відбула ся довірочно [на приватні запросини] в Стрию дня 31 н. с. жовтня с. р.
В нарадї взяло участь кількадесять представителїв з тих трох повітів. По обговореню справи виборів до сойму рішено слїдуючі резолюції:
I. Русини з повітів Стрийского, Жидачівского і Дрогобицкого протестують против способу переведеня сегорічних виборів соймових з сїльских громад в Галичинї і узнають ті вибори з причини многих і великих надужить при правиборах, при самих виборах послів і взагалї при цлій акції виборчій за противзаконно переведені, отже неправні, а тим самим і цїлий вибраний сойм за неправний.
II. Русини з повітів Стрийского, Жидачівского і Дрогобицкого постановляють вислати враз з другими рускими повітами депутацію до Монарха з просьбою о розвязанє сойму і зарядженє нових виборів.
Зібрані висказали своє найповнїйше довірє для політики "Підгірскої Ради", для єї дїяльности і патріотичної ревности, а обом кандидатам "Підгірскої Ради" — д-ру Олесницкому і о. Давидякови заявили признанє і однодушне довірє від цїлого Стрийского Підгіря. Рівночасно сконстатовано, що лише насильство зі сторони противників наших було причиною, що ті люде не вибрані послами, бо довірє народу єсть з ними і за ними — і з вольного вибору народу они були би вийшли одноголосно.
Взагалї-ж насильства виборчі не убили духа на Стрийскім Підгірю, а противно — піднесли енерґію навіть у тих, котрі доси були рівнодушними. Нарід зрозумів річ всесторонно, відчув свою кривду — і з здвоєною енерґією стане за своє право.
— —
Мимо того, що видїл "Підгірскої Ради" телєґрафічно на всї сторони відкликав віче і що телєґрами їй були ще вчасно оголошені в ґазетах, в наслїдок чого дуже много людей здержалось від їзди, — дальше мимо того, що жандарми, екзекутори і всяка инша урядова бранжа ходила від села до села і строго забороняла ити на віче, — вкінци мимо того, що дня 31 с. м. і цїлий день та цїлу ніч попередну зливний ишов дощ і комунікація стала дуже тяжкою, — мимо того всего більше як 600 людей з повітів стрийского, жидачівского і дрогобицкого зібрало ся на віче до Стрия і ще на годину перед означеним часом залягло готель "під Чорним орлом".
О годинї 11-ій явив ся д-р Олесницкій і відчитав письмо староства забороняюче віче "за-для пануючих недуг", по чім візвав присутних, щоби розійшли ся. Між зібраними викликало письмо староства велике зачудуванє. Всї сконстатували, що в нїякім селї всїх трох повітів нема жадної епідемії, а противно — стан здоровля людности давно вже не був так добрий, як тепер. Д-ру Олесницкому ледви удало ся наклонити нарід, що розійшов ся, бо многі прямо вірити не хотїли, що віче дїйстно заборонене. Віче заповідалось величаво — і коли б не заборона, було би зійшло ся певно до 3000 людей. Сама Жидачівщина висилала висше півтора тисячки.
Нарід домагав ся енерґічних кроків в справі заборони і як найскоршого поновного скликаня віча.
Дѣло
01.11.1895