґічного відбуде ся в середу 6-ого н. ст. падолиста о 4-ій годинї по полудни в канцелярії рускої ґімназії у Львові. Попередне засїданє те могло відбутись за-для некомплєту.

Від Вп. панї Марії Нагірної одержуємо отсе письмо: В оповіщеню [в новинках 236 ч. "Дѣла"] концерту, якій відбуде ся в недїлю 3 н. ст. падолиста в користь будови дому для товариства ґімнастичного "Сокіл", сказано між иншим, що буфетом займає ся кружок пань під моїм проводом. — На се заявляю, що я нїякого проводу при урядженю і веденю буфету не приймала і не приймаю, лише хочу сим дїлом, з уваги на цїль концерту, спільно з другими панями займати ся. — Марія Нагірна.

Відчит проф. Верхратского відбув ся 27 н. ст. жовтня о 4 годинї по полудни в сали "Бесїди". Мимо непогоди зібрали ся численні члени Клюбу Русинок; з мужчин бачили ми: проф. Грушевского, проф. Шухевича, проф. о. Стефановича і др. Прелєґент говорив про змиї, ужі та веретїльники. В Галичинї єсть тілько один рід їдкій т. є. змия поганка, котра буває в трох відмінах [сорокуля, рудоха, змия чорна]. Той рід яко вельми небезпечний людям і худобі належить всюди нищити. Ужі суть зовсїм не шкідні, тому не треба их бояти ся і вигублювати, як то нераз дїють несвідомцї. Коло Львова лучають ся: уж звичайний і вінчанка гладиця, послїдна нераз дуже злісна і куслива, а уж звичайний подразнений часом кусає, однакож укушенє тих ужів єсть зовсїм нешкідне, бо не мають зубів їдьних. Рівно нешкідним єсть також веретїльник; не єсть він ужем, тілько ящіркою, у котрої ноги суть знидїлі і під скірою укриті. Також подав прелєґент, як належить поступати в случаю, коли укусить змия. Виклад був оживлений поданєм різних повірок нашого люда, а також демонстрацією на примірниках препарованих. Именно звернено увагу на великій примірник змиї зловлений перед кількома місяцями в лїсї Кривчицкім, як о тім в своїм часї донесло "Дѣло". — Викладу, котрий трівав пять чвертей години, слухано з занятєм і нагороджено прелєґента рісними оплесками.

Віденьска палата лїкарска займала ся на оногдїшнім засїданю обговоренєм квестії; в якій спосіб виступати против таких лїкарів, котрі реклямують ся в спосіб не відповідаючій гідности их стану.

Дѣло