До четвертого п'ятирічного плану
В XX сторіччі з'явився і широко застосований новий вид матеріалів, які швидко почали завойовувати собі видатне місце серед цінних матеріалів в промисловості і у ширвжитку. Мова йде про пластичні маси.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції виробництво пластмас в СРСР набуло широкого розвитку. До війни ми вже мали кілька великих прекрасно устаткованих заводів пластмас у Москві, Калініні, Орехово-Зуєві, а в часи війни створилися ще нові заводи, які випускали оригінальну пластмасу «карболіт».
Важко перебільшити значення цього ще молодого матеріалу, що придбав вже визнання. В усіх галузях промисловості і народного господарства пластмаси вже мають або можуть мати широке застосування. В техніці вони мають великі переваги над іншими матеріалами завдяки малій питомій вазі, високій міцності, хімічній стійкості, високим електроізоляційним якостям, гарному зовнішньому виглядові, світостійкості, швидкості виготовлення тощо. Застосовуються пластмаси і в авіо та автобудівництві, і в хімічній промисловості, і в машинобудуванні, і в електротехніці, і в будівництві, і у виробництві багатьох речей широкого вжитку — в галантереї тощо. Використовується пластмаса також для відповідальних деталей (текстоліт) для пропелерів, підшипників, верстатів, шестерень; прекрасної імітації слонової кості черепахи чи чорного дерева, для виготовлення переливчатих і ніжних кольорів: запонок, гребінців, різних прикрас. До всього цього вживаються ті чи інші види пластмаси: бакеліт, карболіт, текстоліт, галаліт і інші.
Індустріалізація міста Львова, відновлення зруйнованого німецькими загарбниками народного господарства Львівської області і великі завдання четвертої п'ятирічки по збільшенню виробництва товарів широкого вжитку, — все це створює передумови до величезного попиту усіх галузей промисловості на пластмаси. Тому цілком актуальним є внесення будівництва заводу пластмаси у Львові до складу першочергових об'єктів нашого нового будівництва. Такий завод не тільки обслуговував би потреби в пластмасі існуючої вже у м. Львові в системі облмісцевпрому галантерейної фабрики, що працює досі на довізній сировині і тому не цілком завантажена, але й задовольнив би потреби наших авторемонтних і інших машинобудівельних заводів, комунального господарства, зокрема в електродеталях, деталях до трамваїв, телефонних станцій тощо. Наявність пластмаси надзвичайно полегшить вирішення завдання у збільшенні асортименту випуску таких товарів ширвжитку, як гребінці, різні пряжки та запонки, автоматичні ручки, ручки до зонтів, (а у Львові, між іншим, проектується будівництво спеціальної фабрики зонтів), клавішів до піаніно, акордеонів тощо, шахматів, шахів і доміно, браслетів та сотні інших виробів.
Отже, в точки зору необмеженого попиту на пластмасу не може бути сумніву в доцільності будівництва у Львові такого заводу.
Чи є також підстави до побудови такого заводу саме у нашому місті з точки зору наявності для цього сировинної бази? Безумовно є.
За виключенням хіба асфальтонеків, всю основну сировину для цих видів пластмас ми можемо одержувати в Львівській області. Значна кількість пластиків потребує для їх виробництва (дубління) — формаліну. Основною сировиною для одержання його є метіловий спирт або «древесяий спирт», який можна одержати сухим перегоном дерева, чи синтетичним шляхом (метаном). Виробництво формаліну може також бути організоване на Львівщині.
Для надання більшої м'якості та еластичності пластмасі і зменшення її крихкості вживається так званого «пластифікатора», як оцетова кислота, гліцерин, фенол та інші, а найкращим є розчин дифенілеміну в диметіланіліні чи в фенолі. Такий же розчин вживається і для освітлення пластмас. Для фарбування останніх вживаються як мінеральні фарби, так і органічні. Частину усіх цих та інших матеріалів для художньої обробки пластмас доведеться довозити з інших областей СРСР.
Отже, для створення заводу пластмас у Львові є всі передумови. Необхідно лише добре зважити, виробництво яких саме пластмас доцільніше, передусім, організувати. Мені, особисто, здається, що варто спинитись на створенні виробництва галаліту, що базується на застосуванні продукту сепарованого молока — сухого казеіну. Галаліт — дуже гарний в фарбах, легкий до обробки, добре надається до шліфування, полірування, штампування, не закалюється. Висока якість галаліту та його дешевизна поруч з дуже широким обсягом його застосування дає йому значні переваги перед багатьма іншими видами пластмаси.
М. ШРАГ, завідуючий промисловим відділом Львівського облплану
Вільна Україна
21.10.1945