Вчора відбулося засідання робочих комісій по підготовці і проведенню 100-річного ювілею інституту.
З інформацією про завдання комісій виступив директор інституту С. М. Ямпольський.
Святкування ювілею розпочнеться 15 листопада урочистим засіданням студентів, професорсько-викладовського складу Львівського політехнічного інституту разом з представниками радянських, партійних та громадських організацій міста і багаточисельними гостями з різних міст нашої країни.
16 і 17 листопада в інституті відбудеться науково-технічна конференція. 17 листопада для кращих студентів відмінників навчання, активістів громадської роботи буде влаштований великий концерт-бал.
18 листопада для гостей, які приїдуть з інших міст СРСР будуть проведені екскурсії до історичних місць і пам'ятників старовинного українського міста Львова.
З 23 жовтня в інституті починає працювати бригада кінооператорів Союзкінохроніки, яка зніме хід навчання та підготовку до 100-річного ювілею для журналу кінохроніки.
Відкриття концертного сезону Львівської філармонії 23 жовтня відбулось відкриття концертного сезону філармонії. Перед початком концерту художній керівник філармонії тов. Гончаров коротко розповів слухачам про намічений репертуар на концертний сезон 1945–46 р.р.
В концерті брав участь симфонічний оркестр Львівської філармонії під диригуванням Миколи Колесси і лауреат першого українського республіканського конкурсу музик-виконавців А. Штерн (скрипка).
В першому відділі оркестр виконав другу симфонію Бородіна («Богатирську»).
Диригент Микола Колесса майстерно передав дух бойової слави та доблесті російських чудо-богатирів. Глибокою музикальною культурою, темпераментністю, що передає найтонший рух музикальної думки, було розкрито характерні риси національного російського епосу, героізм російського народу. Надзвичайно яскраво пролунала симфонічна сюіта М. Колесси в диригуванні автора. Сюіта збудована, головним чином, на українському народному фольклорі — на матеріалі пісень гуцулів, бойків, лемків.
У виконанні «Концерту для скрипки з оркестром» Хачатуряна диригент досконало розкрив характерні особливості вірменського композитора народну музику сходу, Вірменії з тяжінням до класичної симфонічної російської школи, передав гостру ритміку, барвистість оркестровки. Соліст А. Штерн глибоко, тонко відбив мелодійність, колоритність твору. Мистецька витончена гра А. Штерна не може не викликати захоплення.
Виразно і глибоко пролунала щойно написана українським радянським композитором Клебановим «Привітальна увертюра», що за своїм сюжетом перегукується з другою симфонією Бородіна. Музичними засобами було відображено величний подвиг переможної Червоної Армії в боротьбі з фашизмом.
Вільна Україна
24.10.1945