Ось тобі "здобутки"!

 

[Письмо зі Стрийщини.]

 

Не знаємо, як по инших повітах, але у нас, в повітї стрийскім, справдї годї вже видержати з тим не лиш неґованєм русчини, але й "гоненієм" за русчину. Ось вам для приміру:

 

Уряди парохіяльні мають предкладати докладні а богато працї вимагаючі викази о руху людности після нових взірцїв і після инструкції, розісланої руским урядам приходским в язицї рускім. Тимчасом pуских друків на ті викази годї допросити ся а на дотичне домаганє відповідає староство урядам парохіяльним:

 

"...Zadanych drukiw w ruskim jazyсi udiłyty ne mohu, bo c. k. Namistnyczestwo tylko w polskim jazyсi nam tyi nadsyłaje. Wproczim, skoro wys. Namistnyczestwo nam nadeszłe ruski blankiety, to zadaniu Ws. Urjadu paro chialnoho stanę sia zadosyt'..." [Підпис Староста манастирскій.]

 

Відповідь капільна! — не правда-ж?

 

А тепер друге:

 

"Okolnik-ом" з дня 8 серпня 1895 ч.

 

21.758 приказано урядам приходским зладити викази ополченцїв. Виразно пишу "викази", бо і стрийскій староста так назвав — та не знати лиш на яку памятку звав, — та не знати лиш на яку памятку і на якій правній підставі наказав при кінци "okólnik-а", щоби ті "викази" зладити в язицї латиньскім. В okólnik-y сказано: "Przy sposobności wzywam uprzejmie [бачите, чемно!] Wbny Urząd parafialny, aby te wykazy [sic!] byly sporządzone zgodnie z metrykami t. j. w jezyku łacińskim [три остатні слова два рази підчеркнено].

 

Ті рускі священики, що все і всюди пишуть по руски, здивували ся, бо чому-ж н. пр. тамтогорічні викази рускі були добрі, а сего року має бути в курсї латини?! Де-хто навіть интерпелював в тім змислї п. старосту, але пан староста не маючи арґументу, відповів о. Давидякови навіть так: "Piszcie sobie, jak pisaliście... nie zważajcie na to..." Ну, то й писали, як хто хотїв. Були такі стовпи Руси, що писали по латиньски; були такі, що писали по нїмецки; були й такі стовпики, що писали по польски, а де хто й по руски.

 

Однакож "зухвалість" руских виказів так ризярила молоденького концепіста п. Пшибиславского, що приймивши латиньскі, польскі і нїмецкі викази, звернув викази рускі — "z poleceniem, by niniejszy wyciąg [ого! вже не "wykaz" a "wyciąg"!] metrykalny sporządził ściśle według wskazówek udzielonych tut. poleceniem z dnia 8 sierpnia 1895 t. j. w języku łacińskim i takowy przedłożył c. k. Starostwu odwrotną pocztą, w przeciwnym razie zmuszony będę Wbnego proboszcza pociągnąć do odpowiedzialności. Stryj 12 października 1895. C. k. Radca Namiestnictwa w z. Prsybyslawski." Отже раді-б ми знати, що зробить н. пр. о. Валявскій з Либохори або сиротище Тиндюк з тою відворотною почтою, єсли друків не дістав, а до найблизшої друкарнї буде им з десять миль? Еге! — о. Валявскій з Либохори та о. Тиндюк не в тїмя битий — написав по польски і спокій! — хоч "польске" не латина, котрої захотїло ся п. Пшибиславскому...

 

Зверненє староством стрийским тих виказів зробило заколот між духовеньством. Наколи лучало ся, що п. Манастирскій без нїякої рації посилав за вибори карних післанцїв до священиків — кажу зовсїм без причини — то чому ж по наказї "відворотною почтою" не мав вислати по викази? Тому деякі сейчас на тих самих друках під руским текстом підписали текст латиньскій і відослали. Лише кількох внесло рекурс, між иншими оо. Крижановскій, Давидяк, Кирчів і ще де-хто. Рекурс опираєсь головно: 1) на основних законах; 2) на розпорядженю міністерства cпpав внутрішних з дня 16 вересня 1875. ч. 1767 [після того рішеня вільно урядам парохіяльним витяги з метрик видавати в язьіках руским, польскім і нїмецкім — о латиньскім нема мови!]; 3) вкінци і на відповіди правительственного комісаря в Соймі дня 18 мая 1893 на интерпеляцію руских послів, власне в справі тих виказів [коли то комісар признав виразно, що ц. к. власти повинні і рускі викази приймати].

 

Як рекурс той буде порішений, не знаємо. Ми констатуємо лише ті нові "здобутки" в нашій Стрийщинї, дякуючи старостї п. Манастирскому і зараз по виборах авансованому з практиканта на концепіста молоденькому п. Пшибиславскому, котрий загадав в Стрийщинї наслїдувати "зелїзну руку" і одним замахом невправного ще пера змести Русь в Стрийщинї!... Та того не дочекає!

 

Дѣло

21.10.1895

До теми