скликане поважним комітетом, зложеним з людей з интеліґенції і з селян, в цїли обговореня послїдних виборів до сойму краєвого — відбуло ся вчера, 24-ого жовтня, при великій участи Русинів, бо мимо непогоди згромадило ся з близших і дальших сторін повітів жовківского і равского звиж пів тисячки людей — селян, міщан та з интеліґенції духовної і світскої. [Яко гість на се віче явив ся кс. Ян Бадені, єзуїт з Кракова, і нотував собі пильно всї промови вічевиків.]
Наради віча відкрив д-р Король гарною промовою, представивши цїль сего віча, а именно що по заподїяній тяжкій кривдї Русинами при виборах до сойму нарід мусить порадитись, як боронитись від насильства...
Відтак д-р Дрималик почав реферат на тему: як перевели ся вибори. Однак ледви почав, зараз перебив єму правительственний комісар і заявив, що про надужитя при виборах до сойму може бути бесїда в соймі, можна туда внести протест против виборів, але на зборі народнім о надужитях виборчих говорити не вільно, не вільно на зборі критикувати власти, бо се може викликати у зібраних ненависть до неї і погорду. [Цїкава річ, що комісар уважав за критику і підбурюванє само наведенє правдивих фактів без слова критики.] Коли нїяке переконуванє зі сторони зібраних не було в силї розширити вузкого погляду комісаря на конституційні права, віче [на внесенє д-ра Олїйника] ухвалило: вислати двох відпоручників віча до ц. к. старости з жаданєм, щоби прислав на віче иншого комісаря — з ширшим поглядом. Староста, розумієсь, не згодив ся на домаганє віча, а збув відпоручників тою потїхою, що кривди заподїяної им комісарем можуть опісля доходити в дорозї инстанцій.
Вкінци прийшло, так сказати-б, до компромісу між комісарем а вічем. Комісар остаточно позволив говорити о надужитях при виборах, але тілько загально т. є. без наводженя: де і коли стало ся яке надужитє, хто допустив ся єго і на чию кривду... Тогдї д-р Дрималик виголосив свій реферат, а по нїм промовляли о надужитях виборчих і о потребі висланя депутації до цїсаря з просьбою о скасованє тих виборів селяне Мекилита і Грабар з Бутин, Вас. Пенцак з Боянця, Мих. Михальчук з Мервич, Бойко, Василько Гнат з Желдця і другі. Особливо знаменита була і викликала велике одушевленє промова Мекелити.
Вкінци віче ухвалило предложені референтом резолюції:
I. Віче Русинів з повітів жовківского і равского протестує против способу переведеня сегорічних виборів соймових з сїльских громад в Галичинї і узнає ті вибори з причини многих і великих надужить при правиборах, при самих виборах послів і взагалї при цїлій акції виборчій за противзаконно переведені, отже неправні, а тим самим і цїлий вибраний сойм за неправний.
II. Віче постановляє вислати враз з другими рускими повітами депутацію до Монарха з просьбою о розвязанє сойму і зарядженє нових виборів.
III. Виконанє сего дїла а именно вибранє членів депутації і порозумінє з другими повітами поручає віче Видїлови Жовківскої Рускої Ради.
В третій резолюції віче длятого передало виконанє своєї ухвали Жовківскій Рускій Радї, бо комісар нїяк не хотїв дозволити, щоби се полагодило віче.
Взагалї-ж вчерашне віче в Жовкви було дуже поважною маніфестацією народу, свідомого своїх прав і заподїяної єму тяжкої кривди!
Дѣло
25.10.1895