Карпати являють собою складну гірну країну, насунуту під впливом величезних сил тиснення землі в північному напрямі.
Напором насуваючих мас, потужні толщі глин і піщаників Прикарпаття були зм'яті в складну систему складок. Вулканічні вибухи супроваджувалися переміщенням гірних пород і викликали діяльність гарячих джерел. Гарячі води несли в розчині багато речовин й при охолодженні відкладували їх на щилинах стін, в яких вони циркулювали. Таким чином, виникли родовища металічних руд (міді, свинцю, цинку, миш'яку і інших).
Ще до створення складок, на місці сучасних гір довго існувало море, на дні якого відкладались головним чином глини і піщаники. За рахунок перегниваючих лишків морських тварин і рослин, створювалася нафта і гарячі гази.
В процесі створювання гір, ланцюги гір, які піднімались, відділили від відкритого моря величезні замкнені басейни, в яких вода швидко випаровувалася під впливом гарячого і сухого клімату тієї давної епохи.
В умовах сильної концентрації розчину, на дні басейнів відкладалися різні солі (поварена, калійна сіль, гіпс і інші). Таким чином, в Прикарпатті створились дрібні поклади солей (Стебник, Калуш і інші).
Приблизно в тії же епосі, трохи на північ росли густі ліси з болотистим грунтом. Гілки й стволи дерев перегнивали на дні болот і створювали поклади вугілля (Станиславська і Тернопільська області). Це основні етапи історичного розвитку Карпат і територій, які знаходяться навколо.
Район Борислава схоронює у своїх надрах майже всі перераховані види корисних копалин.
На першому місці серед них, безумовно стоїть нафта і зв'язаний з нею гірний віск (озокерит). Нафта й газ завжди бувають приурочені до верхніх частин випуклих складок, а нижче лежать соляні води.
Бориславська складка прикрита насувами Карпат і сама насунена на невідомі геологічні створення, які лежать в глибині. Хижацька експлуатація польських приватних підприємців сильно пошкодила родовища, тому тепер видобуток нафти в Бориславі значно обмежений. В історії розробки нафти в м. Бориславі вже був переломний момент. Спочатку нашого століття, верхні нафтові пласти були вичерпані і видобуток дійшов майже до нуля. В цей час була пробурена перша глибока свердловина, яка розкрила бориславський піщаник, який дав величезну кількість нафти, що добувається і до цього часу.
Зараз необхідно розвідати глибокі горизонти, які без сумніву лежать під насуненою складкою і тоді Борислав знову відродиться, як крупне родовище. Більш багаті поклади, покищо невідомі, лежать в глибині Карпат, у так званій центральній депресії. Ця область майже не вивчена і на неї геологи повинні звернути особливу увагу.
Старі озокеритові розробки ще далекі до їх вичерпання, але відкриття гіркого воску в районі Трускавця показує, що недостатність розвідок, які провадились раніше, проявилась і в даному випадку. Ми ще далеко не знаємо всіх запасів цих корисних копалин. Потрібний широкий розвиток геологічних робіт в цьому напрямі.
Є надія на знайдення в районі Борислава калійних і других солей. Треба вирішити питання про промислову цінність трускавецького родовища свинцево-цинкових і сіркових руд. Бурові води в теперішній час рахуються некорисними і скидаються до рік, а між тим, вони несуть з собою велику кількість цінних речовин, як бром і йод.
В Бориславі є дрібні запаси горючих сланців — цінної хімічної речовини, якою ще ніхто не займався.
Як бачимо, район нашого міста, багатий різноманітними корисними копалинами, які забезпечують йому повну можливість стати великим вузлом з високо розвиненою промисловістю, як coюзного, так і місцевого значення.
Радянські геологи повинні прикласти всі свої знання і зусилля на вивчення надр наших гір.
Почесна роль в цьому відношенні належить Кapпатському науково-дослідницькому геологічному інститутові.
Немає сумніву, що потреби п'ятирічки відбудови будуть розв'язані з честю і Борислав одержить нові запаси різноманітних корисних копалин.
Г. П. Алфєрієв, кандидат геолого-мінералогічних наук
Нафтовик Борислава
14.10.1945