Вчера по год. 7 вечером лучила ся на улици Зибликевича нещасна пригода з елєктричним трамваєм, котрої жертвою упав Ант. Чапек, начальник львівскої філії банку "Славії".
Було то на закрутї улицї Зибликевича в місци, де дороги розходять ся в три сторони: до міста, на право на Вільку і на лїво до парку стрийского. Від міста їхав віз елєктр. трамваю ч. 13. Не був справдї переповнений, але на задній плятформі стояло кілька осіб, між ними пок. Чапек, а обіч него гандляр дерева Мойс. Фрідман. Нараз на згаданім вже закрутї, коли з противної сторони надїздив віз ч. 17, вискочив Чапек нарочно чи може случайно упав на шини другого шляху, на котрім пірвав єго віз ч. 17 і убив на місци.
Оба вози здержано в одній хвили; телєфоном повідомлено стацію ратункову і инспекцію поліції. Ратунок був даремний, бо можна було лиш ствердити смерть. Але переслухано деяких свідків. Згаданий повисше Фрідман каже, що покійник на хвилю вже перед нещасною пригодою смотрів в бік, мов когось або чогось виглядав; а коли зближив ся віз ч. 17, скочив чи може упав з плятформи. Фрідманови видало ся, що Чапек скорійше скочив нїж упав. Переслуханий другій свідок п. Тит Романчук, урядник видїлу краєвого, котрий їхав возом ч. 17, каже, що стоячи на передній плятформі воза ч. 17, бачив на закрутї улицї упадаючого під кола чоловіка; переражений гадкою, що без нещастя не обійде ся, закрив собі обома руками очи і відслонив их, аж задержано віз. Віз сей після гадки свідка не уїхав за тую хвилю більше як 3–4 кроки: задержано єго майже в тій самій секундї. Крім потрясеня воза від наглого задержаня не замічено нїчого анї не чути було жадного стогну.
П. Романчук також, так само, як Фрідман, каже, що видалось єму, мов-би Чапек скочив а не упав. Инші оповідають, що Чапек майже що день переїздив туди трамваєм і звичайно вискакував на тім закрутї. Отож може бути, що і вчера хотїв лише вискочити, не замітивши, що в тій хвилї надїздив віз з противної сторони.
Пок. Чапек мав лїт около 50 і лишив жену та троє дїтей. Як можна по всїм, доси відомім, судити, не було тут нїякої вини по сторонї трамваю. Опроче судове слїдство вияснить справу докладнїйше. В кождім разї страшна ся пригода нехай буде пересторогою всїм, що їздять елєктричним трамваєм, щоби не вискакували з воза aнї не вскакували до воза підчас їзди.
Дѣло
24.10.1895