◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Властиву заборону віча в Стрию подає зовсїм отверто львівскій дописуватель до Neue freie Presse, котрий ще від часу коаліції до нинї черпає свої информації в справах краєвих "під кавками". Отже він вислав до N. fr. Presse таку депешу про заборону віча стрийского: "Львів 30. жовтня. Руске віче скликане на завтра до Стрия для запротестованя против соймових виборів, заборонено з причини підбурюючої тенденції віча [wegen der anfreizenden Tendenz des Protestmeetings.] А в рескриптї стрийского ц. к. староства було написано: poneże... panujut teper meży ludnostiu epidemiczno zarazlywi сhoroby"...

Конкурс на рускі твори сценічні. [Спpaвозданє видїлу краєвого]. Видїл краєвий оголосив був конкурс на оріґінальні, чистою рускою мовою написані твори сценічні з круга драмату, поважної комедії і штук народних зі співами або без співів такого обєму, щоби штука заняла цїлий вечер. Твори вже друком оголошені а також представлені на якій-небудь сценї, навіть аматорскій, від конкурсу виключено. Покликана видїлом краєвим комісія конкурсова, зложена з осіб з літературою рускою добре познакомлених, більшостію голосів рішить і признасть призначені нагороди, а именно одну в квотї 250 зр., другу в квотї 200 зр. а дві по 150 зр. На згаданий конкурс сценічний надіслано 15 творів сценічних різного рода, а именно: "Ясні зорі" драма в 5 актах; "Несамовиті" драма в 5 актах; "Честь і любов" твір в 5 актах; "Не жартуй з серцем" комедія в 1 актї; "Отцї-дїти" драма в 4 актах; "Гамалія" драма в 5 актах; "Нахмарило" водевіль в 4 актах; "Роман Ольховецкій" траґедія в 5 актах; "Торговля жемчугами" комедія в 4 актах; "Чураївна" драма в 5 актах; "Кандидат" комедія з 3 актах; "Жертва" драма в 4 актах; "Безталанна Маруся" штука в 4 актах; "Беата і Гальшка" траґедія исторична в 5 актах; в кінци "Побороли або правда і в морю не потоне" поважна комедія в 5 актах. Всї повисші твори сценічні рішив видїл краєвий переслати тепер товариству "Руска Бесїда" у Львові, котра має заняти ся роздїлом праць між членів комісії конкурсової. Члени займуть ся оцїнкою придїлених им творів а в грудни с. р. відбуде ся в видїлї краєвім під проводом маршалка краєвого засїданє, на котрім подрібно обговорить ся а евентуально й прочитає ся спільно штуки припоручені до нагороди, а потім наступить признанє нагород. Преміовані твори стануть ся власностію товариства "Руска Бесїда" у Львові з виключним правом представлюваня их на сценї.

Є. Е. кн. намістникови вручили з середу о годинї 3-ій по полудни члени видїлу краєвого в дотеперішнім приватнім мешканю князя пишно оправлену адресу, котру підписали дня 6 с. м. репрезентанти рад повітових і міст Львова і Кракова яко бувшому краєвому маршалкови. В четвер же в полудне представили ся намістникови офіціяльно члени видїлу краєвого в народних строях. В имени их промовляв віцепрезес видїлу п. Хамец.

Вчера відбула ся торжественна академія в костелї св. Атанасія в Римі для руских паломників. Підчас торжества відограно твори музичні і деклямовано стихи на темат унії. В торжестві взяли участь кардинали Бянкі і Ґалімберті.

Польско-патріотична маніфестація в честь д-ра Фр. Смольки з нагоди 85-ої річницї уродин а також 50-лїтного ювілею засудженя єго на смерть — відбуде ся 5-ого падолиста с. р. Міщаньство львівске рішило сей день уродин Смольки святкувати торжествами в честь ювілята того дня о годинї 9½ рано зберуть корпорації, цехи, репрезентанти товариств з хоругвами і всї участники обходу в ратуши, а з відти удадуть ся до архикатедрального костела, де відправить ся о год. 10½ богослуженє. З костела зійдуть на стрільницю міску і там хор Лютнї відспіває кантату в честь ювілата. З стрільницї виберуть ся всї на Високій замок і там буде відкрита під написом "унії любляньскої" таблиця памятна на честь ювілата. Вечером відбуде ся в театрі Скарбка в честь ювілата представленє "Оборони Львова". — Кромі того рада міста Львова на передвчерашнім засїданю рішила вибити в честь д-ра Смольки золотий медаль і 5-ого падолиста вручить єго д-ру Смольцї депутація ряди міскої.

Дрібні вісти. На повішенє засудженого карним судом в Самборі столяря Ивана Василева за убійство вітчима помилував цїсар від кари смерти, а найвисшій трибунал вимірив єму натомість кару 20-лїтної тяжкої вязницї. — Півторалїтна дитина Маґдалини Козманюкової з Банича на Буковинї впала з печи в котел з горячою водою і так сильно попарила ся, що за кілька годин померла. — Осібний товаровий поїзд, що віз набої з Відня до Антверпії, ударив під Ашевбруком на другій поїзд товарний, а при тім погиб на місци зворотничій і кілька ваґонів розбило ся. — В селї Вителївцї, кіцманецкого повіту, 52-лїтний Теодор Куєк, що жив з своєю мачухою в незгодї, ударив в сварцї мачуху кієм по голові так сильно, що она впала трупом. — Снїг падав у Львові вчера по пополудни. — Т.С. Тросколяньскій родом з Лїська одержав на львівскім університетї степень д-ра прав. — Дня 7 листопада відбуде в Старім-містї вінчанє п. Михайла Плювака, окінченого богослова, з панною Брониславою Паппівною, дочкою ц. к. почтмайстра там же. — Панорама рацлавицка з торічної вистави львівскої буде мабуть перевезена в слїдуючім роцї до Будапешту; зa умовлену з гори цїну хоче єї визичити на оден рік приватне товариство для експльоатації підчас вистави в столици Угорщини.

Дѣло