◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Засїданє историчної секції Наукового товариства имени Шевченка відбуде ся дня 24 н. ст. жовтня в канцелярії товариства [ринок ч. 10, поверх II] о 6-ій годинї вечером. На порядку дневнім: реферат М. Грушевского про найдавнїйшу лїтопись руско-литовску.

Д-р Іосиф Олеськів повернув оногди до Львова зі cвoєї подорожи до Північної Америки, головно до Канади.

Рада міста Стрия призначила 300 зр. на рускій институт имени св. Іосафата, що має повстати в память 300-их роковин унії берестейскої.

З Коломиї пишуть нам: Дня 17 с. м. о 11-ій годинї дополудни, коли переходив віддїл війска ринком, один підофіцир 24-ого полку піхоти ударив кольбою рекрута в бік так сильно, що той без памяти упав на землю серед улицї. Нещастного занесли до близької каменицї і там полковий лїкар удїлив єму першої помочи. Товпа народу була свідком сего дикого чину підофіцира; були там і батьки і матери рекрутів, та аж краяло ся серце на вид их плачу...

Увязненє шпігунів в Кракові. В ночи з четверга на пятницю мин. тиждня прийшло до одної кавярнї в Кракові двох селян з одним сторожем каменицї і почали частувати ся горівкою. Замітити треба, що в Кракові є повно каварень не лїпших від простих шинків. Отже касієрка звернула увагу на надзвичайних гостей і стала их допитуватись: відки приїхала і за чим? Селяне слово по слові виговорили ся, що они з-за кордону, приїхали з листом до одного пана і дістали за фірманку 15 рублїв. Співвластитель каварнї оповів ті подробицї аґентови поліції, що як-раз був там в службі. Сей звернув ся до селян, поспитав их о папери, а переглянувши пашпорт лишив их в спокою. Але властителї каварнї не вдоволили ся тим. Взяли они сторожа каменицї, що був разом з селянами, на бік і від него довідали ся, що приїзжі глядають якогось фаєрверкера артілєрії. Сю новину сказали они знов аґентови поліційному, а той аж тепер надумав ся придержати селян. Перетрясено их і найдено лист, писаний до фаєрверкера, котрий був в каварни перед приходом селян і зявив ся там знов уже по их придержаню. Зміст листу виявив довідно шпігуньство на шкоду нашої держави. Ото річ така: В маю с. р. підофіцир артілєрії Шмайдлєр спроневірив в Кракові 500 зр. і утїк до Россії. Тутешні власти зажадали виданя єго, але даремно. Шмайдлєр тимчасом переписував ся з бувшими своїми товаришами краківскими і намавляв их до шпігуньства. Вкінци згодили ся они викрасти пляни мобілізації краківскої залоги в ночи з четверга на пятницю, а по скриню з тими плянами приїхали саме згадані селяне. Мали они винайти одного з свідомих справи фаєрверкерів, віддати єму лист, забрати скриню і перезезти до границї, де єї мали відобрати офіцири россійскі. Тимчасом цїла справа викрила ся. Слїдство веде комісар поліції д-р Банах. Наслїдком того увязнено около 15 осіб, христіян і жидів, межи ними також слюсаря, що приладив відорванє зелїзної скринї, прикованої до підлоги. Говорять, що між увязненими є також офіцир россійскій, котрий приїхав з селянами і в умовленім місци ждав кінця виправи.

Холєра. Після урядового донесеня з дня 21 жовтая стан холєри в Галичинї слїдуючій: В Мушкарові, пов. борщівского, занедужали 2 особи, померла 1, остає в лїченю 1 особа; — в Скородинцях, пов. чортківского, остає в лїченю 1 особа; — в Радехові пoв. камінецкого, остали з попередних днїв 3 особи, занедужали 3, виздоровіли 2, остає в лїченю 4 особи, — в Вовчи пов. перемиского, остала 1, занедужала 1, померла 1, остає в лїченю 1 особа; — в Бишеві, пов. сокальского, остало з попередних днїв 3 особи, подужала 1, померла 1, остає в лїченю 1 особа; — в повітї тернопільскім: в Буцневі остає в лїченю 1 особа; в Кривках остає з лїченю 1 особа; в Микулинцях остало з попередних днїв 2 особи, померла 1, остає в лїченю 1 особа; в Острові остало 4 особа, померло 2, остає в лїченю 2 особи; в Тернополи остає в лїченю 4 особи; в Воли мазовецкій занедужали 3 особи, померли 2, остає в лїченю 1 особа; в Загробели остає в лїченю 1 особа; — в пов. теребовельскім; в Будзанові остає в лїченю 1 особа; в Малові остає в лїченю дві особи; в Острівчику остає ся в лїченю 1 особа і померла 1 особа; в Струсові остали 2 особи, померла 1, остає в лїченю 1 особа; в Варваринцях остає в лїченю 1 особа. Разом остало в лїченю з попередних днїв 28 осіб, занедужало 9, подужали 3 особи, померло 10 осіб, остає в лїченю 24 особи.

Напад на школу в Сморжи [в Стрийщинї]. В ночи з 15 на 16-ого с. м. напали невислїджені доси злочинцї коло півночи на школу, вдерли ся вікном до шкільної салї і почали стукати та галасувати, здаєть ся в злобнім намірі: вивабити учителя з єго мешканя. Однак учитель лише засвітив лямпу, але не виходив. Нічні пташки господарили в сали шкільній до 4-ої години рано, аж коли в сусїдних хатах показало ся світло, сполошили ся. А хоч жандармерію зараз повідомлено о тім нападї, то анї слиху о якім доходженю, хотяй при недавних виборах жандармерія наша виявила дуже велику пружистість...

Гуцульскі вироби в музею віденьскім. Д-р Раймунд Кайндль закупив з припорученя ц. к. природописно-историчного музею у Відни богату збірку виробів гуцульских для того-ж музею. Вироби ті походять з-над горішної Сучави і Черемошу, особливо з Жабя. Знаходить ся між ними цїлий одяг Гуцулів і Гуцулок: різнобарвно вишивані сердаки, короткі гарно гафтов. киптарі [кожушки без рукавів], золотим і срібним шихом ткані жіночі пояси і фоти [запаски], жіночі ґуґлї [плащі]. Відтак звергають на себе увагу гуцульскі капелюхи з богатими прикрасами [стяжками, перами і т. и.], мистецки вироблені тайстри, троякі палицї і топірцї, гарна різьблена люлька, протичка і т. и. На кудели находить ся 12 прерізних орнаментаційних взірцїв, виконаних незвичайно докладно і старанно, так що перевисшають их що-до краси хиба взірцї на топірцях і палицях виконані з вбиваних мідяних дротів. Д-р Кайндль закупив ще і приряди ткацкі, мотовило, самотоку і прехорошій великій гуцульскій варстат. Замітні суть штучні деревляні засуви до дверей, таких різнородних засувів є пять. До того має д-р Кайндль додати ще розвідку про будову і уладженє гуцульских домів. В тій цїли зібрав він ceгo лїта богато фотоґрафій, як і взагалї цїлковита збірка фотоґрафій з гуцульского житя у него вельми богата. Зарівно богата єго збірка писанок з околиць над Путилівкою і Черемошем; особливо замітна одна писанка з рисунками риб. Цїла ся збірка збогатить віденьскій музей і подасть чужинцям нагоду пізнати наші вироби домашні.

Дѣло